Рішення № 85641439, 11.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 листопада 2019 р. справа № 520/8999/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Межирицький А.О. ,

представника відповідача - Лук`янцев С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року №5745 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 )".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року було задоволено клопотання представника позивача про уточнення позовних вимог за заміну відповідача, допущено заміну відповідача Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області та прийнято до розгляду позовні вимоги в наступній редакції: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року №5745 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 )" зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 05.09.2019 року №156 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 15.08.2019 року №5745".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач свою підприємницьку діяльність фактично здійснює за адресою: АДРЕСА_2 , а саме роздрібну торгівлю в магазині напоями та алкогольними напоями, підакцизними товарами. Роздрібна торгівля здійснюється через реєстратори розрахункових операцій належним чином зареєстровані в органах державної фіскальної служби № 3000297639, код контролюючого органу № 2006. дата реєстраційного посвідчення 09.02.2007. 06.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області було зареєстровано Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 20350308201900349 з терміном дії з 19.02.2019 до 19.02.2020, дата видачі ліцензії 18.02.2019 року. Позивач є платником податку з доходів фізичних осіб на загальних підставах, акцизного податку та інших. Роздрібна торгівля здійснюється як за готівкові кошти, так і в безготівковому порядку через термінал. 23 квітня 2019 року Позивачем було отримано Лист Головного управління ДФС у Харківській області за №Ю489/ФОП/20-40-13-06-16 від 18.04.2019 року Про надання інформації (пояснення) та її документального підтвердження, згідно якого ГУ ДФС у Харківській області просило ФО-П ОСОБА_2 надати пояснення та їх документальні підтвердження протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту. Так як, позивач отримав вказаний лист 23 квітня 2019 року, то останній день надання відповіді - 17 травня 2019 року. Позивачем було підготовлено відповідь на письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області - 16 травня 2019 року, а вручено 17 травня 2019 року, тобто в строки передбачені чинним податковим законодавством України та листа відповідача. В Листі ФО-П ОСОБА_2 від 16 травня 2019 року «Про надання відповіді на письмовий запит» було надано пояснення щодо суті запиту відповідача та документальне підтвердження цих пояснень. 17 серпня 2019 року позивачем було отримано копію Наказу ГУ ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року 2019 року № 5745 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ), Повідомлення від « 16» серпня 2019 року № 790 та Повідомлення № 20408/ФОП/20-40-13-06-16 від « 16» серпня 2019 року. Згідно Наказу ГУ ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року 2019 року №5745, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на запит Головного управління ДФС у Харківської області від 18.04.2019 року № Ю489/ФОП/20-40-13-06-16, Заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області Іриною Сагайдак було наказано провести документальну позапланову невиїзду перевірку самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_3 ) з 26 вересня 2019 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період січень 2017 року - березень 2019 року з метою контролю за своєчасністю реєстрації платником податку на додану вартість, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. Тобто, підставою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки стало лише начебто ненадання пояснень та їх документального підтвердження на запит Головного управління ДФС у Харківської області від 18.04.2019 року № 10489/ФОП/20-40-13-06-16, що не відповідає дійсності. В оскарженому Наказі ГУ ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року 2019 року № 5745 відсутні будь-які посилання на виявлені порушення податкового законодавства України з боку позивача, а є лише посилання, що начебто позивачем не надано відповідь на письмовий запит відповідача. Водночас, позивачем на лист (запит) податкового органу надано пояснення та їх документальні підтвердження. За встановлених обставин, оскаржений наказ ГУ ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року 2019 року №5745 про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому вказано, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року 2019 року № 5745 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 виданий у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки фактичною підставою для призначення позапланової перевірки за наказом було неповне надання ОСОБА_2 документів у обсязі, який запитувався У ДФС у Харківській області. У зв`язку з чим представник ГУ ДФС у Харківській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець 03.01.2002 року, номер запису 2 452 017 0000 000652. Знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДФС у Харківській області (Південне управління Валківська ДПІ), дата взяття на облік 09.01.2002 року за номером 384. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Основний вид діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ФОП ОСОБА_2 свою підприємницьку діяльність фактично здійснює за адресою: АДРЕСА_2 , а саме роздрібну торгівлю в магазині напоями та алкогольними напоями, підакцизними товарами. Роздрібна торгівля здійснюється через реєстратори розрахункових операцій належним чином зареєстровані в органах державної фіскальної служби № 3000297639, код контролюючого органу № 2006, дата реєстраційного посвідчення 09.02.2007.

06.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області було зареєстровано Ліцензію на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 20350308201900349 з терміном дії з 19.02.2019 до 19.02.2020, дата видачі ліцензії 18.02.2019 року.

Позивач є платником податку з доходів фізичних осіб на загальних підставах, акцизного податку та інших. Роздрібна торгівля здійснюється як за готівкові кошти, так і в безготівковому порядку через термінал.

23 квітня 2019 року позивачем було отримано лист Головного управління ДФС у Харківській області за №Ю489/ФОП/20-40-13-06-16 від 18.04.2019 року Про надання інформації (пояснення) та її документального підтвердження.

Згідно вказаного листа, Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись підпунктами 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, згідно пункту 1 абзацу 3 підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, повідомило позивача, що отримано податкову інформацію в установленому законом порядку, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме згідно даних інформаційних ресурсів Державної фіскальної служби України, що знаходяться в розпорядженні Головного управління ДФС у Харківській області, сума виторгів по реєстраторам розрахункових операцій, зареєстрованим за самозайнятою особою ОСОБА_2 , за період з 01.11.2017р. по 30.10.2018 р. складає 1030822,15 грн. З огляду на приписи п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України, контролюючий орган дійшов висновку, що самозайнята особа ОСОБА_2 в порушення п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України станом на 16.04.2019 року не зареєстрований платником ПДВ. Враховуючі вищевикладене, з метою з`ясування питання своєчасності реєстрації платника податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 року та керуючись нормами п.п.16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п.20.1.2 п. 20.1. ст.20, пункту 1 абзацу третього п.п. 73.3. ст.73, п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, запропоновано позивачу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу наведених фактів. При цьому визначено, що обов`язково необхідно надати засвідчені підписом та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарської діяльності та отримання доходів, виду, обсягу та розрахунків, відображення їх у обліку і звітності зокрема, але не вичерпно наступні документи за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 року: угоди, за якими здійснюється придбання та постачання товарів та надаються послуги, орендуються приміщення; акти виконаних робіт (послуг); книгу обліку доходів та витрат; відомості про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості на початок та на кінець перевіряємого періоду в розрізі контрагентів; банківські виписки з платіжними дорученнями по всім розрахунковим рахункам; чеки РРО, книги обліку КОРО, прибуткові касові ордери; інформація про те, чи є суб`єкт господарювання засновником (учасником), акціонером іншого суб`єкта господарювання.

Вказаний запит було отримано позивачем 23 квітня 2019 року, відповідно останнім днем надання відповіді є 17 травня 2019 року. А саме, початок строку для надання відповіді починається з дня, наступного за днем отримання запиту - 24 квітня 2019 року. Робочі дні: з 24 квітня по 26 квітня 2019 року (3 дні) + 30 квітня (1 день) + 2-3 травня 2019 року (2 дня) + 6-8 травня 2019 року (3 дні) + 10 травня (1 день) + 13 - 17 травня 2019 року (5 днів) = 17 травня 2019 року.

Позивачем було підготовлено відповідь на письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області - 16 травня 2019 року, а вручено 17 травня 2019 року, що підтверджується печаткою відповідача на другому примірнику листа ФО-П ОСОБА_2 , тобто в строки передбачені чинним податковим законодавством України та листа відповідача, що не заперечувалось сторонами у справі.

В листі ФО-П ОСОБА_2 від 16 травня 2019 року «Про надання відповіді на письмовий запит» зазначено, що на підставі п.181.1 ст.181 ПК України в дохід платника податків суми акцизного податку отриманої від реалізації суб`єктами господарювання підакцизних товарів (алкогольних напоїв) не включаються до бази оподаткування та в дохід платника податку. За період з 01.11.2017 року по 30.10.2018 року сума виторгу склала 1030822,15 гривень, з яких 50354,00 гривень акцизний податок, 980468.15 гривень сума одержаного доходу. Таким чином, за період з 01.11.2017 року по 30.10.2018 року сума доходу склала 980468,15 гривень, а тому немає підстав для обов`язкової реєстрації платником податку на додану вартість. На підтвердження вказаних пояснень позивачем надано: копію Ліцензії ДФС у Харківській області на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з додатком від 17.02.2017 року, копію Ліцензії ДФС у Харківській області на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з додатком від 29.02.2018 року, копію Ліцензії ДФС у Харківській області на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з додатком від 18.02.2019 року, копію Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розпочату « 10» жовтня 2016 року за період з 12.12.2016 року до 05.04.2019 року, копії банківських виписок банку «Укрсоцбанк», копії банківських виписок банк «Приватбанк».

Судом встановлено, що витребувані у позивача докази: угоди, за якими здійснюється придбання та постачання товарів та надаються послуги, орендуються приміщення; акти виконаних робіт (послуг); відомості про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості на початок та на кінець перевіряємого періоду в розрізі контрагентів; банківські виписки з платіжними дорученнями по всім розрахунковим рахункам; чеки РРО, книги обліку КОРО, прибуткові касові ордери; інформація про те, чи є суб`єкт господарювання засновником (учасником), акціонером іншого суб`єкта господарювання, на вимогу контролюючого органу позивачем надані не були.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.49.2 ст.49, п.61.1, 61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на запит Головного управління ДФС у Харківській області від 18.04.2019 року №10489/ФОП/20-40-13-06-16, Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ №5745 від 15.08.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 )", яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_3 ) з 26 вересня 2019 року тривалістю 5 робочих днів, перевірку провести за період січень 2017 року - березень 2019 року з метою контролю за своєчасністю реєстрації платником податку на додану вартість, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Також судом встановлено, що 05.09.2019 року наказом Головного управління ДПС у Харківській області "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 15.08.2019 року №5745" внесено наступні зміни: працівникам Головного управління ДПС у Харківській області провести документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_3 ) з 26 вересня 2019 року тривалістю 5 робочих днів.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 15.08.2019 №5745, з урахуванням змін внесених казаном ГУ ДПС у Харківській області, фахівцями ГУ ДПС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, за наслідками якої складено акт перевірки від 09.10.2019 року та прийнято відповідне податкове повідомлення - рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 75 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підставою для призначення позапланової перевірки є пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме: 1) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У межах інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючий орган здійснює збір і опрацювання податкової інформації.

Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22 до перевірочний аналіз є невід`ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснення на підставі інформації, отриманої від відповідних підрозділів, а також іншої наявної в органів Державної фіскальної служби інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел. При організації документальних перевірок до перевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням: а) інформації інформаційно - аналітичних систем органів державної фіскальної служби всіх рівнів, що дозволяє виявити ризики у діяльності платників податків; б) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявленні розбіжностей аналізуються їх причини); в) інформації про пов`язаних осіб; г) інформації, отриманої з НКІДПФР, про укладені угоди з цінними паперами; д) інформації, отриманої від інших підрозділів; е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами; є) інформації з відповідних джерел (ЗМІ, Інтернету тощо); ж) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; з) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні до перевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.

В даному випадку ГУ ДФС у Харківській отримано податкову інформацію згідно даних інформаційних ресурсів Державної фіскальної служби України, що знаходяться в розпорядженні Головного управління ДФС у Харківській області, що сума виторгів по реєстраторам розрахункових операцій, зареєстрованим за самозайнятою особою ОСОБА_2 , за період з 01.11.2017р. по 30.10.2018 р. складає 1030822,15 грн. Вказаний факт може свідчити про несвоєчасість реєстрації позивача платником податку на додану вартість, що в свою чергу свідчить про допущення ФОП ОСОБА_2 порушення норм податкового законодавства.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Суд зазначає, що підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції з урахуванням внесених змін Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яку доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства, при чому суд наголошує, що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково.

Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.06.2018 року по справі №815/2596/17.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідь позивача, надана на запити контролюючого органу, не містять жодних пояснень та повного документального підтвердження запитуваної інформації, документи надано не в повному та запитуваному обсязі, що не усувало обґрунтовані сумніви контролюючого органу щодо порушень податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Харківській дотримано приписи п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України для надіслання обов`язкових письмових запитів платнику податків, а зміст цих запитів відповідає вимогам п.73.3 Податкового кодексу України: підписаний керівником контролюючого органу, містить перелік запитуваної інформації та документів на її підтвердження та підстави для його надіслання, а позивачем на запити не надано документального підтвердження в запитуваному обсязі.

За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання пояснень та повної інформації, про надання якої і складено запит контролюючого органу, а у ГУ ДФС у Харківській області виникло право на проведення документальної позапланової перевірки внаслідок надання неповної інформації.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 Кодексу.

Таким чином, наказ Головного управління ДФС у Харківській області від « 15» серпня 2019 року №5745 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 )" зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 05.09.2019 року №156 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 15.08.2019 року №5745" виданий у відповідності до норм чинного законодавства та відповідає цим вимогам.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 року по справі №820/3038/17 та постанові від 22.05.2018 року по справі №820/4605/17.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ відповідачем винесено відповідно до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень податкового законодавства у зв`язку з ненаданням позивачем в повному обсязі інформації та її документального підтвердження на запит контролюючого органу.

Окрім цього, враховуючи, що перевірка була проведена, що вбачається з наявності відповідного акту про її результати та податкових повідомлень - рішень, предметом розгляду справи у суді має бути лише суть виявлених порушень та оскарження відповідних рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками перевірки. Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2018 року по справі №804/1113/16.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд відмічає, що спірний наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб, в ньому встановлений чіткий строк для проведення перевірки, в який перевірка була проведена, що підтверджується актом перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, отже оскаржуваний наказ є вичерпаним у разі проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, задоволення позовних вимог про протиправність та скасування наказу про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління ДФС У Харківській області від « 15» серпня 2019 року №5745 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 )" зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 05.09.2019 року №156 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 15.08.2019 року №5745" винесено відповідно до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень податкового законодавства у зв`язку з ненаданням позивачем документального підтвердження у запитуваному обсязі на обов`язкові письмові запити Головного управління ДФС у Харківській області та враховуючи що задоволення позовних вимог про скасування наказу про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства. У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.11.2019 року.

Суддя Біленський О.О.