Ухвала суду № 85666379, 15.11.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа 484/4700/19

Провадження № 2/484/1633/19

У Х В А Л А

15.11.2019 року Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Літвіненко Т.Я., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. від 23.11.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 22605, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість, не сплачену в строк за кредитним договором 1-16МЮ/2008 від 04.04.2008 року з 04.04.2008 року по 25.07.2017 року в сумі 756257.25грн.

14.11.2019 року подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення продажу на електронних торгах нежитлового приміщення, загальною площею 246,90 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову: забезпечення збалансованості інтересів інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яку заявник має намір пред`явити, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів: запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вид забезпечення залежить від характеру спірних правовідносин, порушень, на які посилається позивач, обраного ним способу захисту, та інших конкретних обставин справи.

Спірні правовідносини виникли на стадії виконання виконавчого напису нотаріуса та крім норм ЦПК України, регулюються й Законом України «Про виконавче провадження».

Стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов`язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (пункт 2 частини 1) та зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення (пункт 3 частини 1).

Зазначені умови кореспондуються та доповнюються положенням ст. 150 ЦПК України щодо окремих способів забезпечення позову, а саме зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно та зняття з нього арешту (пункт 5 частини 1), а також зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку (пункт 6 частини 1).

Аналіз зазначених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що підставою для зупинення реалізації майна боржника у виконавчому провадженні, як то просить заявник, є позов іншої особи про визнання права власності на це майно та відсутність у боржника іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.

З матеріалів справи убачається, що матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити судове рішення, зводиться до визнання виконавчого напису, вчиненого 23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрованого в реєстрі, щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 756 257 грн. 25 коп., таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вище викладеного, вважаю за необхідне у задоволенні вище вказаної заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст.1-18,149-150,153,157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення електронних торгів нежитлового приміщення загальною площею 246.90 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко