Ухвала суду № 85659457, 15.11.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6127/19

Провадження № 1-кс/442/1902/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року

Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І. з участю секретаря Петрів В.М., розглянувши клопотання начальника 1 відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого майора поліції Миськіва П.І., за матеріалами кримінального провадження за №12019140110001605 від 28 серпня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст.270-1, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України, в якому оголошено підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и в :

Начальник 1 відділення (з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший майор поліції Миськів П.І., за погодженням з прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури Федишин В. звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12019140110001605 від 28.08.2019, за ознакамикримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.270-1, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на: сміття – будівельні матеріали, предмети побуту, вивезені під час обвалу будинку АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді начальника дільниці КП ЖЕО, у відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, будучи службовою особою, яка обіймала посаду на підприємстві, пов`язану із виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у період з 23.12.2014 до 28.08.2019, в порушення вищевказаних вимог посадової інструкції №107 начальника дільниці по обслуговуванню та ремонту житлового фонду КП ЖЕО, договору №101/1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 25.03.2019, правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, у будинку АДРЕСА_1 не забезпечив виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту конструктивних елементів вказаного будинку, неналежним чином оглядав зазначену будівлю, неналежно проводив планові загальні та профілактичні огляди житлового будинку, що призвело до обвалу частини другого під`їзду даного чотирьох поверхового будинку та спричинило тяжкі наслідки.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного інженера КП ЖЕО, у відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, будучи службовою особою, яка обіймала посаду на підприємстві, пов`язану із виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у період з 18.03.2008 до 28.08.2019, в порушення вимог посадової інструкції №3 головного інженера, договору №101/1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 25.03.2019, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005, неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечила збереженість і правильність технічної експлуатації будинку АДРЕСА_1 , не вживала заходів по виконанню робіт з технічного обслуговування, капітальному і поточному ремонту будинку, неналежно проводила його періодичні обстеження, планові загальні та профілактичні огляди з метою визначення його технічного стану, внаслідок чого не було виявлено його непридатність для подальшої експлуатації та не вжито заходів по ліквідації недоліків в експлуатації, що призвело до обвалу частини другого під`їзду будинку та спричинило тяжкі наслідки. Так, 28.08.2019, приблизно о 02 год. 50 хв. у м. Дрогобичі Львівської області на вул. Грушевського, обвалився другий під`їзд будинку №101/1, що призвело до смерті восьми осіб, які були його мешканцями, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; та отримання іншими сімома мешканцями тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_15 . Крім того, внаслідок обвалу будинку повністю зруйновано приміщення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 АДРЕСА_8 та перукарні Естет, розташованої на першому поверсі, чим спричинено їх власникам майнову шкоду у розмірі понад 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до примітки статті 364 КК України є тяжкими наслідками.

08 листопада 2019р. на території сміттєсортувальної лінії, розташованої на вул.Гайдамацькій за перехрестям з вул.Наливайка в м.Дрогобичі, Львівської області неподалік будівлі №25 проведено огляд, під час якого було оглянуто сміття - будівельні матеріали, предмети побуту, вивезені після обвалу будинку АДРЕСА_1 . Дані предмети були вилучені та залишені за вказаною адресою.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У ч.2 ст.168 КПК зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Крім того згідно ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

А згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно абзацу 2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Враховуючи те, що вищевказані документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,вони підпадають під ознаки речей, визначених у ст.98 КПК України.

Постановою слідчого Миськіва П.І. від 11 листопада 2019 року вказане сміття визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

У разі зволікання з накладенням арешту на дані документи докази в них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування по кримінальному провадженні. Просить клопотання задоволити.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140110001605 від 28.08.2019, за ознаками. кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.270-1, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.І ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

А згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ч.2 ст.172 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи те, що вилучені речі являються матеріальним об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто підпадають під визначення ст.98 КПК України.

30.08.2019р. винесено постанову про визнання визнаних речей речовими доказами. Враховуючи те, що вище вказані речі є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, воно підпадає під ознаки речей, визначених у ст.98 КПК України в досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, та вилучення предметів має доказове значення у кримінальному провадженні, а тому з урахуванням вказаних обставин та з метою знищення речових доказів чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування по кримінальному провадженні, у зв`язку з чим слідчий просить дане клопотання задовольнити.

Слідчий СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області в судове засідання не з`явився, однак від нього поступила заява, в якій вказав, що підтримує клопотання в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Відповідно до ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування здійснюється слідство кримінального провадження №12019140110001605 від 28.08.2019, за ознаками. кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.270-1, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Частина 1 ст.170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Одночасно, ч. 2 ст. 167 КПК України вказує на те, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до вимог ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.11.2019р., будівельні матеріали, предмети побуту, вивезені під час обвалу будинку АДРЕСА_1 , вилучено під час огляду місця події.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що слідчим повністю доведено те, що накладення арешту на майно, матиме вагоме значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування зазначеного кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечен ня збереження речових доказів, клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування наступним майном: сміття - будівельні матеріали, предмети побуту, вивезені після обвалу будинку АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_7 , ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_29 , ОСОБА_4 , ОСОБА_30 та ОСОБА_15 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_16 ; та перебувають на балансі КП «Управитель «Житлово експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради як частина конструкцій житлового будинку АДРЕСА_1 .

Предмети зберігати на території сміттєсортувальної лінії розташованої на вул.Гайдамацькій за перехрестям з вул.Наливайка в м.Дрогобичі Львівської області неподалік будівлі №25.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: Гарасимків Л.І.