Рішення № 85657431, 13.11.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3544/19

Провадження № 2/311/1104/2019

13.11.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 листопада 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балківська сільська рада Василівського району Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балківська сільська рада Василівського району Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у зв`язку з відсутністю понад шість місяців без поважних причин.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору про розподіл спадкового майна від 20 листопада 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №3457 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24775864.

Як зазначає позивача у пред`явленому позові, за вищевказаною адресою зареєстрований зять його зять - ОСОБА_2 . Згідно рішення Василівського районного суду Запорізької області №311/1720/19 від 26.09.2019 року шлюб між відповідачем ОСОБА_2 та донькою позивача – ОСОБА_3 було розірвано. На час винесення судового рішення про розірвання шлюбу сторони не проживали разом майже 2 роки та за місцем реєстрації відповідач ОСОБА_2 не проживає з червня 2017 року, забравши всі належні йому речі, покинув місце постійної реєстрації, не знявшись з реєстраційного обліку. Вказує позивач, що він, ОСОБА_1 , самостійно сплачує всі комунальні рахунки, здійснює поточний ремонт будинку та обслуговує прибудинкову земельну ділянку, а відповідач ОСОБА_2 повністю втратив інтерес до житлового приміщення. На теперішній час зв`язків з відповідачем ОСОБА_2 не підтримує, вжиті позивачем ОСОБА_1 заходи щодо розшуку відповідача позитивних результатів не дали. У зв?язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження, з викликом (повідомленням) сторін (а.с.22).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте суду надано заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов повністю за підставами, викладеними у позовній заяві. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с.33).

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «інші причини» (а.с.32), Актами Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області від 18.10.2019 року та 04.11.2019 року щодо неможливості вручення судової повістки адресату у зв?язку з відсутністю за останнім відомим місцем проживання (перебування) (а.с.34,39), також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.25-29,37). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання представник третьої особи Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте суду надано письмову заяву, в якій просять позов ОСОБА_1 розглядати за відсутності їх представника, проти заявлених вимог не заперечують (а.с.31,38).

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цивільної справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; , учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору про розподіл спадкового майна від 20.11.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Дніпрорудненської державної нотаріальної контори Запорізької області, за реєстровим №3457 (а.с.7), що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №24775864 від 14.12.2019 року, сформованим Районним комунальним підприємством «Василівське бюро технічної інвентаризації» Василівської районної ради (а.с.8).

З технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовленого Василівським районним бюро технічної інвентаризації станом на 14.09.2009 року вбачається, що власником вказаного об`єкту нерухомого майна являється ОСОБА_1 , копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.9-11).

Відповідно до Довідки про фактичне місце проживання (не проживання) за вих..№1312 від 17.09.2019 року, виданої Балківською сільською радою Василівського району Запорізької області, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично не проживає за вищевказаною адресою з 17.06.2017 року (а.с.14).

Згідно Довідки за вих.№1036 від 19.07.2019 року, виданої Балківською сільською радою Василівського району Запорізької області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зять), зареєстрований один (а.с.15).

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 26.06.2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 14 жовтня 2010 року Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області за актовим записом №140, копія вказаного судового рішення міститься в матеріалах справи (ас.17). Рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили – 26.07.2019 року.

З Актів про фактичне місце проживання (не проживання), складених 03.06.2019 року та 16.09.2019 року депутатом Балківської сільської ради Щербань ОСОБА_4 ., в присутності сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 фактично не проживає за вказаною адресою з 17.06.2017 року (а.с.12,13).

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Стаття 47 Конституції України та ст.9 ЖК України передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користуванням інакше ніж з підстав і в порядку визначеним законом.

Право на повагу до житла гарантує і ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Відповідно до вимог ст.317 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпоряджання своїм майном. Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Права власника житлового приміщення визначені в статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до приписів ч.2 ст.405 ЦК України, член сім”ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім”ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням, відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 107, 116, 156 ЖК України).

Таким чином, при розгляді справи щодо визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням члена сім`ї власника житла, мають встановлюватися наступні факти: чи є спірне приміщення житлом, чи є воно власністю позивача, чи відсутній відповідач у спірному приміщені понад встановлені строки, чи є причини відсутності поважними та чи не було між власником та відповідачем будь якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності.

Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснив судам, що у справах цієї категорії необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Згідно роз`яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року з подальшими змінами „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладання трудового договору на невизначений строк тощо).

Згідно положень п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється серед іншого, на підставі судового рішення ,яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі 6-57цс11, зазначено, що виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов?язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд вважає необхідним позов задовольнити та визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, з тих підстав, що відповідач ОСОБА_2 у спірному житловому будинку тривалий час (понад два роки) і по теперішній час не проживає, що вбачається з Актів про фактичне місце проживання (не проживання) від 03.06.2019 року та 16.09.2019 року, складених депутатом Балківської сільської ради, участі в утриманні вказаного вище житлового будинку відповідач ОСОБА_2 не приймає, комунальні послуги не сплачує, та, будучи зареєстрованими у вищезазначеному житловому будинку, який належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, але не проживаючи в ньому, відповідач чинить позивачу, як власнику, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю. Крім того, на теперішній час позивач не може у повному обсязі реалізувати своє право на розпорядження приватною власністю, оскільки у добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку відповідач не бажає. Будь-яких підстав для збереження за відповідачем вказаного вище житлового приміщення судом не встановлено.

Крім того, викладені у позові доводи позивача про відсутність відповідача ОСОБА_2 у спірному житловому будинку тривалий час, з червня 2017 року, без поважних причин підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться у справі, відповідачем під час розгляду справи не оспорені, відзив на позов ним не поданий, заперечення не надані, тому існують правові підстави, передбачені ст. 71 ЖК України для задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – житловим будинком АДРЕСА_1 .

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.

Керуючись ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.41,47 Конституції України, ст.ст.317,319,386,391,405 Цивільного Кодексу України, ст.71,107,156,163 Житлового кодексу України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", ст.ст.9, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Балківська сільська рада Василівського району Запорізької області (місцезнаходження: вул.Каховська буд.26 с.Балки Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ - 04351819) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням – житловим будинком АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено – 15 листопада 2019 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО