Ухвала суду № 85662463, 13.11.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7713/18

Кримінальне провадження № 1-кп/428/68/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луганського В.І,

за участю:

секретаря судового засідання Голуб Т.М.,

прокурора Кудрявцевої О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника адвоката Воронко В.В., Гаврилюка Р.А.

перекладача Кирилкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою оскільки, на його думку, на сьогоднішній день ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли і не зменшились, а саме існує ризик вчинення обвинуваченим нового злочину та можливість переховування від суду.

Вислухавши заявлене клопотання, думку сторони захисту, яка заперечувала проти його задоволення, вважаючи достатнім запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; обвинуваченого ОСОБА_1 який вважає, що прокурор не довів наявність ризиків вказаних у клопотанні, вина у скоєнні кримінального правопорушення не доведена та під вартою він утримується незаконно, тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. Клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору, та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До сплину продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно ч. 1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 за клопотанням прокурора, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан його здоров`я, те, що обвинувачений не одружений, не має утриманців, і це в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків в місці постійного проживання; його репутацію, яка є негативною він не працював, а обрав шлях вчинення злочинів, підозрюється у вчиненні декількох у тому числі і тяжких злочинів в провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області на сьогоднішній день у відношення ОСОБА_1 перебуває декілька обвинувальних актів які об`єднані в одне провадження, та серед злочинів, які йому інкримінуються, є тяжкі, вчинені групою осіб, він вчинив їх в період дії обраного відносно нього в рамках іншого кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на даний час він є соціально небезпечним для суспільства, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, які було враховано при обранні запобіжного заходу. Окрім того він є мешканцем м. Стаханова Луганської області, який на даний час знаходиться на непідконтрольній владі України території, д на території якого може переховуватись обвинувачений щоб уникнути відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

Висловлюючи свою думку про зміну запобіжного заходу сторона захисту і обвинувачений ОСОБА_1 не надали суду достатніх переконливих фактичних обставин щодо дотримання обвинуваченим вимог домашнього арешту, а втім, він скоїв кримінальне правопорушення яке йому інкримінується знаходячись саме на вказаному запобіжному заході.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини, тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду клопотання прокурора ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 діючого запобіжного заходу та його продовження, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зникли та не зменшились, є наявними, клопотання підлягає задоволенню, а запобіжний захід продовженню строком на 60 днів.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання сторони захисту, щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 менш суворого запобіжного зходу і приходить до наступного висновку.

Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відносяться до тяжких злочинів покарання за який передбачено до 6 років позбавлення волі. Обвинувачений раніше засуджувався за аналогічні злочини та вчинив декілька кримінальних правопорушень, серед яких предюачені ч.2. ст. 342, ч.4. ст.296 КК України, а саме здійснення опору працівнику првоохоронного органу та кваліфіковане хуліганство, за яке передбачено покарання до 7 років позбавлення волі. Ризики того, що обвинувачений може переховатись від суду на даний час не зникли, не зменьшились та є наявними. Тому запропонований стороною захисту запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на думку суду не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого та швидкого і оперативного розгляду справи, але враховуючи те, що ч.4. ст. 183 КПК України надає право суду, а не зобовязує його не визначати розмір застави, суд вважає, що є підстави врахувати клопотання сторони захисту про обрання менш суворго запобіжного заходу ОСОБА_1 та йому можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідно до ст. 182, 183 КПК України.

Враховуючи ті обставини, що обвинуваченому на досудовому розслідування обрано запобіжний захід тримання під вартою, суд на даний час враховуючи тяжкість вчинених злочинів, вважає, що розмір застави повинен бути визначений у розмірі в 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку суду саме такий розмір застави здатен запобігти ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 315, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів - до 11.01.2020 року.

Ухвала діє до 11 січня 2020 року включно, та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Клопотання сторони захисту задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 96 050, 00 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це суд. З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із міста свого проживання без дозволу суду.

3) повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками встановленими обвинувальними актами.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк 2 місяці.

Обвинуваченому роз`яснюється положення п.п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинуваченого, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, а також направити до відповідного слідчого ізолятору для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя В. І. Луганський