Рішення № 85639637, 14.11.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2751/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0001641405 про застосування штрафних санкцій на суму 18325 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, був наказ ГУ ДФС у Волинській області від 06.02.2019 №424 «Про проведення фактичної перевірки», який вона оскаржила у встановленому законом порядку до Волинського окружного адміністративного суду (справа №140/391/19). Наказ відповідача від 06.02.2019 №424 був визнаний неправомірним і скасований, що є безумовною підставою для визнання неправомірним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1-1а).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.21-22) вимог ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що на підставі наказу ДФС №424 від 06.02.2019 року був складений акт №03//40-01/2940505641 від 07.02.2019 року. Даний акт отримано підприємцем та за наслідками акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001641405 та рішення №000913-40. В ході фактичної перевірки встановлено, що у торговому павільйоні №6 по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 р- АДРЕСА_3 , де здійснює господарську діяльність СГД ОСОБА_1 відсутня ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями). Також контрольно-розрахунковою операцією встановлено факт реалізації та факт зберігання (згідно додатку №2) алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого ПКМУ №1251 від 27.12.2010. Перевіркою встановлено факт реалізації та зберігання горілки з використанням тари упаковки типу «Bag in Box», що не відповідає вимогам визначеними ч.1 ст.11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 р. (згідно додатку №2 до акту перевірки). Крім цього, перед перевіркою 07.02.2019 контрольно-розрахунковою операцією придбано 100 мл горілки за роздрібною ціною 8,00 грн за 100 мл без застосування РРО та без видачі фіскального чека. На момент проведення перевірки та у визначений термін підприємцем не надано накладні на отримання зазначених алкогольних напоїв. Аргументи, наведені у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 , не спростовують висновків акта фактичної перевірки від 07.02.2019, бланк №001125, як наслідок, висновки посадових осіб, що здійснювали фактичну перевірку, щодо порушень, зазначених в акті перевірки, є законними, об`єктивними та обґрунтованими. Відповідно податкове повідомлення-рішення №0001641405 винесене на підставі даного акта перевірки відповідно до вимог чинного законодавства є чинним і правомірним, а тому просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Ухвалою суду від 09.10.2019 відмовлено у задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі (а.с.42-43).

15.10.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що обґрунтування правомірності прийнятого відповідачем рішення про накладення фінансових санкцій є похідними від наказу про проведення перевірки, а оскільки даний наказ визнаний неправомірний та скасований, то, відповідно, інші підстави та обґрунтування є нікчемними. Також посилається на рішення суду від 01.04.2019 у справі 161/4136/19 та від 01.04.2019 у справі 161/4137/19 та постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 24.06.2019 №53, в яких закрито провадження щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень (а.с.45-49).

18.10.2019 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якому посилається, що надані ОСОБА_2 .В постанова №53 від 24.06.2019 Головного управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області, постанови Луцького міськрайонного суду від 01.04.2019 в справі №161/4137/19, №161/4136/19 не спростовують факти, встановлені під час перевірки щодо реалізації та наявності алкогольних напоїв, а лише підтверджують сам факт та подію, а їх закриття здійснено з підстав строку давності та кваліфікації правопорушення. Обставини справи жодним чином не спростовані відповіддю на відзив (а.с.50-51).

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2019 головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Волинській області, відповідно до виданого ГУ ДФС у Волинській області наказу від 06.02.2019 №424 та направлень на перевірку №076, №077, №078 від 06.02.2018 (а.с.31-32) проведено фактичну перевірку господарської одиниці торгового об`єкта №6, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 район АДРЕСА_5 Рованці АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 « АДРЕСА_3 », який належить суб`єкту господарювання ОСОБА_1 , з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами №03//40-01/294050641 від 07.02.2019, який отримано позивачем (а.с.24-26), в якому зафіксовано такі порушення:

ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: реалізація алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, що немає статусу суб`єкта господарювання громадського харчування;

cт.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями без відповідної ліцензії;

ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки, зберігання алкогольних напоїв /вино/ без марок акцизного податку встановленого зразка; зберігання та реалізація алкогольних напоїв з використанням тари типу «Вag in Box», що не відповідає вимогам;

- вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: реалізація алкогольних напоїв за цінами, які є нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої;

- п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

За наслідками проведення фактичної перевірки та виявлених порушень, що викладені в акті №03//40-01/294050641 від 07.02.2019, ГУ ДФС у Волинській області на підставі ст.ст.17, 20 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0001641405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 325,00 грн. (а.с.9).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенні, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.2 ст.80 ПК України).

Водночас, як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки – з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення.

Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущенням таким платником порушень необхідно дотримуватись певних умов, зокрема, спочатку провести податкову перевірку відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.10.2018 в справі №808/1746/15 та підлягає врахуванню судом відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.09.2019 у справі №0340/1931/18.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0001641405, був наказ відповідача від 06.02.2019 №424 «Про проведення фактичної перевірки».

Не погодившись з вказаним наказом, позивач оскаржила його в судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі №140/391/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 06.02.2019 №424 «Про проведення фактичної перевірки». Дане рішення набрало законної сили 19.06.2019 (а.с.13-15).

В силу положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки підставою для проведення перевірки, висновки якої викладені в акті від 07.02.2019 №03//40-01/2940505641 та наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, був наказ від 06.02.2019 №424, який в судовому порядку визнаний протиправним та скасований, тому суд дійшов висновку про протиправність прийнятого ГУ ДФС у Волинській області податкового повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0001641405, з огляду на що останнє підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн, сплачений відповідно до квитанції від 11.03.2019 №7 (а.с.2).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 20 лютого 2019 року №0001641405.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судові витрати в розмірі 764,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій