
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.11.2019 Справа №607/8076/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
при секретарі Дуркало Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010000181 від 15 січня 2019 року про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, азербайджанця, громадянина Республіки Азербайджан з середньою освітою, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
за участю прокурорів Латишевої М.Я., Рісної І .В. , Мачуги О.В.
захисника адвоката Іващука В.М.
обвинуваченого ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В:
14 березня 2012 року в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на використання завідомо підробленого документа з метою отримання посвідки на постійне проживання на території України.
Реалізуючи свій злочинний намір обвинувачений ОСОБА_1 з 14 березня 2012 року по 23 липня 2015 року не покидаючи територію України невстановленим досудовим розслідуванням чином отримав у своєму паспорті громадянина Республіки Азербайджан відмітку про перетинання державного кордону України, а саме: 14.03.2012 «Виїзд» «060 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 16.03.2012 «Виїзд» « 055 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 27.02.2014 «Виїзд» « НОМЕР_2 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 28.02.2014 «Виїзд» « НОМЕР_3 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 28.05.2014 «Виїзд» « НОМЕР_4 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 30.05.2014 «Виїзд» « НОМЕР_5 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 28.08.2014 «Виїзд» « НОМЕР_2 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 30.08.2014 «Виїзд» « НОМЕР_6 в пункті пропуску через державний кордон «Хутір-Михайлівський», 28.11.2014 «Виїзд» «063 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 01.12.2014 «Виїзд» « НОМЕР_7 в пункті пропуску через державний кордон «Хутір-Михайлівський», 03.03.2015 «Виїзд» «068 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 04.03.2015 «Виїзд» « НОМЕР_8 в пункті пропуску через державний кордон « Конотоп », 23.07.2015 «Виїзд» « НОМЕР_7 в пункті пропуску через державний кордон «Хутір-Михайлівський».
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 03 серпня 2016 року для отримання посвідки на постійне проживання на території України подавши до ДМС України в Тернопільській області, яке знаходиться в м. Тернополі, бульвар Шевченка, 10, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію до ДМС України в Тернопільській області та іншими документами, і свій паспорт громадянина Республіки Азербайджан, усвідомлюючи, що раніше отримані ним відмітки про перетин державного кордону України не нанесені державним органом у визначеному чинним законодавством порядку.
Після розгляду звернення обвинуваченого ОСОБА_1 до ДМС України в Тернопільській області, яке знаходиться в м.Тернополі, бульвар Шевченка, 10, 26 грудня 2016 року отримавши дозвіл на імміграцію в Україну, 31 січня 2017 року йому було надано посвідку на постійне проживання на території України безстроково.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України не визнав та відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України.
Однак, від обвинуваченого ОСОБА_1 18 жовтня 2019 року під час судових дебатів на адресу суду надійшли письмові пояснення згідно яких останній зазначив, що він є громадянином Республіки Азербайджан та у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що його паспорт для виїзду за кордон є підробленим. Крім цього зазначає, що він перебуває на території України з 19 червня 2016 року на законних підставах, перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України, тому відповідно має дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції, як один з подружжя. З цих підстав він і звернувся до УДМС України в Тернопільській області з метою реалізації свого права як іноземця на території України, подавши вичерпний перелік документів, після чого йому і було надано дозвіл на імміграцію в Україну 26 грудня 2016 року і 31 січня 2017 року видано безстрокову посвідку на постійне проживання на території держави. Зазначає, що у ЗУ «Про імміграцію» відсутні вказівки на необхідність перебування іноземця на території України протягом певного строку, що підтверджувалося б відповідними відмітками про перетин державного кордону України у паспортному документі іноземця, і відповідно не слугували підставою для отримання ним посвідки на постійне проживання в Україні. Вказує, що відмітки про перетин державного кордону України в паспорті не нанесені державним органом у визначеному чинним законодавством порядку не надавали йому жодних прав та не звільняли від жодних обов`язків, оскільки такі факти підтверджуються відомостями, які збираються у відповідній електронній базі даних Державною прикордонною службою. Просив виправдати його з підстав відсутності в його діях складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України повністю доводиться оголошеними та дослідженими в судовому засіданні документами матеріалів кримінального провадження, зокрема:
- рапортом оперуповноваженого ВБЗПТЛ ГУНП в Тернопільській області В.П. Попелишин від 15 січня 2019 року, згідно якого в ході проведення оперативно - розшукових заходів було виявлено громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у паспорті виданому якому 14.10.2011 року виявлено ознаки підроблення, штампів, щодо дійсного перетину державного кордону України.
( а.м.к.п. 53);
- протоколом вилучення предметів та речей під час їх добровільної видачі від 15 січня 2019
року, згідно якого громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , добровільно видав паспорт громадянина Республіки Азербайджан серії Р номер НОМЕР_10 .
