Ухвала суду № 85656140, 14.11.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

справа № 235/2567/19

провадження № 1-кп/235/502/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

у складі:головуючого-судді Корнєєвої І.В.

суддів Коваленка В.О.

Стоілової Т.В.

при секретарі Фоміної Т.Ю.

за участі:прокурора Туренка Д.О.

захисника Ільющенка Ю.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2019 р. за № 12019050410000098 по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень ,передбачених ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою , посилаючись на наявність ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам:переховуватись від суду, під загрозою реального покарання у виді позбавлення волі, яке загрожує обвинувачену у разі визнання його винуватим;- незаконно впливати на свідків, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 які є його знайомими;-вчинити інше кримінальне правопорушення. Оцінюючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку,а також наявності неприязненних стосунків між сім`ями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку з вбивством дядька обвинуваченого , прокурор вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник Ільющенко Ю.А. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання батька ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , мотивуючи тим , що відповідно до матеріалів кримінального провадження злочин,який інкримінується обвинуваченому вчинено 15.01.2019 р., цього ж дня ОСОБА_1 сам прийшов до Покровського ВП ГУНП в Донецькій області , після чого був затриманий співробітниками поліції . У ході досудового розслідування було вчинено ряд слідчих дій , допитано свідків , проведено низку експертиз , після чого усі зібрані матеріали разом з обвинувальним актом направлено до суду. В ході судового розгляду було вивчено усі письмові докази та на теперішній час складу суду відомі обставини по справі та обсяг доказів. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 застосовано 15.01.2019 р. з огляду на потреби досудового розслідування з урахуванням необхідності запобігання ризикам у кримінальному провадженні .В подальшому неодноразово строк дії заходу забезпечення кримінального провадження був продовжений під час судового розгляду .Загалом безперервний термін попереднього ув`язнення обвинуваченого складає 10 місяців. У судовому засіданні батько обвинуваченого ОСОБА_8 повідомив , що він надає згоду на те, щоб до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . Доказом забезпечення міцними соціальними зв`язками з родиною є надана підтримка обвинуваченому зі сторони батька, який є громадянином України , має у власності житло та там зареєстрований, заперечень проти чого у судовому засіданні не було надано. У зв`язку з находженням під вартою у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я . У Бахмутській установі виконання покарань не створено умов , необхідних для надання ОСОБА_1 , лікування та запобігання хвороби. Не є доведеними також посилання прокурора про наявність ризику , визначеного п.5 ч.1 ст.177 КПК України , а саме, можливість скоєння обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.Жодних доказів на підтвердження схильності ОСОБА_1 , який раніше не судимий, до злочинної діяльності прокурором не надано. Відповідно сталої практики Європейського суду з прав людини за наслідками та способами застосування як тримання під вартою т, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 параграфа 1 (с)Конвенції. Захисник вважає, що на цей час виникли обставини ,які дають можливість змінити запобіжний захід ОСОБА_1 та призначити йому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово. З часу пред`явлення підозри ОСОБА_1 кожен раз виконував вимоги слідчого , приїжджав зі слідчого ізолятора м.Бахмут до Покровського ІТТ та знаходився в ІТТ м.Покровська , чекаючи на проведення слідчих дій. ОСОБА_1 не перешкоджав досудовому слідству , виконуючи вимоги слідчого та надав всі необхідні біологічні зразки для проведення необхідних експертиз, надавав пояснення , тобто сприяв органам досудового розслідування,у судовому засіданні пояснив , що суть обвинувачення йому зрозуміла та він частково визнає свою провину , а саме , визнає обвинувачення за ч.1 ст. 263 КК України, визнає обставини , інкриміновані ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України , але не погоджується з кваліфікацією. ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався , негативних характеристик немає.Таким чином , ризики , передбачені ст.. 177 КПК України не знаходять свого підтвердження.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор Туренко Д.О. заперечував проти задоволення клопотання захисника ,наполягав на наявності ризиків , передбачених ч.1 ст. 177 КПК України , зазначивши, що обгрунтованість та необхідність застосування до обвинуваченого саме такого запобіжного заходу підтвердив Донецький апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги обвинуваченого на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Заслухавши пояснення учасників процесу , суд приходить до наступних висновків .

