Вирок № 85670046, 14.11.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1324/19

провадження № 1-кп/691/352/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю прокурора Биченка М.О.

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Бицюк О.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городище кримінальне провадження №12019250110000381 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старосілля Городищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,-

встановив :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту, яке він вчинив за наступних обставин. Так, у вересні 2019 року, перебуваючи поблизу сміттєзвалища, що розташоване у с.Старосілля Городищенського району Черкаської області, шляхом знахідки виявив рослини коноплі, які вирвав і в подальшому переніс до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_2 та склав їх на горищі господарського приміщення, що розташоване на території зазначеного домоволодіння, в подальшому із рослин коноплі зірвав листя, яке переніс до будинку, де шляхом висушування рослин коноплі та листя, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, який постійно зберігав у вказаному будинку та на горищі господарського приміщення для власних потреб, без мети подальшого збуту. 28 вересня 2019 року, під час проведення обшуку у господарському приміщенні домоволодіння та будинку в АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено частини рослин зеленого кольору та суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яку зберігав для власних потреб та які, згідно висновків експерта №2/1842 від 28 жовтня 2019 року, №2/1843 від 25 жовтня 2019 року та №2/1951 від 24 жовтня 2019 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальною массою 643,117 г.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.309 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.

Підготовче судове засідання проведено в межах визначених ст.314, 315 КПК України з вирішенням питання про затвердження угоди про визнання винуватості, щодо пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 , відповідно до ст.337 КПК України.

У даному кримінальному провадженні 14 листопада 2019 року між прокурором Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Биченко М.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Бицюк О.М. укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 52,468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч.2 ст.309 КК України, остільки обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині).

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України - у виді 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покласти обов`язки відповідно до ст..76 КК України.

За змістом угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Биченко М.О. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання узгоджене в угоді про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник Бицюк О.М. просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, вивчивши зміст угоди, вважає, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, умови якої відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1 зобов`язання за угодою про визнання винуватості очевидно можливі для виконання.

Враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме визнання вини та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який має вік 40 років, осудний, не одружений, не перебуває на обліку та під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра згідно довідок №251 і №246 від 16 жовтня 2019 року Комунального некомерційного підприємства "Городищенське районне територіальне медичне об"єднання" Городищенської районної ради Черкаської області, згідно характеристики виконавчого комітету Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 18 жовтня 2019 року №242 характеризується за місцем проживання позитивно, за змістом характеристики призначений опікуном над психічно хворим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимоги про судимість від 10 жовтня 2019 року №3745/61-2019 до кримінальної відповідальності притягується вперше.

З огляду на викладене, враховуючи, що даним кримінальним правопорушенням (злочином) не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд враховує, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченому ОСОБА_1 слід застосувати покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, остільки відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів. Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, які доцільно та обґрунтовано згідно до ст.ст.118,122,124,126 КПК України, стягнути з обвинуваченого на користь Держави в сумі 2512 грн. 16 коп., як такі, що підтверджуються довідками: від 24 жовтня 2019 року №2-001951 на суму 1099 грн. 07 коп.; від 25 жовтня 2019 року №2-001843 на суму 785 грн. 05 коп.; від 28 жовтня 2019 року №2-001842 на суму 628 грн. 04 коп..

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.

Питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс массою 643,117 г, який зданий на зберігання до кімнати речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області слід, знищити, виходячи із вимог ст.100 КПК України, як такий, що не представляє цінності.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ухвалив :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 листопада 2019 року, укладену між прокурором Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Биченко М.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 ..

Визнати ОСОБА_1 винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.309 Кримінального Кодексу України і призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14 листопада 2019 року, у виді 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 Кримінального Кодексу України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на засудженого ОСОБА_1 , згідно п.п.1,2 ч.1 ст.76 Кримінального Кодексу України такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.

Нагляд за засудженим ОСОБА_1 здійснювати уповноваженому органу з питань пробації Городищенського районного сектору філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_1 судом не обиралися.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речовий доказ у кримінальному у виді особливо небезпечного наркотичного засобу каннабіс массою 643,117 г, зданий на зберігання до кімнати речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати, у звязку з проведенням судових експертиз, в сумі 2512 грн. 16 коп. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду першої інстанції, може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. М. Савенко