Рішення № 85654276, 15.11.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/355/17-ц

Провадження № 2/211/77/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 листопада 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за участі:

представників позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гербового Є.В., ОСОБА_1

представників відповідача Руденко А.П.

за відсутності відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, вказавши, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору № б/н від 26.08.2010 року, ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушення умов Договору станом на 31.12.2016 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість у загальному розмірі 41372,87 грн., яка складається із:1774,50 грн. - заборгованість за кредитом; 32952,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4200,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1946,33 грн. – штраф (процентна складова).

До теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 вказану заборгованість не погасила, що є порушенням законних прав позивача. Просять стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в розмірі 41372,87 грн., та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

В подальшому позивач двічі уточнював свої позовні вимоги, останній раз 12.08.2019 року, вказавши, що станом на 30.06.2019 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 26.08.2010 року становить 320710,34 грн., яка складається із:1774,50 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 311735,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7200,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Враховуючи, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом, тому заборгованість до стягнення становить 125146,84 грн., яка складається з:

1774,50 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);

123372,34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 31.10.2018 року по 30.06.2019 року, що просять стягнути з відповідача, та судові витрати по сплаті судового збору.

В ході розгляду справи представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про закриття провадження і повернення позову без розгляду.

На дане клопотання представником позивача ОСОБА_1 було подане заперечення, до якого було додано фото клієнта з кредитною карткою в момент оформлення та довідку про умови кредитування.

Ухвалою суду від 17.08.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження і повернення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 17.08.2018 року ухвалено продовжувати розгляд справи за правилами нової редакції ЦПК України та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року ухвалено закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду.

Представники позивача Гербовий Є.В. та Кузьміч ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримували, покладаючись на викладені у позовній заяві обставини, просили позовні вимоги задовольнити. В подальшому 15.11.2019 року представник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності у зв`язку з відсутністю відповідача та її представника. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Руденко ОСОБА_5 П ОСОБА_6 позовні вимоги не визнавав. У справі є довіреність від 15.05.2017 року відповідача ОСОБА_2 , щодо уповноваження бути її представниками/захисниками осіб, в тому числі ОСОБА_3 , дана довіреність була дійсна до 16.05.2019 року. Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 до суду не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, іншої довіреності не надали .

15 11 2019 року фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 26.08.2010 року відповідачем ОСОБА_2 була підписана анкета-заява про приєднання до Договору № б/н, та укладено договір № SAMDN № 50ОТС003684839 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого відповідачу було видано картку MasterCard № НОМЕР_1 із наданням кредитного ліміту у розмірі 2000 грн. із ставкою комісії за несвоєчасне погашення кредитного ліміту у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6-7, 83, 84).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, за наданим позивачем розрахунком, станом на 30.06.2019 року, у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 320710,34 грн., яка складається з 1774,50 грн. - заборгованості за кредитом, 311735,84 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 7200 грн. - заборгованості за пенею та комісією, та в межах заявлених позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 125146,84 грн. заборгованості за кредитним договором, яка складається з 1774,50 грн. - заборгованості за кредитом, 123372,34 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 31.10.2018 року по 30.06.2019 року.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України обумовлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Особливістю договору приєднання є саме те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

Отже договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах.

Таким чином, додержується принцип свободи договору.

Чинним законодавством передбачено укладання договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у Постановах від 06.02.2018 року № 755/2720/16-ц, від 07.03.2019 року № 755/18246/15-ц від 21.03.2018 року № 441/569/17.

Отже, підписавши 26.08.2010 року анкету-заяву, ОСОБА_2 дала свою згоду на те, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомлена.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», та ОСОБА_2 , шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, 26.08.2010 року було укладено в письмовій формі кредитний договір та відповідачу була надана кредитна картка «Універсальна» за № НОМЕР_1 , при цьому відповідач не тільки виявила бажання отримати кредитні кошти, а й підтвердила, що вона ознайомлена і погоджується з Умовами, Правилами та Тарифами банку.

На підтвердження обставин та вимог, викладених у позовній заяві, а саме: наявності між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитних зобов`язань за кредитним договором б/н від 26 серпня 2010 року та непогашеної ОСОБА_2 кредитної заборгованості за цим договором в розмірі 320710,34 грн., з яких 125146,84 грн. позивач просив стягнути з відповідача, ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», до позовної заяви додано Умови та Правила надання банківських послуг (а.с.10-33), копію Анкети-заяви б/н від 26.08.2010 року (а.с.6-7), фото ОСОБА_2 з кредитною карткою (а.с. 83), довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 Днів пільгового періоду » (а.с 84), розрахунок заборгованості станом на 30 червня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», ознайомив ОСОБА_7 Т.В. із умовами кредитування, саме з використанням кредитної карти, що остання підтвердила підписом у Заяві від 26.08.2010 року, що свідчить про укладення між сторонами цього дня договору про надання банківських послуг на вищезазначених умовах.

