
Справа № 212/7917/19
2/212/2997/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Козлова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Курбакової Ю.О., у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (без участі) сторін, розглянув в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвоката Гузєв Ігор Григорович до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2019 року представник позивача адвокат Гузєв І.Г., звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом та просив стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ПАТ «КЗРК») – 271 245,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що з позивачем під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача, за вини підприємства, які в порушення вимог законодавства про охорону праці, не створили та не підтримували безпечних умов праці, двічі стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, а саме 01 грудня 2012 року позивач в наслідок нещасного випадку отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді «ВЧМТ». Струс головного мозку, забійна рана потиличної частини голови справа, чола і верхнього віка зліва. Забій та садни м`яких тканин акулової області. Забій м`яких тканин, садни лівого надпліччя і лопаточної області». Та 15 січня 2014 року – отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді «Закритий поперечно-зубчастий перелом обох кісток лівої гомілки на рівні с/3 та н/3 зі зміщенням уламків». Внаслідок нещасних випадків ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, ступінь якої дорівнює 65 %, та встановлено другу групу інвалідності. За висновком останнього МСЕК від 03.08.2019 року позивачу встановлено 60 % втрати працездатності, з яких 45% по виробничій травмі, яка отримана 15.01.2014 року та 15% по виробничій травмі, яка була отримана позивачем 01.12.2012 року та встановлена третя група інвалідності. В позовній заяві зазначено, що після отриманої травми ОСОБА_1 змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. На даний час його самопочуття не поліпшується. У зв`язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки Позивача. Останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, і нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. Тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, позбавляє ОСОБА_1 можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травм, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності в молодому віці, позивач систематично має необхідність отримання медичної допомоги, відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах ОСОБА_1
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2019 року було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідачу ПАТ «КЗРК» було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ПАТ «КЗРК» скористався правом подання відзиву відповідно до ст.178 ЦПК України.
Представник відповідача ПАТ «КЗРК» в наданому суду відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні в повному обсязі, зазначивши при цьому, що позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди. Суду не надано доказів наявності вини відповідача спричинення йому підприємством моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час перебував в трудових відносинах з відповідачем та 01 грудня 2012 року з ним стався нещасний випадок під час виконання трудових обов`язків. А саме на III-й зміну (з 15 год. 30 хв. до 22 год. 30 хв.) виконуючим обов`язки заступника начальника дільниці №4 ОСОБА_2 був виданий письмовий наряд прохіднику ОСОБА_1 на буріння шпурів у кількості 20 шт. на глибину 1.5м під анкерне кріплення та встановлення анкерного кріплення у кількості 20 шт. у буровому орту 100 осі гор.1340м. Керував роботами у зміні та виконував технічний нагляд виконуючий обов`язки гірничого майстра дільниці ОСОБА_3 . На початку зміни ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стволом шахти «ім. Леніна» опустились на горизонт 1350 м, пасажирським потягом прибули у орт 80 осі гор.1350 м та попрямували у орт-заїзд 102 осі гор. 1350 м, по ВХП 102 осі гор.1350/1340 м піднялись на гор. 1340 м у буровий орт 100 осі гор. 1340 м. ОСОБА_5 С ОСОБА_6 В. оглянув виробку та дав вказівку ОСОБА_1 на обирання нависаючих відшарованих шматків породи. Після приведення виробки у безпечний стан ОСОБА_3 дав дозвіл ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на виконання робіт згідно наряду. Відбуривши за допомогою перфоратора YT-28 6 шпурів на відстані від вибою 1-0.5 метри ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_7 почав встановлювати анкерне кріплення УШК за допомогою ручного перфоратора YT-28, а ОСОБА_4 пішов у орт-заїзд 102 осі гор. 1350м за анкерним кріпленням. Біля 19 години 30 хвилин під час встановлення четвертого анкера, з покрівлі виробки раптово випали шматки гірничої маси, якими ОСОБА_1 отримав травму обличчя та голови. Про випадок ОСОБА_3 повідомив по телефону в.о. начальника дільниці ОСОБА_8 . Після чого у супроводі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 виїхав на поверхню та звернувся до поверхневого медпункту, де йому була надана перша медична допомога. Потім, потерпілий у супроводі в.о. заступника головного інженера з виробництва ОСОБА_9 був доставлений до травмпункту КЗ «Криворізька міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради для обстеження та лікування.
Відповідно до акту №7 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом Форми Н-1 від 01 грудня 2012 року та акту проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 05 грудня 2012 року уповноваженою комісією було встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок, встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, причини настання нещасного випадку тощо.
Відповідно вищевказаних актів, комісія вважає, однією з осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку є сам потерпілий ОСОБА_1 – прохідник дільниці № 4 шахти «ім.Леніна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», який під час виконання робіт не переконався у безпечному стані виробки, не провів перевірку стану покрівлі у процесі роботи, виконував оборку відшарованих шматків породи без зрошення стінок вибою водою, чим порушив «Інструкцію з охорони праці», а також ОСОБА_3 – в.о. гірничого майстера, ОСОБА_10 М ОСОБА_11 . – в.о. начальника та ОСОБА_12 – в.о. заступника начальника, які порушили «Посадові інструкції».
Окрім цього 15 січня 2014 року з ОСОБА_1 також стався нещасний випадок під час виконання трудових обов`язків. А саме на III-й зміні (з 15 год. 30 хв. до 22 год. 30 хв.) виконуючим обов`язки заступника начальника дільниці ОСОБА_13 був виданий письмовий наряд прохіднику з правом ведення вибухових робіт ОСОБА_14 на скреперування гірничої маси та буріння шпурів у вибої штрека скреперування у осях 95-102 гор. 1347 м, доставку вибухових матеріалів та ведення вибухових робіт по орту скреперування 100 осі гор. 1347 м; прохіднику ОСОБА_15 скреперування гірничої маси та буріння шпурів у вибої бурового орта 96 осі гор. 1340 м; прохіднику ОСОБА_1 на очистку бурової камери 96 осі гор. 1330 м від гірничої маси, скреперування гірничої маси по буровому штреку у осях 98-92 гор. 1340м, доставку вибухових матеріалів у орт скреперування 100 осі гор. 1347м та охорону небезпечної зони вибуху; прохіднику ОСОБА_16 на скреперування руди та буріння шпурів у вибої орта скреперування 100 осі гор. 1347м. Керував роботами у зміні та виконував технічний нагляд гірничий майстер дільниці ОСОБА_17 .. З початку зміни ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 та ОСОБА_16 спустились на горизонт 1350 м, та прибули у орт-заїзд 98 гор. 1350 м. ОСОБА_17 одразу направився оглядати буровий штрек у осях 98-92 гор. 1340 м та бурову камеру 96 осі гор. 1330 м, де здійснив перевірку рудничної атмосфери на наявність отруйних газів, та переконавшись у їх відсутності і безпечному стані виробок дав дозвіл ОСОБА_1 на виконання робіт згідно наряду, після чого попрямував до інших робочих місць для їх огляду. На протязі зміни ОСОБА_1 виконував роботи згідно наряду. Близько 20 години 20 хвилин ОСОБА_17 направився до ОСОБА_1 і дав йому вказівку прямувати до складу вибухових матеріалів гор.1350 м для допомоги ОСОБА_14 у підносці вибухових матеріалів, так як ОСОБА_16 закінчив буріння шпурів у вибої орта скреперування 100 осі гор. 1347 м, де згідно наряду повинні були виконуватись роботи по веденню вибухових робіт, після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_17 направився до складу вибухових матеріалів. При пересуванні по орту заїзду 98 осі гор. 1350 м у районі вентиляційно-ходового підняттєвого 98 осі гор. 1350/1340 м по рейковій колії, стався раптовий зсув лісоматеріалу, що був складений під північною стінкою виробки та яким ОСОБА_1 вдарило по лівій нозі. ОСОБА_17 одразу допоміг ОСОБА_1 підвестися, після чого по телефону викликав фельдшера підземного медпункту ОСОБА_18 Прибувши на місце події ОСОБА_18 надала ОСОБА_1 першу медичну допомогу, після чого у супроводі ОСОБА_17 ОСОБА_1 виїхав на поверхню та був направлений до травмпункту КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №8» Дніпропетровської обласної ради» для лікування.
Відповідно до акту № 2-21 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 15 січня 2014 року та акту проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 20 січня 2014 року уповноваженою комісією було встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок, встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, причини настання нещасного випадку тощо.
Відповідно вищевказаних актів, комісія вважає, особами, чиї дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку є: ОСОБА_8 – начальник, ОСОБА_13 – в.о. заступника начальника, ОСОБА_17 – гірничий майстер, які не забезпечили безпечні умови праці на робочому місці, чим порушили «Посадові інструкції» та §81 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом».
Відповідно до останніх довідок МСЕК № 055448 серії 12ААА та № 225334 серії 12ААБ від 03 липня 2019 року ОСОБА_1 встановлено 60 %, з яких: 45% по виробничій травмі від 15.01.2014 року та 15% по виробничій травмі 01.12.2012 року та встановлена третя група інвалідності.
Так, наявність трудового каліцтва у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими медичними виписками, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я.
Згідно зі ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого вважаються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з ч.1 ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язана з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ст.173 КЗпП України).
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров`я, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності позивача, та відповідно до ч.5 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому індексації не підлягає. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справи про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Також підлягають з`ясуванню, і піддержується факт заподіяння моральної шкоди чи фізичних страждань немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі оцінюється заподіяна моральна шкода.
З урахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати саме відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що призвело до ушкодження здоров`я позивача на виробництві та моральних страждань потерпілого.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, а також факт, який не оспорювався представником позивача, що провина в настанні нещасного випадку в певній мірі покладена й на позивача.
Встановлюючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь 115 260,00 гривень (60 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб) без утримання податку з доходу фізичних осіб, що відповідною матеріальною компенсацією тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.
Відповідно Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 1152,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23,1167,1168,1172 ЦК України, ст.12 Закону України "Про охорону праці", ст.ст.153, 237-1 ч.1, КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, -
У Х В А Л И В:
Позов позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвоката Гузєв Ігор Григорович до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 на відшкодування суму моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я у розмірі - 115 260,00 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір 1152,60 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», адреса: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ЄДРПОУ 26410155.
Суддя: Ю. В. Козлов
Судове рішення № 85654556, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 01.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/7917/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: