Рішення № 85657474, 28.10.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3132/19

Провадження № 2/314/1115/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2019 року м. Вільнянськ

Справа № 314/3132/19;

Провадження № 2/314/1115/2019;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ;

-відповідач ОСОБА_2 ;

-третя особа Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області як опіка та піклування;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна малолітнім дітям, визначення місця проживання малолітніх дітей, стягнення аліментів,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Васильєвої О.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 ,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач звернулася до суду 12.07.2019 року з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав, призначення опікуна малолітнім дітям, визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з моменту свого народження, постійно мешкають у будинку позивачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності. Відповідач ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , участі у їх вихованні не приймає, не забезпечує їх одягом, предметами гігієни, не утримує їх, соціальні виплати на дітей використовує не за цільовим призначенням, а витрачає на власні потреби, веде аморальний спосіб життя, чим шкодить розвитку дітей, страждає на наркоманію, чинить насилля у родині, застосовує фізичну силу стосовно позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується зверненнями останньої до органів поліції. Все це психічно та психологічно пригнічує дітей, у зв`язку з чим, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Позивач та її представник у судовому засіданні на позові наполягали, просили його задовольнити в повному обсязі, на тих підставах, що в ньому зазначені.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить призначити опікуном над її малолітніми дітьми її матір ОСОБА_1

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області як опіки та піклування, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти їх задоволення.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.08.2019 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області.

07.10.2019 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вислухавши учасників процесу, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач та її представник посилалися як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив

відповідач ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з моменту свого народження, постійно мешкають у будинку позивачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності. Відповідач ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , участі у їх вихованні не приймає, не забезпечує їх одягом, предметами гігієни, не утримує їх, соціальні виплати на дітей використовує не за цільовим призначенням, а витрачає на власні потреби, веде аморальний спосіб життя, чим шкодить розвитку дітей, страждає на наркоманію, чинить насилля у родині, застосовує фізичну силу стосовно позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується зверненнями останньої до органів поліції.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої осв

іти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року у ст. 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Судом встановлено, ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з моменту свого народження, постійно мешкають у будинку позивачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності. Відповідач ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , участі у їх вихованні не приймає, не забезпечує їх одягом, предметами гігієни, не утримує їх, соціальні виплати на дітей використовує не за цільовим призначенням, а витрачає на власні потреби, веде аморальний спосіб життя, чим шкодить розвитку дітей, страждає на наркоманію, чинить насилля у родині, застосовує фізичну силу стосовно позивачки ОСОБА_1 ..

Питання про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 31.05.2019 року, та відповідно до протоколу № 5 від 31.05.2019 року визнано доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей позбавити гр. ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти ухилення матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, оскільки, як було встановлено не проявляє до них материнської турботи, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, абсолютно не цікавляться ані здоров`ям, ані подальшою долею дітей.

Отже, суд вважає, за доцільне ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За ч. 4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків в разі позбавлення батьківських прав одного з них, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Як вже зазначалось, малолітні діти відповідачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають в сім`ї позивачки, яка є їх біологічною бабусею, а тому позивачка просила суд призначити її опікуном дітей.

За ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Частиною четвертою ст. 63 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

У висновку Служби у справах дітей Вільнянської райдержадміністрації № 03-21 від 11.07.2019 року також зазначено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку потенційних опікунів у службі у справах дітей Вільнянської райдержадміністрації, вона не має хвороб, які б перешкоджали їй виховувати дітей, зареєстрована та проживає з онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок облаштований необхідними меблями та побутовою технікою, діти мають окремі спальні місця. Санітарно-гігієнічний стан помешкання відповідає вимогам.

Згідно з довідкою № 19189457820970696795, наданою Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 , станом на 08.07.2019 року за обліками МВС до кримінальної відповідальності не притягувалась, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

А тому суд вважає за необхідне встановити опіку над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вони залишилися без батьківського піклування, та призначити їхнім опікуном позивачку по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Отже, суд, вирішуючи питання про визначення місця проживання малолітніх дітей, в рамках вказаних норм законодавства, вважає за необхідне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з опікуном ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

А тому, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду - 12.07.2019 року, і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

При визначенні розміру аліментів, суд врахував обставини, які передбачені в ст. 182 СК України.

Судові витрати.

До позовної заяви позивачкою було долучено клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання заяви про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна малолітнім дітям, визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів, в обґрунтування якого позивач зазначила, що вона має скрутне матеріальне становище, має на своєму утриманні малолітніх онуків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та судовий збір, який необхідно сплатити її дохід. Таким чином, просить суд звільнити її від сплати судового збору та стягнути судовий збір з відповідачки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі та з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Аналогічні положення містяться в ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 29.08.2019 року позивача було звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1.Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна малолітнім дітям, визначення місця проживання малолітніх дітей, стягнення аліментів - задовольнити.

2.Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) відносно її малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4.Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) опікуном малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття.

5.Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) опікуном малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття.

6.Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), за адресою: АДРЕСА_1 .

7.Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), за адресою: АДРЕСА_1

8.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.07.2019 року, і до досягнення старшим сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

9.Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.10.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області як орган опіки та піклування, адреса: Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, будинок 12, код ЄДРПОУ 02140870.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

28.10.2019