( а.м.к.п. 57);
- інформацією № 4123/6/01-18 від 23.11.2018 начальника УІАП ГУНП в Тернопільській області щодо перетину кордону особами, згідно даних системи «Аркан», відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, в період 23.11.2013 по 22.11.2018 роки.
( а.м.к.п. 59, 60-62);
- протоколом огляду предмету від 23 січня 2019 року, згідно якого проведено огляд двох аркушів паперу формату А-4 на яких зазначена інформація друкованого виду, на першому із них - щодо перетину кордону згідно системи «Аркан» відносно громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період із 23.11.2013 року по 22.11.2018 року, та на другому - інформація щодо в`їзду та виїзду, із зазначенням пунктів перетину, дати та часу перетину, ПІБ особи, дати народження, номер та серії паспорта, зокрема: 30.11.2013 року «В`їзд» код « НОМЕР_11 в пункті пропуску через державний кордон «Харків» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_12 ; також протягом 18.03.2016 року по 26.09.2017 року виїзд та в`їзд на територію країни, зазначеною особою через різні пункти перепуску із зазначенням аналогічних відомостей, дати народження, номер та серії паспорта.
( а.м.к.п. 63-64);
- інформацією УДМС України в Тернопільській області, згідно якого громадянин республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , документований 31.01.2017 року УДМС України в Тернопільській області посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_13 строком дії - безстроково. Додано копії сторінок паспортного документа з персональними даними іноземця серії НОМЕР_12 , виданого 14.10.2011 року МВС Азербайджану.
( а.м.к.п. 67, 68);
- висновком експерта судової технічної експертизи від 27.03.2019 року № 1.1-149/19, проведеної за наданим паспортом громадянина республіки Азербайджан ОСОБА_1 із підробленими штампами на перетин державного кордону України, згідно якого:
1. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «060 від 14 03 12 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 34 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 14 03 12 01 «060» Конотоп 590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
2. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «055 від 16 03 12 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 33 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 16 03 12 01 «055» Конотоп 590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
3. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «029 від 27.02.2014 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 32 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 27 02 14 01 «029» Конотоп
590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
4. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «062 від 28.02.2014 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 33 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 28 02 14 01 «062» Конотоп
590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
5. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «058 від 28.05.14 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 32 паспорта громадянина республіки Азербайджан Р НОМЕР_15 і на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 28 05 14 01 «058» Конотоп 590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
6. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «006 від 30.05.2014 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп» проставлений на сторінці 32 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 30 05 14 01 «006» Конотоп 590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
7. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «029 від 28.08.2014 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 32 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 28 08 14 01 «029» Конотоп 590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
8. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «026 від 30.08.2014 в пункті пропуску через державний кордон «Хутір- Михайлівський» проставлений на сторінці 32 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 нанесено не штампом із надписом: «Україна 30 08 14 08 «026» X-Михайлівський НОМЕР_16 », зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
9. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «063 від 28.11.2014 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 31 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 28 11 14 01 «063» Конотоп 590901» », зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
10. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «059 від 01.12.2014 в пункті пропуску через державний кордон «Хутір- Михайлівський», проставлений на сторінці 31 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: «Україна 01 12 14 08 «059» матеріалу X-Михайлівський 590902», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
11. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «068 від 03.03.2015 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 31 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 03 03 15 01 «068» Конотоп НОМЕР_17 », зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
12. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «027 від 04 03 2015 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 31 паспорта громадянина республіки Азербайджану НОМЕР_12 на ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 04 03 15 01 «027» Конотоп
НОМЕР_17 », зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
13. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «059 від 23.07.2015 в пункті пропуску через державний кордон «Хутір- Миайлівський», проставлений на сторінці 30 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: «Україна 23 07 15 02«059» X-Михайлівський 590902», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
14. Відбиток штампу про перетинання державного кордону України «Виїзд» «087 від 26.07.2015 в пункті пропуску через державний кордон «Конотоп», проставлений на сторінці 30 паспорта громадянина республіки Азербайджан НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , нанесено не штампом із надписом: « Україна 26 07 15 01 «087» Конотоп 590901», зразки якого надано в якості порівняльного матеріалу.
(а.м.к.п. 74-95);
- інформацією УДМС України в Тернопільській області, згідно якого громадянин республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , подав заву про надання дозволу на імміграцію в Україну та вичерпний перелік документів, які передбачено законодавством України, 26.12.2016 року відповідно до ЗУ «Про імміграцію» вищевказаному іноземцеві було надано дозвіл на імміграцію в Україну. 31.01.2017 року громадянин республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_13 строком дії - безстроково. Додано копії сторінок паспортного документа з персональними даними іноземця серії НОМЕР_12 , виданого 14.10.2011 року МВС Азербайджану, дозволу на імміграцію в Україну дійсного до 25.12.2017 року, який оглянуто згідно протоколу огляду від 19 березня 2019 року.
( а.м.к.п. 96-99,100,101).
При цьому судом враховуються докази здобуті в ході судового розгляду, якими спростовується твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Іващук В.М. та самого обвинуваченого, стосовно того, що відмітки про перетин державного кордону України, котрі не нанесені державним органом України у визначеному законом порядку у період з 14 березня 2012 року по 18 березня 2016 року не надавали жодних прав та не звільняли від жодних обов`язків, з огляду на наступне.
Так, частина 4 ст. 358 КК України передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до примітки до ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі само зайнятими особами, яким законом надано право у звязку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Таким чином, офіційним є лише такий документ, який засвідчує факти, що мають юридичне значення, тобто такі, що породжують, змінюють чи припиняють певні правовідносини.
Предметом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України визнається будь-який офіційний документ.
Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 358 КК України, характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання підробленого офіційного документа самим підроблювачем чи іншою особою для набуття певних суб`єктивних прав або звільнення від юридичних обов`язків.
Об`єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає у використанні фальшивого документу, схожого на справжній, справжнього документа у який внесені неправдиві відомості або такого, в зміст чи характер якого внесено зміни шляхом механічних маніпуляцій.
З врахуванням вищевказаного суд вважає, що паспорт громадянина Республіки Азербайджан виданий на імя ОСОБА_1 в розуміні ст. 358 КК України, як такий що може породжувати, змінювати чи припиняють певні правовідносини, є офіційним документом, який серед іншого був наданий та використаний обвинуваченим, як обов`язковий документ в ДМС України в Тернопільські області для набуття певних суб`єктивних прав, зокрема для отримання дозволу на імміграцію та в подальшому отримання посвідки на постійне проживання на території України.
При цьому обвинувачений усвідомлював, що раніше отримані ним відмітки про перетин державного кордону України в паспорті громадянина Республіки Азербайджан на його ім`я в термін з 14 березня 2012 року по 23 липня 2015 року (як вказано в обвинувачені) не нанесені державним органом у визначеному чинним законодавством порядку та у нього внесені неправдиві відомості, факт чого останній не заперечив і в своїх письмових поясненнях наданих на адресу суду в якості промови в дебатах.
П.7 ч.1 ст.1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Згідно п.1 «Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком виїзду» затвердженого Наказом МВС України №884 від 20 липня 2015 року, громадяни держави з безвізовим порядком в`їзду, якими на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про безвізові поїздки громадян від 24 жовтня 2002 року є також і громадяни Республіки Азербайджан, можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
В той же час згідно ст. 9 ЗУ «Про імміграцію» заяви про надання дозволу на імміграцію можуть бути подані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції виключно особами, які перебувають в Україні саме на законних підставах.
При цьому суд вважає, що внесення неправдивих відомостей в паспорті громадянина Республіки Азербайджан щодо відміток про перетин кордону України, були необхідними обвинуваченому для підтвердження факту законності перебування на території України у зв`язку із порушенням ним термінів перебування в Україні визначених ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Порядком обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком виїзду», що повністю підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження в частині дійсних перетинів кордону України ОСОБА_1 .
Таким чином, обвинуваченим ОСОБА_1 було пред`явленодо центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції особами серед інших документів його паспорт громадянина Республіки Азербайджан з внесеними в ньому неправдивих відомостей, зокрема із відмітками про перетинання державного кордону України не нанесеними державним органом у визначеному чинним законодавством порядку, з метою отримання дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання на території України безстроково. Тобто, метою використання ОСОБА_1 офіційного документа з внесеними в ньому неправдивих відомостей було отримання ним саме певних суб`єктивних прав, які мають конкретний характер - права постійного проживання на території України.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який є раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, відсутність обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
В той же час, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину минуло три роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.
За злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , законом визначено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому цей злочин належить до категорії злочинів невеликої тяжкості.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що з моменту вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 , тобто з 03 серпня 2016 року, минуло більше трьох років.
На час розгляду кримінального провадження судом не встановлено та сторонами провадження не надано відомостей про ухилення підозрюваного від слідства, вчинення ним нових злочинів середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину, а так само і відомостей про переривання чи зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст.49 КК України).
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідно до ч.1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного судом покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи № 1.1-149/19 від 27 березня 2019 року в сумі 1430 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 74 КК України, 370, 374 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання призначеного за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, у зв`язку із закінченням строку давності.
Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи № 1.1-149/19 від 27 березня 2019 року в сумі 1430 грн. в користь держави держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31119115019002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998, код ЕДРПОУ 37977726).
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо
Судове рішення № 85638872, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 14.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/8076/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: