Рішення № 85640424, 30.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року 10:10Справа № 280/3146/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача Серебрянникова Д.В.,

відповідача Кузнецової Ю.В.,

розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (далі – позивач або ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0041095006 від 03.04.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 155170,87 грн., винесене відповідачем на підставі акту перевірки №0537/08-01-50-06/42093239 від 12.03.2019.

Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначає, що контролюючим органом безпідставно застосовано до ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» штрафні санкції з огляду на приписи пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі – ПК України), відповідно до яких накладення штрафу не застосовується за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Вказує, що у діях ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» відсутні всі обов`язкові елементи податкового правопорушення. Зокрема, відсутній такий елемент правопорушення як суспільна небезпека, оскільки при несвоєчасній реєстрації податкових накладних, виписаних покупцям, які не є платниками ПДВ та не надаються покупцю, не відбувається недоплата податку в бюджет, та не завдається шкода майновим правам та інтересам контрагента платника податку. Щодо перевищення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), виписаних покупцям - платникам ПДВ, позивач зазначає, що головною причиною несвоєчасної реєстрації була некоректна робота програмного забезпечення. На підставі викладеного, позивач вважає, що висновки податкового органу про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, у зв`язку із чим відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 08.07.2019 відкрито загальне позовне провадження в справі. Призначено підготовче засідання на 25.07.2019.

25.07.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.30800), у якому він проти задоволення позову заперечив, зазначив, що під час проведення камеральної перевірки позивача згідно з наявною в базах даних Державної фіскальної служби України інформацією встановлено, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що є порушенням пункту 201.10 статті 201 ПК України. Зазначені висновки викладено в акті камеральної перевірки №0537/08-01-50-06/42093239 від 12.03.2019, на підставі якого винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення. Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 25.07.2019 підготовче засідання відкладалось до 04.09.2019.

05.08.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх.32431), в якій висловив незгоду з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, надав письмові пояснення на їх спростування.

Протокольною ухвалою від 04.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.09.2019.

Протокольною ухвалою від 25.09.2019 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 30.09.2019.

27.09.2019 від позивача надійшло клопотання про надання доказів (вх.№40258). Вказаним клопотанням позивач просить суд долучити до матеріалів справи: реєстр податкових накладних, зареєстрованих на платників ПДВ (ІПН 100000000000) до ППР №0041095006 від 03.04.2019, копію податкової накладної від 31.01.2019 №53804 та квитанції №1, копію податкової накладної від 31.01.2019 №53646 та квитанції №1, квитанцію №2 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 30.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.04.2018 за номером 1 103 102 0000 044614, основним видом діяльності є - торгівля електроенергією (код КВЕД 35.14), перебуває на обліку як платник податків з 26.04.2018 за номером 082818088201 (а.с. 34-37).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, у порядку статті 76 ПК України фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» з датою виписки січень 2019 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №0537/08-01-50-06/42093239 від 12.03.2019 (далі – Акт камеральної перевірки) (а.с.20-24).

Згідно з висновками Акту камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, перелік яких зазначено на сторінках 2-7 Акту камеральної перевірки та які містяться в матеріалах справи (а.с. 20 зворотній бік - 24).

На підставі висновків Акту камеральної перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 03.04.2019 №0041095006, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1551707,65 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 155170,87 грн. (а.с. 13).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав скаргу до Державної фіскальної служби України, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2019 №0041095006 (а.с. 11-12).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 13.06.2019 №27182/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.04.2019 №0041095006 залишено без змін (а.с.8-10).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З матеріалів справи судом встановлено, що сторонами не заперечується факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, спірним є питання правомірності застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних, які складені за результатами господарських операцій з неплатником податку на додану вартість, а також податкових накладних, реєстрація яких в ЄРПН не відбулась (чи відбулась з запізненням) у зв`язку з некоректною роботою програмного забезпечення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 згаданої статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про порушення вимог, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а саме: перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

За приписами пункту 201.1 статті 201.1 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, встановлено, що таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, у графі 8 зазначається код ставки:

20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України (надані позивачем разом з клопотанням про надання доказів), в розділі Б, в графі 8 містять код ставки податку на додану вартість «20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №816/1488/17.

Доводи позивача про те, що штрафні санкції за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН не застосовуються у випадку, коли податкова накладна не видається покупцю, є безпідставними та спростовані приведеними вище висновками суду.

Щодо посилання позивача на те, що причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних за результатами господарських операції з контрагентами, які є платниками податку на додану вартість, була некоректна робота програмного забезпечення, суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження даного факту.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом п.п.10, 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами та доповненнями) після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця)… . Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом пунктів 1 та 3 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 автор (юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством.

Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.

Пунктами 5 та 6 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами визначено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства платник податку не має обов`язку використовувати певне обумовлене програмне забезпечення для здійснення формування та направлення до ЄРПН податкових накладних в електронній формі, отже має можливість обирати таке програмне забезпечення на власний розсуд. З урахуванням вищенаведеного можна дійти висновку, що саме платник податку здійснює необхідний контроль за повнотою та достовірністю введених даних, своєчасністю їх введення при створенні електронного документа та зазнає негативних наслідків у разі невідповідності змісту поданих документів встановленим вимогам та порушення строків їх відправлення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З системного аналізу чинного законодавства та на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, отже в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для присудження понесених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено 13.11.2019 року.

Суддя Р.В. Кисіль