Рішення № 85646319, 02.10.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3934/19

провадження № 2/753/4686/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Мицик Ю.С.,

при секретарі Пугач Д.С.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ

У лютому 2019 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.06.2018 Дарницькою районною філією Київського міського центру зайнятості (далі - Дарницька РФ КМЦЗ) за заявою відповідача ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 22.06.2018.

Під час прийняття рішення про скорочення відповідачу допомоги по безробіттю 16.11.2018 в програмному продукті ЄІАС з`явилась інформація, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 08.10.2009. Тобто, на момент реєстрації у Дарницькій РФ КМЦЗ, відповідач мав статут фізичної особи-підприємця, а відтак мав можливість реалізувати своє право на працю, про що складено акт від 19.11.2018 № 39.

Оскільки відповідач умисно приховав відомості про те, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та безпідставно отримував нараховану допомогу по безробіттю, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 11029 грн. 16 коп. безпідставно виплачених коштів та суму сплаченого судового збору.

Представник Київського міського центру зайнятості у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2018 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості з заявою, в якій просив до вирішення питання про його працевлаштування надати статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 року № 198 та призначити виплату допомоги по безробіттю у розмірі передбаченому Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Витягом з наказів про прийнятті рішення по особі ОСОБА_1 ПК № 026318061500010 вбачається, що Наказом від 18.06.2018 року № НТ180618 ОСОБА_1 надано статус безробітного.

Наказом від 22.06.2018 № НТ180622 призначено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 22.06.2019 по 16.06.2019.

Наказом від 16.11.2018 № НТ181116 прийнято рішення скоротити виплату допомоги по безробіттю з 16.11.2018 по 30.11.2018.

Наказом від 19.11.2018 № НТ181119 ОСОБА_1 припинено виплату по безробіттю з 31.10.2018.

Відповідно до акту від 19.11.2018 № 39. під час прийняття рішення про скорочення відповідачу допомоги по безробіттю 16.11.2018 в програмному продукті ЄІАС з`явилась інформація, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 08.10.2009. З метою перевірки вказаної інформації зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.11.2018 з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований як фізична особа-підприємць з 08.10.2009.

У відповідності до Наказу № 13 від 21.11.2018 матеріальне забезпечення ОСОБА_1 визнано безпідставним та таким, що підлягає поверненню у розмірі 11029 грн. 16 коп.

На виконання даного наказу ОСОБА_1 було направлено лист-повідомлення № 21/1136 від 21.11.2018 про повернення коштів протягом 15 робочих днів від дня отримання листа, проте вимога була залишена без належного реагування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом, зокрема, обов`язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.

Як встановлено ст.ст. 5, 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про безробіття населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленні сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у х сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказами в цілому, так і кожного доказу.

Відповідно до п. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», не повідомивши орган, який здійснює управління у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування України, про факт, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець з 08.10.2019, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Київського міського центру зайнятості та їх задоволення.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київського міського центру зайнятості (адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091) 11029 грн (одинадцять тисяч двадцять дев`ять) грн. 00 коп. безпідставно виплачених коштів та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору, а всього 12950 (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 16 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

СУДДЯ МИЦИК Ю.С.