Ухвала суду № 85649068, 14.11.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

14.11.2019 Справа № 920/174/17

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАКС» від 01.10.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агробіопродукт»

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БАКС»,

про стягнення 36724,20 доларів США,

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Євсєєв В.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача - адвокат Турченко С.П.

Стислий виклад позиції сторін. Заяви учасників справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

09.03.2017 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 37664,78 доларів США заборгованості (еквівалентно 1000000 грн, згідно з курсом продажу долара США для фізичних осіб в ПАТ “Державний ощадний банк” станом на 18.05.2017).

Позивач обгрунтовував позовні вимоги тим, що між сторонами 06.08.2013 було укладено договір безпроцентної позики № 125/33 (надалі – Договір) (а.с.20-21, том 1). Позивач надав відповідачу обумовлену Договором суму позики, однак відповідач суму позики не повернув, чим порушив умови Договору та вимог чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.10.2017 позовні вимоги були задоволенні повністю (а.с.185-192, том 2). 24.10.2017 на примусове виконання рішення судом було видано відповідний наказ.

20.06.2019 ухвалою суду було визнано таким, що не підлягає виконанню наказ суду від 24.10.2017 (а.с.64-67, том 3). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 було залишено без змін вищезазначену ухвалу суду від 20.06.2019. Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу першої інстанції від 20.06.2019 та постанову апеляційної інстанції від 20.08.2019.

03.10.2019 до суду звернувся відповідач з заявою про перегляд рішення суду від 05.10.2017 за нововиявленими обставинами. Відповідач просить суд скасувати рішення по даній справі та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, відповідач просить суд здійснити поворот виконання рішення суду, а також стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір в розмірі 22500 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 30000 грн.

Відповідач обґрунтовує заяву тим, що 06.09.2019 відповідач отримав копію зустрічної позовної заяви ТОВ «Агробіопродукт» від 02.09.2019, в межах справи № 910/10954/19 за позовом ТОВ «БАКС» до ТОВ «НВП «Агробіопродукт» про визнання договору недійсним, яка розглядається господарським судом міста Києва. До зустрічної позовної заяви було додано копію додаткової угоди від 30.07.2014 до Договору (надалі – Додаткова угода) (а.с.207, том 3). Відповідно до змісту цієї угоди, крім іншого, передбачено, що сторони дійшли згоди змінити п. 3.1 та п.3.2 Договору та визначити строк повернення позики - до 01.09.2017.

З наданої позивачем Додаткової угоди вбачається, що строк повернення позики визначено до 01.07.2017, тобто, при поданні позову 09.03.2017 позивач надав суду неправдиву інформацію про строк виконання відповідачем зобов`язання за Договором, який на той час не настав. До суду позивач звернувся 09.03.2017. Станом на 10.03.2017 (дата відкриття провадження у справі) права позивача порушено не було, так як відповідно до Додаткової угоди строк виконання зобов`язань за Договором ще не настав, що є істотними для справи обставинами та є підставою для прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 17.10.2019 було відкрито провадження за нововиявленними обставинами та призначино розгляд заяви на 06.11.2019.

31.10.2019 позивачем було подано до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 01.11.2019 було задоволено вказане клопотання позивача.

В судовому засіданні 06.11.2019 була оголошена перерва до 07.11.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання.

Ухвалою суду від 06.11.2019 було задоволено клопотання позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

06.11.2019 позивач надав до суду пояснення щодо заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. В поясненнях позивач заперечує проти задоволення заяви. Позивач зазначає, що Додаткова угода до Договору була скріплена печатками сторін та підписана директорами зазначених товариств. Тому, твердження відповідача про те, що він не знав про існування зазначеної Додаткової угоди є безпідставним та необгрунтованним.

07.11.2019 позивачем до суду була надана заява про відвід судді.

Ухвалою суду від 07.11.2019, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про відвід, було відкладено розгляд справи на 14.11.2019 та передано заяву про відвід судді на розгляд іншому складу суду. Крім того, було призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.11.2019 (суддя Жерьобкіна Є.А.) було відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді.

07.11.2019 відповідач надав до суду клопотання про витребування оригіналу документу, а саме витребування у позивача оригіналу додаткової угоди від 30.07.2014 до Договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як письмовий доказ, на підтвердження нововиявлених обставин, відповідачем до суду надана копія Додаткової угоди (а.с.207, том 3), яка завірена 01.10.2019 адвокатом Турченком С.П. з відміткою «З оригіналом згідно», що передбачає наявність у позивача такої Додаткової угоди.

Тому, клопотання відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не доведено перед судом факту неможливості самостійно надати оригіналу такого доказу.

Крім того, в зазначеному клопотанні відповідач просить суд відкласти розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Враховуючи те, що в задоволенні клопотання про витребування доказів відповідачу відмовлено, а 16.11.2019 закінчується встановлений ГПК України строк для розгляду заяви, то суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглядає заяву по суті у даному судовому засіданні.

Представник позивача (в режимі відеоконференції) усно зазначив, що заперечує проти заяви про перегляд рішення суду по справі за нововиявленими обставинами.

Представник відповідача усно зазначив, що наполягає на задоволенні заяви про про перегляд рішення суду по справі за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні 14.11.2019 було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.

Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

На думку суду, нововиявлені обставини — це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику. При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку.

Відповідач обґрунтовує заяву тим, що 06.09.2019 відповідач отримав копію додаткової угоди від 30.07.2014 до Договору (а.с.207, том 3). Відповідно до змісту цієї угоди, крім іншого, передбачено, що сторони дійшли згоди змінити п. 3.1 та п.3.2 Договору та визначити строк повернення позики до 01.09.2017.

Як вбачається з доводів та заперечень сторін, а також поданих у справі № 920/174/17 доказів, судом при винесенні рішення по даній справі було встановлено, що строк повернення позики, за редакцією Договору наданою позивачем, якою керувався суд, визначено 08.08.2014. У зв`язку з цим суд задовольнив позов та дійшов висновків про безпідставність клопотання відповідача про застосування строків позовної давності. В той же час, з наданої позивачем відповідачу Додаткової угоди вбачається, що строк повернення позики визначено до 01.07.2017.

Як зазначає відповідач, про існування відповідної Додаткової угоди він не знав і навіть не міг здогадуватись.

В той же час, позивач зазначає, що Додаткова угода до Договору була скріплена печатками сторін та відповідно підписана директорами зазначених товариств – Базасем ОСОБА_1 .В. та ОСОБА_2 . Тому, твердження відповідача про те, що він не знав про існування зазначеної Додаткової угоди є безпідставним та необгрунтованним. Відповідач знав і міг знати про існування Додаткової угоди до Договору.

Суд погоджується з вказаним твердженням позивача, виходячи з наступного.

06.11.2019 судом був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1005932159 станом на 30.07.2014. З Витягу вбачається, що станом на 30.07.2014 (дата підписання Додаткової угоди до Договору) особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори був керівник – Казьмін Сергій Вікторович. Крім того, згідно з даними станом на 06.11.2019 зазначена особа є керівником ТОВ «БАКС».

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Сторонами визнається факт укладення Додаткової угоди до Договору, а тому вказаний факт є таким, що встановлений судом.

Як письмовий доказ, на підтвердження нововиявлених обставин, відповідачем до суду надана копія Додаткової угоди (а.с.207, том 3), яка завірена 01.10.2019 адвокатом Турченком С.П. з відміткою «З оригіналом згідно». Додаткова угода підписана директором ТОВ «БАКС» ОСОБА_3 С ОСОБА_4 , який станом на 03.07.2014 був керівником ТОВ «БАКС», що підтверджується Спеціальним витягом.

Суд звертає увагу, що господарські договори повинні зберігатись з урахуванням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та витягу з Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши вищезазначену Додаткову угоду, дійшов висновку, що оскільки директор відповідача (діючий на момент підписання Додаткової угоди та розгляду даної заяви) підписав Додаткову угоду до Договору, то, в тому числі з урахуванням норм Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та норм, які регулюють зберігання господарських договорів, відповідач повинен був і мав можливість знати про факт укладення Додаткової угоди. Тому, твердження відповідача, що він не знав і не міг знати про наявність Додаткової угоди до Договору судом до уваги не приймається.

Також, суд критично оцінює усні пояснення представника відповідача, що незважаючи на підписання директором (керівником) товариства Додаткової угоди до Договору, товариство не знало про існування зазначеної Додаткової угоди.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства призначається (обирається) керівник підприємства. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси у відносинах з юридичними особами та громадянами і вирішує питання діяльності підприємства.

На думку суду, директор підприємства ТОВ «БАКС» Казьмін С.В. (посадова особа) був компетентним представником, уповноваженим від імені підприємства укладати і підписувати договори. Підписання Додаткової угоди директором відповідача підтверджується наявністю відтиску печатки відповідача, як юридичної особи, що відповідачем не спростовується.

Питання стосовно того, що інші працівники товариства не знали про існування Додаткової угоди та те, яким чином керівництво і працівники обмінюються інформацією не є предметом дослідження по даній справі і стосується внутрішньої діяльності товариства, яка регулюється трудовим законодавством та локальними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.

Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується для виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Крім цього, суд критично оцінює клопотання відповідача про витребування оригіналу Додаткової угоди до Договору – доказу, який відповідач самостійно визначив як істотну обставину для перегляду рішення за нововиявленими обставинами – у зв`язку із відсутністю такого оригіналу у відповідача, так як цим самим відповідач ставить під сумнів сам факт існування вказаного доказу, тобто факт існування нововиявленої істотної обставини.

На думку суду, при ухваленні рішення суду по даній справі не було допущено помилок та були досліджені всі докази, які були надані сторонами, а відповідачем не доведено, що він не мав можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а зазначені відповідачем доводи є необгрунтованими та судом до уваги не приймаються. Тому, суд відмовляє в задоволенні заяви від 01.10.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Сумської області від 05.10.2017 по справі № 920/174/17 та залишає зазначене судове рішення в силі.

Враховуючи, що судом відмовлено у задовоенні заяви відповідача від 01.10.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі, то клопотання відповідача про поворот виконання рішення не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 333 ГПК України.

Розподіл судових витрат.

Оскільки судом відмовлено у задовоенні заяви відповідача від 01.10.2019 про перегляд за нововиявленними обставинами рішення по справі, то на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 22500 грн та витрати на оплату професійної правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

Керуючись ст. ст. 91, 232, 234, 235, 325, 333 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БАКС» про витребування оригіналу документа та відкладення розгляду справи – відмовити.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БАКС» в задоволенні заяви від 01.10.2019 про перегляд за нововиявленними обставинами рішення господарського суду Сумської області від 05.10.2017 по справі № 920/174/17 та залишити зазначене судове рішення в силі.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БАКС» в задоволенні заяви про поворот виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.10.2017 по справі № 920/174/17.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 22500 грн та витрати на оплату професійної правничу допомогу в розмірі 30000 грн покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БАКС».

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 15.11.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко