Рішення № 85646565, 01.11.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/437/19

Провадження № 2/635/1426/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

за участю секретаря Зуєнко В.В.

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

представник Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - Шемет Оксана Володимирівна, яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 18 червня 2019 року;

представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , яка діє на підставі ордеру серії ХВ б/н від 27 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на користь Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» суму матеріальної шкоди в розмірі 77376,53 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у період з 01 серпня 2018 року до 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 працював у КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на посаді водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги). 17 січня 2016 року о 14:30 на 20 км + 800 м автошляху «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» ОСОБА_1 , керуючи автомобілем швидкої медичної допомоги марки Peugeot Boxer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та допустив наїзд на перешкоду (металеву огорожу), після чого автомобіль перекинувся, в результаті чого вказаний транспортний засіб та металева огорожа отримали механічні пошкодження. Постановою Харківського районного суду Харківської області від 22 червня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом порушення 17 січня 2016 року о 14:30 на 20 км + 800 м автошляху «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» п. 12.1 Правил дорожнього руху України та провадження по справі закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. В результаті ДТП автомобіль Peugeot Boxer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 77376,53 гривень. Оскільки відповідач є винним у ДТП 17 січня 2016 року, внаслідок дій останнього позивачу завдана матеріальна шкода, яка є доведеною, а шкода завдана майну юридичної особи відшкодовується особою, яка її завдала, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом до відповідача.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 січня 2019 року позовну заяву Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову терміном п`ять днів з дня отримання ухвали суду, які були усунуті та надано докази про сплату судового збору в розмірі 1821,00 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 березня 2019 року відкрито провадження по справі.

18 червня 2019 року представник позивача подав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

24 липня 2019 року представник Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» подав суду заяву про уточнення позовних вимог, яка 17 жовтня 2019 року в судовому засіданні ухвалою суду не прийнята до розгляду та повернута позивачу.

26 вересня 2019 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому проти задоволення вимог позивача заперечував, просив відмовити в його задоволенні, оскільки на час прийняття на роботу водієм до КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з ним не укладалися будь-які договори про повну матеріальну відповідальність. Крім того, відповідач самостійно не обслуговує автомобіль, для цього на підприємстві створена спеціальна служба, яка відповідає за ремонт автомобілів, на виведення або зняття з лінії автомобілів, які потребують ремонту або обслуговування. 17 січня 2016 року автомобіль, яким керував відповідач випущено на лінію з порушенням, а саме колеса транспортного засобу були зношені; зауваження відповідача з цього приводу, не приймалися до уваги, а замінити колеса самостійно останній не мав права; знос коліс вказаного автомобіля перевищував нормативи, встановлені для таких автомобілів, при цьому пора року була зима. Крім того, за даними висновку експерта ОСОБА_3 вартість матеріального збитку завданого автомобілю Peugeot, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 77376,53 гривень, а за даними наряду-замовлення, який відкрито 16 вересня 2016 року та закрито актом виконаних робіт 27 вересня 2016 року на ТОВ «Містраль Авто», гарантійне обслуговування та поточний ремонт вказаного транспортного засобу становить 216344,00 гривень. Тоді як автомобіль було відновлено в гаражі позивача, власними коштами водіїв, які керували ним. Через місяць автомобіль був на ходу та використовувався за призначенням. Крім того, позивач не повідомляв страхову компанію про те, що забезпечений транспортний засіб потрапив у ДТП, страхова справа не заводилась, не встановлювався механізм та які збитки завдані автомобілю. Також відповідачу не вручались посадові інструкції, не доводилась до відома безпека та охорона праці, безпека руху; він не розписувався у спеціальних журналах та вищевказаний автомобіль не був закріплений саме за ОСОБА_1 . При цьому, 17 січня 2016 року на 20 км + 800 м автошляху «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» відповідач виконував особисте розпорядження керівництва, а повинен був працювати на лінії. Також зазначив, що позивач пропустив визначений законом річний строк від дня виявлення заподіяного збитку, який передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю України, якщо вважає, що з відповідача, як працівника підприємства необхідно стягнути збиток у повному обсязі, розмір якого перевищує його середньомісячний заробіток.

Представник Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги просила їх задовольнити з підстав викладених у позові, при цьому зазначила, що у даному випадку строк позовної давності відраховується за загальними правилами, тому позивач не пропустив трирічний строк оскільки подія ДТП сталася 17 січня 2016 року а позов поданий 17 січня 2019 року.

