
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№1.380.2019.004233
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2019 року
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання перерахувати пенсію, -
в с т а н о в и в :
20.08.2019 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить суд:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести підвищення і перерахунок попереднього розміру раніше нарахованої пенсії з 01.01.2018 на підставі постанови КМ №103 від 21.02.2018 з врахуванням 90% грошового забезпечення за 38 років вислуги і сплатити заборгованість з врахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказано про протиправність дій відповідача щодо проведення перерахунку основного розміру пенсії позивачу. Оскільки внаслідок перерахунку розмір пенсії позивача зменшився, через визначення такої із 70% замість 90% відповідних сум грошового забезпечення позивача, що порушує його права.
Відповідач позов не визнав, 07.10.2019 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з позовом до суду, оскільки вимоги стосуються перерахунку пенсії з 01.01.2018, а до суду позивач звернувся лише 14.08.2019. Окрім того, відповідач зазначив, що за на виконання Постанови-103, на підставі довідки № ХВ 59054 від 10.03.2018, яка направлена Львівським обласним військовим комісаріатом, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 Розмір пенсій обчислений за нормами Закону-2262 в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії. Тобто максимальний розмір пенсії на момент здійснення перерахунку з 01.01.2018 становив 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області правомірно перерахувало пенсію позивачу, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення. Просив у задоволенні позову відмовити.
11.10.2019 за вх. №37038 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 13.09.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 13.09.2019 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18).
Ухвалою суду від 13.11.2019 провадження у справі поновлено.
Суд на підставі заяв по суті справи, якими згідно з ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив, а також поданих сторонами доказів встановив наступне.
Позивачеві, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Відповідачем, на підставі Постанови №103, позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії, що підтверджується відомостями за пенсійною справою №ХВ59054. При цьому відповідач застосував максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції станом на час перерахунку пенсії.
24.06.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2018 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за № 2262-ХІІ, виходячи із 90 % розміру грошового забезпечення, яке було встановлено при призначенні пенсії у 2005 році.
Однак, відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за вих. № 3318/3-20/11.03.-06 від 30.07.2019 позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії, та зазначено, що відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за № 2262-ХІІ, в редакції чинній на дату проведення перерахунку визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням чого перерахунок пенсії позивача здійснено виходячи із 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення 90%, протиправною, з метою відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду за їх захистом.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Своєю чергою, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Cудом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
Щодо протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області стосовно відмови позивачу у перерахунку пенсії, виплати перерахованого та пенсії надалі, виходячи із розміру такої 90% відповідної суми грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 (набрав чинності 01.10.2011), внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
З огляду на викладене, з 01.10.2011 положення ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.
Відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" №1166-VІІ від 27.03.2014 (набрав чинності 01.04.2014), внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, де число "80" змінено на число "70" (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Проаналізувавши викладене у сукупності суд дійшов висновку, що приписи ст. 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Незважаючи на це, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, відповідач застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що не узгоджується із нормами законодавства вказаними вище.
При вирішенні питання щодо застосування положень Закону №2262-ХІІ у часі, доцільно зауважити таке.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У вказаних рішеннях Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Таким чином за змістом висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин викладена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 у справі №21-420а13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36475565).
Додатково суд звертає увагу на те, що "призначення пенсії" та "перерахунок пенсії" є різними за змістом та механізмом процедурами, а встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73604768).
В рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79615886).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишене без змін (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85174587).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже при ухваленні цього рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, управлінням протиправно зменшено позивачу при перерахунку основний розмір пенсії з 90% до 70 % грошового забезпечення позивача, адже при виході на пенсію її розрахунок проводився виходячи з 90% від грошового забезпечення, а не 70%.
Суд також вважає необґрунтованими покликання відповідача щодо пропуску позивачем встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, з огляду на таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню без обмеження будь-яким строком.
Також відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
в и р і ш и в :
позов задовольнити повністю.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885 перерахувати ОСОБА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.08.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб", розмір пенсії виходячи із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Судові витрати зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2019.
Суддя Грень Н.М.
Судове рішення № 85640734, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.004233. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: