Рішення № 85655992, 13.11.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10093/19

Провадження № 2/219/2771/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Волохіній Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

06 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Українська залізниця», в якому просила стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 21008 грн. 41 коп., а також просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження та витребувати у відповідача відомості про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, справу розглядати без її участі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 08 липня 2016 року по 17 липня 2017 року вона працювала у публічному акціонерному товаристві «Українська залізниця» техніком 1 категорії виробничого підрозділу «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». На даний час публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938 перейменоване в акціонерне товариство «Українська залізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року становить 26355 грн. 95 коп. (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 21008 грн. 41 коп.), що підтверджується довідкою, виданою за місцем роботи. Однак, ця довідка не засвідчена печаткою відповідача, оскільки, як їй повідомили, всі печатки із структурних підрозділів відповідача, що залишилися на території, не підконтрольній органам державної влади України, були ним вилучені. Отримати від відповідача належним чином засвідчену довідку про розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати, за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, вона не має можливості. Первинні документи для нарахування заробітної плати знаходяться у регіональній філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», куди вони були нею особисто здані у жовтні 2017 року. Добровільно сплатити їй заборгованість з заробітної плати боржник відмовляється. Не сплачуючи їй заробітну плату за період з березня 2017 року по теперішній час відповідач грубо порушує вимоги чинного трудового законодавства, що змушує її вжити заходів щодо судового захисту її порушених прав.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів і зобов`язано акціонерне товариство «Українська залізниця» надати відомості про розмір нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, а у разі відсутності заборгованості перед позивачем надати суду відповідні докази.

08 жовтня 2019 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що АТ «Укрзалізниця» заперечує проти позову з огляду на те, що за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інших зборів у сумі 1485 грн. 62 коп., яка була отримана позивачем 31 серпня 2017 року у касі структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця». З 16 березня 2017 року у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та виробничих підрозділів, підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області шляхами залізничного та автомобільного сполучення, нарахування заробітної плати було припинено. Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також передачі з непідконтрольної території первинних документів. Так, у зв`язку із відсутністю первинних документів, нарахування заробітної плати здійснити неможливо. З 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили первинні документи від підприємства, на якому працював позивач, для нарахування заробітної плати. Тобто, на підконтрольній Україні території інформація відсутня, а не втрачена, первинна документація (табеля обліку робочого часу або графіки роботи за період, копії або оригінали внутрішніх наказів, розпоряджень та інше за період з березня по квітень 2017 року) для нарахування заробітної плати. Також посилається на те, що позивач у підтвердження своїх позовних вимог надав копію довідки, в якій здійснено нарахування заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року, але доводів та підтверджень наявності даної заборгованості не надано, а довідка підписана особою, яка втратила повноваження на підписання фінансових документів, а також вона не має печатки, дати та номеру. На підставі дії форс-мажорних обставин ПАТ «Укрзалізниця» не здійснювала нарахування заробітної плати (за період з 15 березня 2017 року по 17 липня 2017 року) та господарської діяльності, а тому відносно позивача трудового правопорушення не вчинено, про що зазначила Торгово-промислова палата України у своєму Науково-правовому висновку від 16 січня 2018 року. Також зазначає, що відсутність даних в індивідуальних відомостях застрахованих осіб і відомостях з центральних баз даних Державного реєстру фізичних осіб про доходи вказує на відсутність проведення нарахувань і заборгованості, що сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин (а.с. 21-23).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. 09 жовтня 2019 року надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача акціонерного товариства «Українська залізниця» у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. У відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 30 липня 2013 року, 30 липня 2013 року ОСОБА_1 було прийнято сигналістом 3 розряду дільниці з поточного утримання околотку у Торезьку дистанцію колії Державного підприємства «Донецька залізниця». На підставі наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 15 квітня 2016 року № 303 «Дебальцевську дистанцію колії Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Згідно з записом № 9 у трудовій книжці від 17 липня 2017 року, відповідно до наказу № 11096/ДН-ОС від 14 липня 2017 року, ОСОБА_1 звільнено 17 липня 2017 року у зв`язку зі скороченням штату, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 7-8).

Як видно з наданої позивачем ОСОБА_1 довідки, підписаної головним інженером ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_4 , яка не містить дати, номеру та печатки підприємства, яке її видало, ОСОБА_1 працювала техніком 1 категорії виробничого підрозділу «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 08 липня 2016 року по 17 липня 2017 року. Сума нарахованої заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року складає 26355 грн. 95 коп., сума до виплати з березня 2017 року по липень 2017 року складає 21008 грн. 41 коп. Також зазначено, що відсутнє документальне підтвердження про виплати заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року із структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 9).

На виконання ухвали суду від 10 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі та витребування доказів відповідачем разом з відзивом на позовну заяву 08 жовтня 2019 року надано суду: копію листа № 1093 від 02 жовтня 2019 року, копію довідки про доходи № 1093/2 від 02 жовтня 2019 року, копію видаткового касового ордеру № 1054, копію висновку ТПП, копію довіреності та витягу.

Так, відповідно до копії листа № 1093 від 02 жовтня 2019 року структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», заробітна плата з вже здійсненим утриманням податків та зборів за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 7433 грн. 23 коп. (у тому числі, учбова відпустка) була перерахована на особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у ТВБВ 10004/0149 філія – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» України (є засвідчені печаткою цього банку платіжні відомості та виписки з банку). За період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інших зборів у сумі 1485 грн. 62 коп. та отримана позивачем 31 серпня 2017 року у касі Дирекції м. Лиман (а.с. 25).

До вищевказаного листа на підтвердження доводів, викладених у ньому, додано довідку про нараховану заробітна плату № 1093/2 від 02 жовтня 2019 року за період з 02 січня 2017 року по 17 липня 2017 року з помісячним розподілом, згідно з якою ОСОБА_1 у березні 2017 року нараховано заробітну плату у розмірі 1868 грн. 27 коп., утримано 382 грн. 65 коп., до видачі 1485 грн. 62 коп. За період з квітня по липень 2017 року заробітна плата не нараховувалася (а.с. 26), а також копію видаткового касового ордеру № 1054 від 31 серпня 2017 року, з якого видно, що 31 серпня 2017 року позивачем було отримано депановану заробітну плату за першу половину березня 2017 року у сумі 1485 грн. 62 коп., про свідчить її особистий підпис із зазначенням реквізитів паспорту (а.с. 27).

Згідно з відзивом на позовну заяву від 08 жовтня 2019 року, на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та виробничих підрозділів, підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного та автомобільного сполучення, нарахування заробітної плати було припинено.

Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також передачі з непідконтрольної території первинних документів.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Наказом Державного комітету статистики від 05 грудня 2008 року № 489 були затверджені типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, зокрема: № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»; № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»; № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)»; № П-5 «Табель обліку використання робочого часу»; № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника»; № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)». У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований працівником час. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати та інших виплат.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділі «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» нарахування заробітної плати здійснити неможливо.

Виробничий підрозділ «Дебальцевська дистанція колії», який входив до переліку виробничих підрозділів структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», здійснював господарську діяльність на території окремих районів Донецької області, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до п. 9.2 протоколу № Ц-57/27 Ком.т. засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 05 квітня 2017 року та наказу № 645-НЗ-1 від 28 квітня 2017 року, було вилучено зі складу регіональної філії «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» та запроваджено процедуру вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.

З 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили первинні документи від підприємства, на якому працював позивач, для нарахування заробітної плати. Тобто, на підконтрольній Україні території відсутня первинна документація (табеля обліку робочого часу або графіки роботи за період, копії або оригінали внутрішніх наказів, розпоряджень та інше за період з березня по квітень 2017 року) для нарахування заробітної плати.

На території окремих районів Донецької та Луганської областей відсутній доступ до підприємств галузі, які насильницько захоплені, що сприяє загрозі життя уповноважених осіб при знаходженні на території виробничих підрозділів, які мають здійснювати організацію та контроль ведення господарської діяльності.

Суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та листі структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» № 1093 від 02 жовтня 2019 року, що на підконтрольній Україні території відсутні оригінали кадрових та фінансових документів, наданих від виробничих підрозділів з непідконтрольної Україні території до структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця». З 16 березня 2017 року від бухгалтерії виробничого підрозділу «Дебальцевська дистанція колії» у м. Дебальцеве до Дирекції у м. Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу з відмітками про фактично відпрацьований час, оригінал особової картки форми П-2, оригінали внутрішніх наказів (розпоряджень) та інше, тому надати наступну інформацію немає можливості: табель обліку робочого часу; довідку про суму заробітної плати з розшифруванням за видами виплат, розмірами і підставами відрахувань та сумами заробітної плати, що підлягає виплаті при звільненні за кожен місяць окремо; довідку про розмір компенсації за невикористану відпустку при звільненні; довідку про будь-які інші, належні при звільненні, виплати (а.с. 25). Крім того, відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 05 травня 2017 року, припинено дію довіреності від 07 листопада 2016 року за № 5117, якою було уповноважено головного інженера структурного підрозділу «Дебальцевська дистанція колії» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_3 здійснювати дії, пов`язані з діяльністю вказаного структурного підрозділу, у тому числі видавати та підписувати від імені підрозділу розпорядчі документи (накази) та затверджувати внутрішні документи з питань, що стосуються діяльності підрозділу (а.с. 29).

Крім того, про унеможливлення виконання Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» обов`язків, передбачених чинним законодавством України, через вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначила Торгово-промислова палата України у своєму Науково-правовому висновку від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 (а.с. 28).

Як видно з пункту 7 вищевказаного Науково-правового висновку, втрата контролю і доступу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, до виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вул. Артема, 68 та Луганська область, місто Луганськ, вул. Кірова, буд. 44, у тому числі до: трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та з 12 квітня 2017 року щодо структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями позбавило можливості Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, виконати зобов`язання перед вивільненими працівниками згідно з ст. ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, а саме: кожному звільненому працівнику структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» і «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.

Це свідчить про відсутність вини Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, у невиконанні своїх обов`язків.

Пунктом 10 вищевказаного Науково-правового висновку передбачено, що унеможливлення виконання публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, а саме: ст.ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області та міста Луганська Луганської області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою за цим висновком є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», регіональна філія «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», вони об`єктивно впливають на її обов`язки, передбачені законодавством України про працю, а саме: ч. 1 ст. 49-2, ч. 3 ст. 49-2, ч. 3 ст. 184, ст.ст. 186-1, 198, 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, та унеможливлюють їх виконання.

Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності зобов`язаної сторони, якою за цим висновком є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», регіональна філія «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», за невиконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю, а саме: ч. 1 ст. 49-2, ч. 3 ст. 49-2, ч. 3 ст. 184, ст.ст. 186-1, 198, 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, враховуючи субсидіарне застосування ст. 4 КЗпП України та ст.ст. 9, 263, 617 ЦК України (а.с. 28).

Стаття 4 КЗпП України передбачає, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (ст. 4 ЦК України).

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про її розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або обережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 263 ЦК України та ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР наведено ознаки форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та/або невідворотних за даних умов обставин/подій, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, дії іноземного ворога, військові дії, оголошена та неоголошена війна, акти тероризму, вторгнення, блокада, захоплення підприємств, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади тощо.

Стаття 617 ЦК України закріплює, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Так, під час судового розгляду позивачем ОСОБА_1 не надано належних доказів, які б підтверджували заборгованість відповідача перед позивачем, а відповідачем спростовано факт наявності заборгованості перед позивачем у вигляді нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у сумі 21008 грн. 41 коп.

Таким чином, суд приймає як доказ наданий представником відповідача Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2, оскільки ним підтверджено, що починаючи з 17 березня 2017 року вини публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у несвоєчасному розрахунку з робітниками немає, а також надані відповідачем докази, якими підтверджується той факт, що відповідач у повному обсязі розрахувався з позивачем ОСОБА_1 , виплативши їй 31 серпня 2017 року заборгованість із заробітної плати за першу половину березня 2017 року (з 01 по 15 березня 2017 року) у сумі 1485 грн. 62 коп., а також спростовується факт наявності заборгованості перед позивачем за період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Згідно ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, якщо позивача звільнено від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ України. Позивача було звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», однак, відповідачем не було заявлено вимог щодо компенсації судових витрат і не надано доказів їх існування.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13,76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 263, 617 ЦК України, ст. ст. 116-117, 233 КЗпП України, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, – відмовити.

Місце реєстрації позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Місцезнаходження відповідача акціонерного товариства «Українська залізниця»: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 13 листопада 2019 року.

Суддя Н.М. Медінцева