Ухвала суду № 85659292, 14.11.2019, Буський районний суд Львівської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1808/19

Провадження №1-кс/943/927/2019

14 листопада 2019 року м. Буськ

Слідчий суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

за участю прокурора Сітека В.І. та слідчої Кость Х.І.,

за участю підозрюваночго ОСОБА_1 та його захисника Савчука В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Буську клопотання слідчого Слідчого відділення Буського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Кость Х.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буськ Львівської області, громадянина України, розлученого, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, без реєстрації місця проживання, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

в с т а н о в и в :

14 листопада 2019 року слідчий слідчого відділення Буського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Кость Х.І. звернулася до слідчого судді Буського районного суду Львівської області із клопотанням, яке погоджене із прокурором Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Сітек В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , покликаючись на те, що слідчим відділенням Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140170000299 від 25.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Заявлене клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено про те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, востаннє 16.08.2019 року Буським районним судом Львівської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, у якого судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин. Зокрема, 25 вересня 2019 року, близько 13:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2 м. Буськ, Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перелізши через огорожу, проник на територію подвір`я будинку АДРЕСА_2 , після чого попрямував до вхідних дверей, через які незаконно проник всередину вищевказаного будинку. Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи у вищевказаному місці та в той же час, зайшов у приміщення кухні, де зустрів потерпілу ОСОБА_3 і надалі продовжуючи свої злочинні дії з метою відкритого заволодіння чужим майном, висловив потерпілій вимогу негайно віддати йому ювелірні вироби, а саме каблучку, сережки та мобільний телефон, однак, почувши відмову потерпілої надати майно через відсутність такого, вийшов з приміщення кухні та продовжив пошук майна в інших приміщеннях будинку (коридорі та підвалі), після чого нічого не знайшовши, а отже, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, вийшов з будинку та попрямував у невідомому напрямку. За наслідками вищевказаних діянь ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, яке є тяжким злочином. Його вина у цьому доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, а тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, визначеним статтею 177 КПК України, просить заявлене клопотання задовольнити, обравши останньому запобіжний захід у виді тримання його під вартою.

У судовому засіданні слідчий Кость Х.І. та прокурор Сітек В.І. клопотання підтримали повністю, виходячи із вищенаведених мотивів, просивши суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Савчук В.Л. проти задоволення клопотання заперечили, покликаючись на те, що підозрюваний тимчасово протягом останніх двох місяців проживає у літній кухні по АДРЕСА_1 . До того підозрюваний проживав у своєї сестри по АДРЕСА_3 , де за згодою сестри він може повернутись та відбувати там цілодобовий домашній арешт. Відтак, сторона захисту покликаючись на дане помешкання, належне сестрі підозрюваного, просили обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за останньою адресою. Крім того, захисник підозрюваного покликався на відсутність прямих доказів щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність сумнівів у показаннях потерпілої, оскільки інших доказів винуватості його підзахисного не має.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першою статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий; наявність судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Так, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, наведеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

За таких обставин, оглянувши та оцінивши дані, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України. Зокрема, така підозра підтверджується: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події, протоколами пред`явлення особи для впізнання, протоколами допитів свідків, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 та іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

12.11.2019 року у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019140170000299 від 25.09.2019 року та розслідується слідчим відділенням Буського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, що в силу вимог статті 12 КК України є тяжким злочином.

Відтак, покликання захисника підозрюваного на відсутність прямих доказів щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність сумнівів у показаннях потерпілої, не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеними мотивами.

У відповідності до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини другої статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як - до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Зокрема, як встановлено в ході розгляду даного клопотання, підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, востаннє засуджений вироком Буського районного суду Львівської області від 16.08.2019 року, яким його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Покладено на засудженого обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, судимість не погашена.

Крім того, на розгляді у Буському районному суді Львівської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні. Обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу також є міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання.

Системно проаналізувавши процесуальні норми КПК України та наявні в розпорядженні суду документи, які додані слідчим в підтримку заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1 згідно вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином. Підозрюваний не має зареєстрованого місця проживання, тимчасовопроживає за адресою: у АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість не погашена, не має міцних соціальних зв`язків, які б виключали ризик вчинення ним нових правопорушень, а щодо нього на розгляді суду перебувають інші незавершені кримінальні провадження, що не виключає ризику його ухилення від явки до суду. Також слідчим суддею встановлено, що підозрюваний не має постійного місця праці тасамостійного джерела доходу для проживання, що визнається ним самим в судовому засіданні. Оцінюючи відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя констатує, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відтак, слідчий суддя вважає, що на даний час існує обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, а наведені обставини в сукупності вказують на достатні підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити нові кримінальні правопорушення, обгрунтуванням чого є вищенаведені обставини.

Заслухавши слідчого та підозрюваного, думку прокурора, вивчивши матеріали клопотання, враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, враховуючи особу підозрюваного, який не не має постійного місця роботи, проживання та самостійного джерела доходів, схильний до скоєння нових кримінальних правопорушень, наявність у нього судимостей, а тому існують підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відтак, суд вважає обгрунтованим клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного найсуворішого виду запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, оскільки ним доведено наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України.

Разом із тим, суд вважає, що менш суворий запобіжний захід не здатний реально забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

При цьому суд вважає, що думка сторони захисту щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою квартири сестри підозрюваного у АДРЕСА_3 , на думку суду, є необгрунтованою, оскільки підозрюваний там не проживає, не зареєстрований, не має відповідних прав на вказане житло, як і не доведено згоду власника цього житла на проживання у ньому підозрюваного. Більше того запропонований стороною захисту вид запобіжного заходу, на думку суду, не здатний запобігти вищевказаним процесуальним ризикам, виходячи із вищенаведених мотивів.

Одночасно, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдести розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведене, особу підозрюваного, його майновий стан, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 140,00 грн. (20х2007) зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

У відповідності до вимог статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи на даний час можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора задовольнити, а у задоволенні клопотання захисника відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Буськ Львівської області, громадянина України, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ЛСІ УДПтСУ у Львівській області.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто із 14 листопада 2019 року до 12 січня 2020 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 40 140,00 (сорок тисяч сто сорок гривень 00 копійок), що становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що застава може бути внесена у визначеному судом розмірі у будь-який момент з часу винесення ухвали, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030200, код отримувача – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача – UA318999980000031217205026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_1 :

1) прибувати за кожною вимогою до Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області та суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у випадку невиконання покладених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ Буського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Кость Х.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя І. Б. Кос