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20.09.2019 р. обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком до 18.11.2019 р.

Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні не зникли. Судом досліджено питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та жодною із сторін кримінального провадження не зазначено про існування таких доказів.

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Колегією суддів при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115,ч.1 ст. 263 КК України , як відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються: ч.1 ст. 115 - як особливо тяжкий злочин , ч.1 ст. 263 – як тяжкий злочин , санкція ст.115 ч.1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого – обвинувачений є особою молодого віку,стан здоров`я задовільний;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : обвинувачений неодружений ,на утриманні неповнолітніх дітей не має , проживає в м.Покровську з батьками у будинку ,належному батьку ,має постійне місце проживання та наявні соціальні зв`язки .

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює,

6) репутація обвинуваченого: посередня;

7) майновий стан обвинуваченого : нерухоме, кошти на рахунках у банку відсутні, має у власності автомобіль марки «Нива»;

8) обвинувачений не судимий:

9)обвинуваченому у ході досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,

10) обвинуваченому повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не повідомлялось.

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, -не встановлений , цивільний позов не заявлявся.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї: вбачається схильність підозрюваного к вчиненню кримінальних правопорушень .

На думку колегії суддів, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_1 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставиноми його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлені стримуючі фактори, які свідчать, що обвинуваченим ОСОБА_1 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання, - обвинувачений не одружений, утриманців не має, постійного місця роботи не має, нерухомого майна не має .

Відповідно до ст. 42 КПК України обвинувачений окрім прав , має й обов`язки , зокрема прибувати за викликом до суду.

Відповідно до ст.. 10 Закону України «Про попереднє ув`язнення » особи, взяті під варту, зобов`язані: додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув`язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації.

Колегія суддів зазначає, що протягом судового розгляду за сім місяців обвинувачений шість разів без поважних причин відмовився слідувати етапом до Красноармійського міськрайонного суду для розгляду кримінального провадження , внаслідок чого суд був вимушений відкладати судові засідання на іншу дату. Така поведінка обвинуваченого свідчіть про перешкоджання обвинуваченим відправленню правосуддя та затягуванні ним судового розгляду .

Колегія суддів не може погодитися з доводами захисника Ільющенка Ю.А. про плохий стан здоров`я обвинуваченого , що унеможливлює його перебування в установі виконання покарань. Кожна заява обвинуваченого про погане самопочуття, звернення обвинуваченого до медичної частини ДП «Бахмутська установа покарань (№ 6) » та неможливість як наслідок слідувати етапом , перевірялася судом шляхом направлення запитів до установи виконання покарань , на що суду надавалися неодноразові відповіді про те, що обвинувачений до медичної частини не звертався , від обстеження та виходу до медичної частини відмовився , так як вважає себе здоровим.

Захисником на підтвердження своїх доводів про поганий стан здоров`я обвинуваченого не надано жодного доказу .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Дослідження письмових доказів не закінчено , в т.ч. у зв`язку з неявкою обвинуваченого до судового засідання .Допит заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато,

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні дослідження письмових доказів та допиту свідків.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий , але обвинуваченому інкриміновано вчинення двох умисних злочинів , один з яких є особливо тяжким,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 р. у справі «Харченко проти України»).

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказаний запобіжний захід застосовується до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, та враховуючи, що ризики, котрі існували при обранні запобіжного заходу, жодним чином не зменшилися і не відпали, колегія суддів вважає ,що продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисних злочинів- особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину , максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 15 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Тобто , для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Суд зазначає, що у даному конкретному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес ,який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого , що саме , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків .

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого до скоєння інкримінованих злочинів , суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, внаслідок чого клопотання захисника Ільющенка Ю.А. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт .

Враховуючи , що злочин вчинено з застосуванням насильства, то відповідно до ч.4 ст. 183 КК України колегія суддів приймає рішення не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст.331 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання захисника Ільющенка Ю.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити .

Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійська Донецької області, громадянина України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 14 листопада 2019 р. до 12 січня 2020 р.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 205 КПК України

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 15 листопада 2019 р. о 08.00 год.

Головуючий суддя:

Судді :