Представник відповідача - Сорока ОСОБА_4 О ОСОБА_5 в судовому засіданні проти прозову заперечувала, просила відмовити в йог задоволенні з підстав викладених у відзиві, крім того просила застосувати строк давності передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю України, оскільки позивач пропустив річний строк від дня виявлення заподіяного збитку.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити та повністю погодився з промовою свого представника.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 17 січня 2016 року о 16:40 на 20 км + 800 м автодороги «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» відбулася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіляPeugeot Boxer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок чого вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження: деформація капота, розбитий передній бампер, декоративна решітка радіатора, порушено лако-фабове покриття, про що свідчать дані довідки інспектора УПД ГУНП України в Харківській області Гончарова І.П.

Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 22 червня 2016 року (справа № 635/1498/16-п), 17 січня 2016 року приблизно о 14:30 на 20 км + 800 м автошляху «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» ОСОБА_1 , керуючи автомобілем швидкої медичної допомоги марки Peugeot Boxer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та допустив наїзд на перешкоду (металеву огорожу), після чого автомобіль перекинувся, в результаті чого вказаний транспортний засіб та металева огорожа отримали механічні пошкодження; за вказаних обставин ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

За даними висновку судової автотехнічної експертизи № 3064 від 07 червня 2016 року на момент експертного дослідження та на момент ДТП ходова частина автомобіля Peugeot, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться в технічно несправному, але працездатному стані; несправний стан ходової частини автомобіля Peugeot, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 полягає в зносі протектору шин задніх коліс; в даній ДТП дії водія автомобіля Peugeot, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які виявилися причиною втрати стійкості автомобіля і знаходилися з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням вказаної події.

В результаті ДТП, що сталася 17 січня 2016 року автомобілю Peugeot Boxer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 завдані механічні пошкодження, чим власнику транспортного засобу завдано матеріальний збиток на суму 77376,53 гривень, про що свідчить висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 8/1/19 від 15 січня 2019 року, наданий судовим експертом Бочаровим С.М.

Власником пошкодженого автомобіля «Peugeot Boxer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Судом також встановлено, що відповідач в період з 01 серпня 2014 року по 06 серпня 2018 року обіймав посаду водія транспортних засобів, про свідчать витяг з наказу Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 473-к від 01 серпня 2014 року про прийняття з 01 серпня 2014 року по переводу з КП «Автобаза ШМД м. Харкова» до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги № 6 ОСОБА_1 та витяг з наказу Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 383-к від 06 серпня 2018 року про звільнення водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги № 6 ОСОБА_1 з 06 серпня 2018 року за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України;

Також в якості доказів суду надано: копія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 та схеми місця ДТП; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; рішення ХVІ сесії VII скликання Харківської обласної ради від 07 червня 2018 року; копія Статуту Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»; копія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № 3071630; копія наряду-замовлення № 0-014641.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Поняття позовної давності закріплено ст. 256 ЦК України, де вказано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Наслідки спливу позовної давності передбачені статтею 267 ЦК України, зокрема відповідно до частин третьої та четвертої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення і сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, позивачу спричинена на матеріальна шкода, відшкодування якої полягає на відповідача.

Також судом встановлено, що на день події ДТП відповідач перебував у трудових стосунках з позивачем, тому у даному випадку питання відшкодування шкоди регулюються нормами ч. 3 ст. 233 КЗпП України.

Враховуючи, що дорожньо - транспортна пригода сталася 17 січня 2016 року, рішення за яким відповідача визнано винним у вчиненні даного ДТП ухвалено 22 червня 2016 року і з цього часу позивачу стало відомо про заподіяння її працівником матеріальної шкоди, з позовом про відшкодування матеріальної шкоди позивач звернувся 17 січня 2019 року.

Враховуючим, що з дня коли позивач виявив, що його працівник – відповідач по справі заподіяв шкоду позивачу, до дня звернення позивача до суду з позовом про відшкодування спричиненої шкоди пройшло більше двох років, суд за заявою відповідача на підставі ч. 3 ст. 233 КЗпП України застосовує позовну давність та відмовляє в задоволенні позову, при цьому враховує, що представник позивача в судовому засіданні вказала, що строк позовної давності не пропущений і необхідність в його поновлені відсутня.

Посилання представника позивача, що в даному випадку діє загальна позовна давність тривалістю три роки, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до норм діючого законодавства у разі коли правовідносини врегульовані спеціальним законом, застосуванню підлягають саме норми спеціального закону.

На підставі викладеного суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні заявлених вимог і відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені Комунальним закладом охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» відносить за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 256, 267; ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ч. 3 ст. 233 КЗпП України, суд

УХВАЛИВ:

Комунальному закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в задоволенні позовних вимог – повністю відмовити.

Судові витрати понесені Комунальним закладом охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» віднести за його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач: Комунальний заклад охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги, код ЄДРПОУ 38494108, р/р 31557293484620 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011; місцезнаходження: місто Харків, пр. Незалежності, 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 30 вересня 2000 року Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 08 листопада 2019 року.

Суддя О.М. Пілюгіна