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу Банку є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254.

Відповідно до п. 3.4 та п. 3.8 цього Положення, ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахунки за власними операціями тощо), номер та дату договору, конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором, дані про контрагента, зміст операції (кредит, депозит, тип процентної ставки тощо) та інше.

Згідно п. 4.2. цього Положення, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. При цьому, згідно з п. 9.5, під час здійснення інформаційного забезпечення операційної діяльності Банку реалізується правило "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), проводяться заходи з виявлення викривленої та/або суперечливої інформації, зберігається вся інформація (неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь - якого джерела). Проводиться резервне накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс - мажорних обставин або в разі ліквідації банку.

За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_2 з 2010 року користувався кредитними коштами, наданими їй ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», за договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Проте, визначений позивачем розмір заборгованості не може бути стягнутий з відповідача на користь позивача в повній мірі, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З розрахунку заборгованості, який наданий представником позивача станом на 30.06.2019 року, вбачається, що базова процентна ставка була збільшена з 01 вересня 2014 року з 30 відсотків річних до 34,80 відсотків річних, з 01 квітня 2015 року процентна ставка була збільшена з 34,80 відсотків річних до 43,2 відсотки річних.

Умовами і Правилами надання банківських послуг, які є частиною укладеного між сторонами кредитного договору, не передбачено право банку в односторонньому порядку змінювати тарифи.

Із заяви позичальника, доданої до позову вбачається, що процентна ставка на момент укладення договору була встановлена в розмір 30 % річних.

Згідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували застосування сторонами у договорі змінюваної процентної ставки, встановленої у відповідності до вимог частин 4-6 ст. 1056-1 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у даному випадку умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У абзаці 1 пункту 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз`яснено, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі ст. 1056-1 ЦК України у зв`язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

У абзаці 3, 4 пункту 28 вказаної Постанови, судам роз`яснено, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог ст. ст. 641-642 ЦК України або в порядку, визначеному ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України. При підвищенні процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Згідно пункту 2.1.1.5.4 Умов і Правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний при незгоді із змінами правил і/або тарифів надати банку письмову заяву про розірвання договору і погасити виниклу перед банком заборгованість.

Таким чином, в даному випадку позичальник позбавлений права не погодитися на зміну умов договору, і у випадку незгоди із запропонованими змінами зобов`язаний ініціювати розірвання договору.

Отже, така умова договору про право банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку, є нікчемною.

Згідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, яка згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, перевіреного судом та який суд вважає вірним станом на 30.06.2019 року складає 1774,50 грн. та відповідачем не спростовано вказаний розмір заборгованості.

Натомість, суд відхиляє, як доказ, розрахунок заборгованості за договором від 26.08.2010 року укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем станом на 30.06.2019 року, наданий позивачем в частині розрахунку процентів за користування кредитними коштами. Зокрема, в такому розрахунку застосовані збільшені розміри процентної ставки. Суд вважає таке збільшення розміру процентної ставки протиправним.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача по відсотках, суд вважає за необхідне застосувати відсоткову ставку в розмірі 30 відсотків річних як таку, що була встановлена на момент отримання відповідачем кредитної картки та відкриття карткового рахунку.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості розмір основної заборгованості за кредитом станом на 30.06.2019 року становить 1774,50 грн.

Заборгованість по процентах, до підвищення процентної ставки по їх нарахуванню, станом на 01 вересня 2014 року, становить 1758,57 грн., та зменшенню не підлягає, оскільки нарахована в межах відсоткової ставки - 30 % річних

Згідно розрахунку поточна заборгованість за кредитним договором становить 1774,50 грн., таким чином, розмір 30% річних за один день прострочки становить 01 грн. 48 коп. (1774,50:100*30:360днів), таким чином загальний розмір заборгованості по процентам за період з 01 вересня 2014 року по 30.06.2019 року становить 2609,24 грн. (01,48 грн. * 1763 днів прострочки).

Таким чином, згідно розрахунку, проведеного судом, загальний розмір заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 31.10.2018 року по 30.06.2019 року становить 4367,81 грн. (1758,57 грн.+ 2609,24 грн.)

За таких обставин до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором б/н від 26 серпня 2010 року станом на 30 червня 2019 року в сумі 6142,31 грн., з якої: 1774,50 грн. - заборгованості за кредитом, 4367,81 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

З ОСОБА_2 слід стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплачений при подачі позову до суду, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 223, 264-265, 354-355ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєроморськ Мурманської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.08.2010 року, що виникла станом на 30.06.2019 року, у розмірі 6142 (шість тисяч сто сорок дві ) грн. 31 коп., яка складається з 1774 грн. 50 коп. - заборгованості за кредитом, 4367 грн. 81 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєроморськ Мурманської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн.00 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко