Рішення № 85655358, 12.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17776/19

Провадження № 2/127/2460/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2019 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Вінницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю та просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на 11/50 часток будинку садибного типу, загальною площею 85,5 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він добросовісно відкрито безперервно володіє вказаним нерухомим майном вже понад десять років (з 2000 року), іншого шляху та способу вирішити юридичну долю спірного нерухомого майна немає, спадкові правовідносини відсутні.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької облсті від 1 серпня 2019 року було залучено до участі у справі ОСОБА_4 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; у судове засідання викликано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; витребувано від Першої вінницької державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 (у разі наявності такої); витребувано від Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області копію актового запису (витяг) про реєстрацію шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та копію актового запису (витяг) про смерть ОСОБА_9 (1983 рік).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2019 року (із занесенням до протоколу судового засідання, без винесення окремого процесуального документа) було витребувано від Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційну справу на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Шикунова А.О. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Вінницької міської ради – Ваколюк О.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві від 17.07.2019 року (а.с. 37-39) та просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, у якій просив розглядути справу у його відсутність, не заперечував проти задоволення позову, оскільки усі викладені позивачем обставини відповідають дійсності (а.с. 64).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 показали, що позивач ОСОБА_3 користується належною ОСОБА_8 часткою житлового будинку АДРЕСА_1 з початку 2000-х років, коли він одружився та коли у нього народилася дитина; ОСОБА_8 за життя давала свою згоду на те, що у майбутньому належним їй нерухомим майном буде користуватися сім`я Савіцьких.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали інвентаризаційної справи № 17776, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 (6/25 часток), померла ОСОБА_8 (11/50 часток) та третя особа ОСОБА_4 (27/50 часток) є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами цивільної справи (а.с. 9-10, 19-23) та матеріалами інвентаризаційної справи № 17776.

Зокрема, 11/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 належали ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на будівлі № 6309 від ІНФОРМАЦІЯ_3 1970 рокуц та Заключенням щодо часток.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11.11.1992 року (а.с. 14).

Як вбачається з повідомлення Першої вінницької державної нотаріальної контори від 07.08.2019 року № 3086/01-16, згідно відомостей зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а.с. 51-52).

Чоловік ОСОБА_8 – ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією запису акта про смерть № 1785 від 19.10.1982 року (а.с. 55), дітей у подружжя не було (а.с. 56), відомості про будь-яких інших спадкоємців ОСОБА_8 відсутні.

Позивач ОСОБА_3 не є спадкоємцем ОСОБА_8 ні за законом, ні за заповітом. Відповідачем Вінницькою міською радою як органом місцевого самоврядування з 1992 року процедура визнання спадщини відумерлою відповідно до ст. 1277 ЦК України та ст.334-338 ЦПК України не ініціювалася.

Отже, спадкові правовідносини щодо спірного нерухомого майна відсутні (відповідно до п. 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-150/0/4-13, у разі, якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння (наприклад, спадкування), а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли). У правовідносинах, що склалися набуття права власності за набувальною давністю є єдиним способом захисту невизнаного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом; право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації; особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є; право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), тобто моментом початку плину набувальної давності є 1 січня 2001 року, а тому після 1 січня 2011 року вже можуть існувати підстави для звернення до суду для визнання права власності за набувальною давністю.

На переконання суду, у даному випадку мають місце усі ознаки набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

По-перше, ОСОБА_3 відкрито та безперервно володіє спірним нерухомим майном понад десять років (з 2000 року), що підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Так, 20 серпня 2000 року за актовим записом № 1405 позивач ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_12 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.06.2019 року № 00023051557 (а.с. 18), після чого було проведено ремонт у спірній частині будинку та подружжя стало там проживати. ІНФОРМАЦІЯ_6 у подружжя народилася дитина – ОСОБА_13 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05 червня 2019 року (а.с. 24).

По-друге, ОСОБА_3 добросовісно заволодів спірним нерухомим майном, оскільки за свого життя ОСОБА_8 давала свою згоду на те, що у майбутньому належним їй нерухомим майном буде користуватися сім`я Савіцьких, що підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

При цьому, відповідно до п. 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-150/0/4-13, добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків; позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

На переконання суду, вказані ознаки добросовісності наявні у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності за набувальною давністю, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо (на переконання суду, позивачем було вірно обрано спосіб захисту), а отже позов підлягає задоволенню.

Судові витрати слід залишити за позивачем ОСОБА_3 , про що його представник клопотала у судовому засіданні.

Керуючись ст. 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 16, 328, 292, 344 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності за набувальною давністю на 11/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Вінницька міська рада (м. Вінниця, вул. Соборна, 59; код ЄДРПОУ 25512617)

Повний текст рішення суду складено 14.11.2019 року.

Суддя