Рішення № 85655993, 05.11.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3962/19

Провадження № 2/185/2771/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 листопада 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді – Шаповалової І.С., при секретарі – Красуцькому Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Суворова" про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 12 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Суворова», визнання недійсним договору оренди землі № 14/04 від 17 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького», визнання укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ «Нива» додаткової угоди від 05 березня 2019 року, яка додається до позовної заяви, про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного 15 червня 2008 року.

В обґрунтування позову ТОВ «Нива» посилається на те, що:

- на момент укладення договору емфітевзису від 12 листопада 2018 року земельна ділянка перебувала у користуванні ТОВ «Нива» на підставі дійсного на той час договору оренди землі від 15 червня 2008 року, укладеного строком на 10 років. Даний договір був зареєстрований у центрі ДЗК при Держкомземі України 15 квітня 2009 року, у зв`язку з чим договір оренди землі діє до 15 квітня 2019 року,

- та обставина, що договір емфітевзису, укладений 12 листопада 2018 року, інше речове право за яким зареєстровано 13 листопада 2018 року, не відповідає вимогам законодавства, оскільки нормами ЦК України не передбачено можливості застосування інституту відкладеного строку дії угоди в договорі емфітевзису,

- ТОВ «Нива» має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, але не може реалізувати своє право, оскільки земельна ділянка ще під час дії договору оренди передана у користування іншій особі відповідно до договору емфітевзису,

- відповідач ОСОБА_1 відмовилася від поновлення договору оренди, без обговорення запропонованих умов договору, не зазначивши, на яких умовах він погодився б на укладення договору на новий строк. Така поведінка відповідача є недобросовісною у відношенні до позивача, перешкоджає позивачу у реалізації переважного права на поновлення договору оренди. При відсутності спроби або конкретних дій сторін для досягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору не можна вважати, що переважне право орендаря на укладення договору оренди припинилося,

- відповідач ОСОБА_1 своїми діями щодо укладення договору оренди землі з ТОВ «Сільськогосподарське товариство імені Б.Хмельницького» стосовно земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ТОВ «Суворова» на підставі договору емфітевзису, знову порушила переважне право позивача на поновлення договору оренди землі. Умови, на яких ОСОБА_1 було передано в оренду земельну ділянку ТОВ «СГТ імені Б.Хмельницького», є прийнятними для позивача і він готовий був поновити договір оренди землі на цих умовах, якби ОСОБА_1 їх запропонувала, однак цього не було зроблено,

- розірвання сторонами договору щодо надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 12 листопада 2018 року не позбавляє сторони права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17.

У судовому засідання представник позивача Скирда В.І. підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Суворова» у судове засідання не з`явився, згідно поданого відзиву на позов просить розглянути справу у його відсутність, закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання договору емфітевзису від 12 жовтня 2018 року недійсним на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, в іншій частині позову відмовити. Представник ТОВ «Суворова» посилається на те, що позивач втратив своє переважне право на поновлення договору оренди, коли отримав лист ОСОБА_1 від 03 квітня 2019 року з відмовою у поновленні договору, що свідчить про небажання ОСОБА_1 продовжувати договірні відносини з позивачем. Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди не порушено. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 625/166/18.

- 16 квітня 2019 року ТОВ «Суворова» уклало з ОСОБА_1 угоду про розірвання договору емфітевзису, вказану угоду зареєстровано належним чином, тобто на теперішній час зобов`язання, яка оспорює позивач, припинено за згодою сторін, що свідчить про відсутність предмету спору і є підставою для закриття провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України,

- станом на дату реєстрації договору оренди між ОСОБА_2 та ТОВ «СГТ імені Б.Хмельницького» позивач не мав будь-яких зареєстрованих речових прав на земельну ділянку, що є предметом оспорюваного правочину,

- додаткова угода про поновлення строку договору оренди земельної ділянки не може бути визнана судом укладеною, оскільки орендодавець заперечував проти поновлення договору, між сторонами не було досягнуто згоди стосовно запропонованих позивачем змін істотних умов договору.

Представником відповідача ТОВ «СГТ імені Б.Хмельницького» та відповідачем ОСОБА_1 у поданих відзивах на позов викладено аналогічну позицію по справі.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 у судовому просив у задоволенні позову відмовити та закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання договору емфітевзису від 12 листопада 2018 року недійсним на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

З матеріалів цивільної справи видно, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 1825 гектарів, розташованої на території Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (а.с.9).

15 червня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Нива» був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. За умовами договору орендна плата складає 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно прикінцевих положень цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.10-12).

Згідно відмітки на договорі його державна реєстрація відбулася 15 квітня 2009 року.

Строк дії договору закінчувався 15 квітня 2019 року.

05 березня 2019 року ТОВ «Нива» направило ОСОБА_4 С.С. лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі. У цьому листі запропоновано орендодавцю надати пропозиції щодо зміни будь-яких умов договору оренди, надано згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства. До листа був доданий проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах (а.с.16-17).

Листом-повідомленням від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 повідомила керівника ТОВ «Нива» про своє рішення щодо відсутності наміру і бажання поновлювати договір оренди, а також про відсутність домовленості зокрема щодо орендної плати та інших істотних умов договору оренди з ТОВ «Нива» у зв`язку з тим, що такі умови значно гірші за ті, що запропоновані іншими орендарями (а.с.20).

12 листопада 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Суворова» договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), за умовами якого землекористувач набуває право користування земельною ділянкою на строк 10 років, починаючи з 16 квітня 2019 року. Орендна плата складає 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.34-35). Угодою від 16 квітня 2019 року зазначений договір було розірвано, земельну ділянку передано власнику.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 17 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СГТ імені Б.Хмельницького» був укладений договір оренди землі № 14/04. Договір укладено строком на 15 років до 17 квітня 2034 року з правом пролонгації. Розмір орендної плати за використання – 14% від вартості земельної ділянки, що на момент укладення договору складає 14945 грн 10 коп на рік у грошовій формі. Державна реєстрація договору відбулася 26 квітня 2019 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 106750 грн 70 коп (а.с.36-40).

Таким чином власником земельної ділянки були укладені договори емфітевзису та оренди на значно кращих умовах, ніж було запропоновано позивачем, а саме плата за користування земельною ділянкою за умовами договору оренди з ТОВ «СГТ імені Б.Хмельницького» становить 14% від її нормативної грошової оцінки, а згідно договору оренди, який орендар ТОВ «Нива» запропонувало продовжити на тих самих умовах, орендна плата складала 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач вважає, що орендодавець ОСОБА_1 порушив його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк тим, що відмовився від укладення додаткової угоди, посилаючись на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, при цьому не запропонувавши інших умов, на яких він погодився б укласти додаткову угоду.

Однак за змістом ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець не зобов`язаний у разі незгоди з запропонованими орендарем умовами поновлення договору оренди робити нову пропозицію про поновлення договору на інших, ніж було запропоновано, умовах, що відповідно до ст.646 ЦК України є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Згідно зазначеної норми закону, при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, однак такої згоди між орендарем ТОВ «Нива» та орендодавцем ОСОБА_1 не було досягнуто, тому переважне право ТОВ «Нива» на укладення договору оренди землі припинилося через наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, про що орендодавець повідомив 20 березня 2019 року. Тому підстави для визнання недійсними договорів, укладених орендодавцем з іншими орендарями відсутні.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Суворова" про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С.Шаповалова