Ухвала суду № 85657617, 15.11.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.11.2019

ЄУН 331/1476/19

Провадження № 1-кп/331/345/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» листопада 2019 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого – судді Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання Владиченко І.В.

за участю: прокурора Крошки Т.В

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника – адвоката Тютюника М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12018080000000380 від 13.12.2018 року відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

В судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , обґрунтоване тим, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики не зменшились, а підстави, за яких було обрано запобіжний захід не змінились.

Захисник – адвокат Тютюник М.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором нічим не підтверджені та необґрунтовані. Кваліфікація дій обвинуваченого ч. 1 ст. 135 КК України не підтверджена дослідженими доказами. Обвинувачений не мав прямого умислу на вчинення даного злочину, у нього є родина, що на думку сторони захисту свідчити про міцність його соціальних зв`язків. Обвинувачений має місце реєстрації та місце постійного проживання, у зв`язку з чим не має наміру переховуватись від суду, просив суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який буде достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. Разом з тим зазначив, в разі, якщо судом буде прийняте рішення про задоволення клопотання прокурора, просив застосувати положення ч. 4 ст. 183 КПК України та визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, просив його задовольнити.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якої закінчується 19.11.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду даного питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із позбавленням життя людини. Вказаний злочин вчинений останнім в стані наркотичного сп`яніння, після вчинення ДТП ОСОБА_1 не вжив жодних заходів, направлених на надання допомоги потерпілій, покинув місце пригоди. Раніше не судимий, на тяжкі хвороби, які б перешкоджали йому знаходитись у місцях попереднього ув`язнення не страждає. Неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, ніде не працює, законного джерела доходів не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та може бути передумовою для здійснення спроб зникнути з місця проживання. Ризики, які були підтверджені під час обрання запобіжного заходу на сьогодні не змінились та продовжують існувати.

З огляду на викладене, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 на даний час утримується під вартою та продовжують існувати ризики, які існували при застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись в місцях попереднього ув`язнення, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованого обвинувачення, на даній стадії судового розгляду, суд вважає передчасними з тих підстав, що вказані обставини будуть проаналізовані судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення на предмет їх допустимості.

Посилання сторони захисту щодо наявності родини, постійного місця проживання, хоч і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із позбавленням життя людини, суд, при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, не визначає розмір застави.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб – до 14 січня 2020 року включно в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за місцем утримання обвинуваченого.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Л.В. Клименко