Рішення № 85649087, 11.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3211/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомХарківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України 61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під., 1 пов., к. 35, код 22630473 до Харківська митниця Державної Фіскальної служби України 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код 39534151 про зобов`язання виконання рішення за участю представників:

позивача - Калашник А.Б. за довіреністю №18 від 18.12.2018

відповідача - Левченко В.В. за довіреністю від 29.01.2019, Найчук В.В. за довіреністю від 14.08.2019

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України про зобов`язання Харківської митниці Державної фіскальної служби України виконати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2018 № 109-р/к у справі № 2/03-42-18 в частині припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 15, пунктом третім статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді бездіяльності органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес - відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 04.10.2019 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

18.10.2019 відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 25037) в якому він вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 21.10.2019 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 11.11.2019.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував вимоги, викладені в позовній заяві, зазначає що позивачем подані всі докази в обґрунтування власної правової позиції у спорі по даній справі, та вважає що підготовче судове засідання підлягає закінченню, а дана справа підлягає розгляду по суті.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 25.09.2018р. Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України після розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МДК Експрес» було постановлено рішення №109-р/к у справі №2/03-42-18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно якого визнано бездіяльність Харківської митниці ДФС, яка полягає у незабезпеченні рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області, а саме щодо виконання митних формальностей для Товариства з обмеженою відповідальністю «МДК Експрес» без обов`язкової оплати за їх виконання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 15, п. 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме бездіяльності органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області.

Означеним рішенням також було зобов`язано Харківську митницю ДФС припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме бездіяльності органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області, в 2-місячний термін з дня отримання рішення у цій справі.

Нормативно вказане рішення було обґрунтоване положеннями ст.ст.4, 233, 247 Митного кодексу України, Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженою наказом Держмитслужби №728 від 03.09.2007р. та ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Статтею 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно - господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Матеріалами справи встановлено, що копію Рішення № 109-р/к ХАРКІВСЬКА МИТНИЦЯ ДФС отримала 05.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.10.2018 № 6102222645556.

Таким чином, зобов`язання підлягало виконанню ХАРКІВСЬКОЮ МИТНИЦЕЮ ДФС до 05.12.2018 (включно).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

ХАРКІВСЬКА МИТНИЦЯ ДФС оскаржила Рішення № 109 - р/к до Господарського суду Харківської області.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.08.2019 у справі № 922/3322/18 залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та Постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 922/3322/18, у позові відмовлено.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МДК ЕКСПРЕС’’ листом від 10.09.2019 повідомило, що зобов`язання ХАРКІВСЬКОЮ МИТНИЦЕЮ ДФС станом на 10.09.2019 не виконано.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти територіальне відділення Антимонопольного комітету України без спеціальної довіреності в суді.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі стосовно зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Посилання відповідача на відсутність можливості переміщення будь-якого з підрозділів митного оформлення митниці на територію розташування ЦСС ТОВ "МДК-Експрес" суд вважає безпідставним, оскільки, прийнятим позивачем рішенням № 109-р/к Харківську митницю ДФС було зобов`язано не створювати структурний підрозділ за місцем розташування ЦСС ТОВ «МДК ЕКСПРЕС», а припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме бездіяльність органу влади, яка полягає у незабезпеченні рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області, а саме щодо виконання митних формальностей для ТОВ «МДК - Експрес» без обов`язкової оплати за їх виконання.

Органи Антимонопольного комітету України беруть участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині запобігання, виявлення і припинення і порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

При розгляді справи №922/3322/18, суд дійшов висновку щодо прийняття позивачем рішення № 109-р/к від 25.09.2018 року у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, та відсутність передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним, а отже воно є обов`язковим до виконання.

Таким чином, з огляду на чинність рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №109-р/к від 25.09.2018р., у відповідача наявний обов`язок виконати його у строк, встановлений зазначеним рішенням.

Суд також зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Так, решта доводів учасників процесу та їх представників, у тому числі викладених у заявах по суті справи, поданих до матеріалів справи документів, були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, не надав суду доказів виконання рішення АМК №109-р/к, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України до Харківської митниці Державної Фіскальної служби України задовольнити повністю.

Зобов`язати Харківську митницю Державної фіскальної служби України (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код 39534151) виконати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2018 № 109-р/к у справі № 2/03-42-18 в частині припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 15, пунктом третім статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді бездіяльності органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес - відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області.

Судові витрати покласти на відповідача - Харківську митницю Державної фіскальної служби України.

Стягнути з Харківської митниці Державної фіскальної служби України (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код 39534151) на користь Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під., 1 пов., к. 35, код 22630473) 1 921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Харківське обласне Територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під., 1 пов., к. 35, код 22630473).

Відповідач - Харківська митниця Державної фіскальної служби України (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код 39534151).

Повне рішення складено "14" листопада 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров