Ухвала суду № 85652378, 14.11.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5799/19

УХВАЛА

іменем України

14 листопада 2019 року м. Коростень Житомирської області

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Коренюк В.П., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про звільнення майна з під арешту,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про звільнення майна з під арешту.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ч.3 п.4 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема позивачем не вказано: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.3); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п.8 ч.3).

У відповідності до п. 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

В свою чергу відповідачем у позові зазначено Коростенський міськрайонний відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, однак відмову відділу ДВС про зняття арешту з рухомого майна позивач до позову не долучає.

Також, як вбачається зі змісту позовної заяви, арешт на майно позивача накладено у рамках виконавчого провадження з примусового стягнення заборгованості на користь ПАТ "Укрсиббанк", яке не залучено позивачем для участі у розгляді справи.

Тому, позивачу необхідно уточнити склад учасників справи та їх процесуальний статус (відповідачі, треті особи) та зазначити щодо них відомості, які визначені п.2 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

До позовної заяви позивачем не долучено доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема не долучено доказів погашення повного погашення боргу перед ПАТ "Укрсиббанк".

Крім того, відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.30 Цивільного процесуального кодексу України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Позивачем у позові не вказано об`єкти рухомого майна, відносно яких просить скасувати арешт, та його місцезнаходження, а також не додано доказів про належність прав власності позивачу на об`єкти рухомого майна, що унеможливлює у повному обсязі встановити усі обставини справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21 лютого 1975 року, "Де Жуффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року. Тому, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про звільнення майна з під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області В. П. Коренюк