Ухвала суду № 85640962, 14.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Миколаїв.

14 листопада 2019 р.справа № 1440/1677/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув клопотання позивача в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачіввідповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 відповідач 2: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2019 р. позивач подав клопотання в якому просить суд прийняти заходи по забезпеченню виконання судових рішень Миколаївського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду по виплаті позивачу суми компенсації в розмірі 7 045,44 грн. та припинення ігнорування ГУ ПФУ в Миколаївській області вказаних вимог.

Клопотання аргументовано тим, що відповідач 1 не виконує рішення судів щодо виплати позивачу компенсації в розмірі 7 045,44 грн. З приводу цієї бездіяльності відповідача 1 судом першої інстанції прийнято окрему ухвалу, але до тепер ним не вжиті заходи для виконання рішення судів. На думку позивача, це є підставою для вжиття судом заходів, які б забезпечили виконання судових рішень.

Клопотання позивача підлягає поверненню йому без розгляду, з огляду на наступне.

В липні 2018 р. позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду позов, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність відповідача 1 щодо невиплати відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- зобов`язати відповідача 1 негайно провести виплату відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- визнати бездіяльність відповідача 1 щодо не виплати різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- зобов`язати відповідача 1 негайно провести виплату різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 та зобов`язати виплатити компенсацію за втрату частини доходів, в розмірі 4 611,57 грн.;

- зобов`язати відповідача 1 негайно провести виплату моральної шкоди в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 р. у справі № 1440/1677/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 116-120).

За апеляційною скаргою позивача рішення суду першої інстанції 6 грудня 2018 р. переглянуто П`ятим апеляційним адміністративним судом, який частково задовольнив апеляційну скаргу, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду скасував та прийняв нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме:

1) визнано протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невиплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії;

2) відповідача 1 зобов`язано нарахувати і виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії, у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (надалі - Порядок № 159).

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 180-187).

27 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18 видано виконавчий лист (т. 1 а. с. 197).

25 січня 2019 р. позивач подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про роз`яснення судового рішення (т. 1 а. с. 203-205). В заяві позивач зазначив, що відповідач листом повідомив його про виконання рішення суду та надав розрахунок компенсації втрати частини доходів, з якого вбачається, що розрахунок такої компенсації проведено відповідачем лише з квітня 2018 р., тоді як на переконання позивача, такий розрахунок необхідно провести з січня 2016 р. Крім того, в листі відповідача вказано, що виплата компенсації буде проводитись в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649, якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", що суперечить мотивувальній і резолютивній частині рішення апеляційного суду.

18 лютого 2019 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою роз`яснив прийняту ним постанову таким чином, що компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню позивачу, починаючи з 26 січня 2016 р., тобто з моменту, коли відповідач 1 допустив бездіяльність щодо виплати позивачу пенсії. Стосовно порядку виплати компенсації, суд зазначив, що в цій частині рішення суду є чітким і зрозумілим, не допускає двоякого тлумачення і виплата позивачу компенсації повинна проводитись відповідно до приписів Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 (т. 1 а. с. 223-227).

28 березня 2019 р. позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. та ухвали про його роз`яснення від 18 лютого 2019 р.;

- прийняти інші передбачені законом заходи, які здатні забезпечити виконання вищезазначених рішень П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- за наявності підстав постановити ухвалу в порядку ст. 249 КАС України (т. 1 а. с. 240-245).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2019 р. вищезазначена заява повернута позивачу (т. 1 а. с. 238-239).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 р. ухвала суду першої інстанції скасована, справу направлено для продовження розгляду (т. 2 а. с. 18-22).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 р. продовжено розгляд вищевказаної заяви позивача (т. 2 а. с. 25-26).

13 червня 2019 р. судом прийнята окрема ухвала, якою:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, з урахуванням ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р. у справі № 1440/1677/18 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії;

- визнані протиправними дії відповідача 1, які полягають у виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649;

- відповідачу 1 приписано вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, а також порушенню вимог ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та п. 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159;

- встановлено відповідачу 1 строк для подання відповіді на окрему ухвалу - 15 календарних днів з дня її отримання (т. 2 а. с. 35-39).

3 жовтня 2019 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд за апеляційною скаргою відповідача 1 переглянув окрему ухвалу та залишив апеляційну скаргу без задоволення, а окрему ухвалу без змін (т. 2 а. с. 115-120).

Відповідно до ст. 1291 ч. 3 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В розвиток цих положень Конституції, КАС України містить окрему статтю, яка регулює питання судового контролю в адміністративних справах.

Так, відповідно до ст. 382 КАС України, судовий контроль здійснюється шляхом розгляду звіту суб`єкта владних повноважень.

До форми судового контролю можливо віднести і визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, що передбачено наступною статтею 383 КАС України.

Інших видів судового контролю КАС України не передбачає.

Суд відзначає, що позивач вже подавав заяви в порядку статей 382 і 383 КАС України:

- 9 липня 2019 р. судом прийнято ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заяви позивача про накладення на керівника відповідача 1 штрафу (т. 2 а. с. 51-54);

- 1 серпня 2019 р. судом прийнято ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали (т. 2 а. с. 131-133).

КАС України не передбачає подання до суду клопотання про прийняття заходів по забезпеченню виконання судових рішень, як то просить позивач.

Фактично в даному випадку позивач скаржиться на подальше невиконання рішення суду відповідачем 1, але судом вже вичерпані заходи судового контролю, передбачені КАС України і подальший судовий контроль можливий лише через оскарження дій державного виконавця, так як судом видано виконавчий лист, а матеріали справи містять докази відкриття виконавчого провадження (т. 1 а. с. 284).

Стаття 167 ч. 2 КАС України передбачає, що у випадку подання заяви (клопотання, заперечення), яка є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Так як позивачем подано клопотання, яке не передбачено КАС України і яке мітить вимоги про вжити заходів, які не передбачені КАС України, клопотання підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 167, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 про прийняття заходів по забезпеченню виконання судових рішень Миколаївського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду по виплати позивачу суми компенсації в розмірі 7 045,44 грн. та припинення ігнорування ГУ ПФУ в Миколаївській області вказаних вимог, повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз