Рішення № 85654713, 11.10.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3465/19

№ провадження 2/208/2466/19

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Пентраковській М.В., представника позивача - ОСОБА_1 ,

Учасники справи

позивач Орган опіки та піклування виконкому Чечелівської районної у місті Дніпрі ради,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права на проживання та користування житлом,-

в с т а н о в и в:

Позивач Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради в інтересах малолітньої ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права на проживання та користування житлом.

У своєму позові позивач посилався на те, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2018 року відповідача ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 тимчасово перебуває у комунальному закладі соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра». Відповідач ОСОБА_2 продала 19.06.2017 року квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та знялась з реєстраційного обліку, та 20.06.2017 року придбала житло в АДРЕСА_2 , переїхали до квартири з дитиною, але в квартирі не зареєструвалась. Також службою у справах дітей адміністрації Заводського району Кам?янської міської ради проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , у дитини є окреме ліжко, постільна білизна, одяг, іграшки. Відповідач надала письмові пояснення, пообіцявши зареєструватись ат зареєструвати свою дитину за адресою нового житла, але це не зробила.

Тому просять суд визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на проживання та користування житлом за адресою: АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилалась на обставини зазначені в позові.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причини не явки до суду не повідомила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

03 червня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження по справ та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03 червня 2019 року на квартиру АДРЕСА_4 накладений арешт.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, матір?ю дитини ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а.с.5).

Відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2018 року відповідача ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-13).

Згідно до довідки № 266 від 31.01.2016 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 зареєстрованими були за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15), але на липень місяць 2018 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованими значаться ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.16).

Відповідно до договору купівлі – продажу квартири від 20 червня 2017 року власником квартири АДРЕСА_4 є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи, службою у справах дітей адміністрації Заводського району Кам?янської міської ради проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , у дитини є окреме ліжко, постільна білизна, одяг, іграшки (а.с.24).

Як вбачається з відповіді Начальника відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам?янської міської ради О.Ю. Волощук за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 ОСОБА_2 не зареєстрована (а.с.25).

Згідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Частиною 1 ст. 248 СК України встановлено, що дитина - сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров`я, навчальному або в іншому дитячому закладі, прийомній сім`ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у разі передачі дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи - інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї.

Частиною 3 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім`ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням положень п.2 ч.1 ст. 248 СК України, має законне право на користування квартирою АДРЕСА_4 , дії відповідача щодо перешкоджання користуватися вказаним житлом є неправомірними.

Оскільки, при подачі позовної заяви позивача було звільнено від сплати судових витрат у вигляді судового збору, тому суд вважає, що ці кошти необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 248 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 7, 19, 175, 268, 272, 273, 274, 280, 284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права на проживання та користування житлом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на проживання та користування житлом за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі по 768 грн. 40 коп. на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, код ЄДРПОУ 04052488, адреса: м.Дніпро, пр.Пушкіна, 65.

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя Похваліта С. М.