Ухвала суду № 85650178, 12.11.2019, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1462/19

Провадження № 1-кп/663/202/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

секретаря судового засідання Радіонової О. Ю.,

прокурора Балан Т. Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Охлопкова О. І.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренка І. В.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Скадовськ Херсонської області матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 12019230230000529 від 02.05.2019 та № 12019230230000911 від 07 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 125, частиною 1 статті 121 КК України, ОСОБА_2 за частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 186, частиною 1 статті 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Під час судового засідання прокурор посилаючись на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, заявила клопотання про продовження обраних обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжних заходівстроком на 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Охлопков О. І. не заперечували проти продовження обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали позицію прокурора в частині клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_1 висловив заперечення проти заявленого прокурором клопотання, просив вирішити питання про зміну обраного йому запобіжного заходу на інший не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Кушнеренко І. В. вважав заявлене прокурором клопотання необґрунтованим та безпідставним. Зауважив про не доведення прокурором існування ризиків, наведених у клопотанні, тому просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою його підзахисного та вирішити питання щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт. Зазначив, що у ОСОБА_1 наявне постійне місце проживання, наміру ухилятися від явки до суду він не має.

Заслухавши доводи сторін, суд вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.

Суд враховує фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, а саме те, що він навчається (є студентом Скадовського технікуму ДВНЗ ХДАУ), має постійне місце проживання, стабільний дохід у вигляді соціальної стипендії та пенсії, вперше притягається до кримінальної відповідальності, тяжкості покарання, що загрожує йому у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить з того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність судимості.

Згідно зі статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципів правової визначеності та презумпції невинуватості, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до пілотних рішень Європейського суду з прав людини, пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа «Буткевічюс проти Литви», № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II, «Єлоєв проти України», № 17283/02). При цьому, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Третьяков проти України»).

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, не працює, до взяття під варту проживав разом з тіткою за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого та невеликої тяжкості злочинів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у випадку визнання його винним в інкримінованих йому злочинах.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що продовження дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, не є доцільним, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із частини 5 статті 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою – домашній арешт.

Керуючись статтями 176-178, 181, 331, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обраного відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у виді домашнього арешту на строк 60 днів, тобто до 11.01.2020 включно.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренка І. В. про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Урзуф Першотравневого району Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в період часу, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 15-00 години по 08-00 годину, строком до 11 січня 2020 року включно та зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 11 січня 2020 року також наступні обов`язки:

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні як особисто, так і будь-якими засобами зв`язку або через інших осіб, за винятком участі в процесуальних діях.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення частини 5 статті 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали в частині обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу покласти на Скадовське ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області.

Звільнити ОСОБА_1 з під варти негайно в залі суду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 15.11.2019.

Суддя Пухальський С. В.