Постанова № 85638417, 08.11.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30662/19

Провадження №3/760/9087/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., за участю секретаря Хліменкової А.Л., представника Київської міської митниці ДФС Паньківа Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прописаний (зареєстрований) та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з порушенням митних правил, передбачених ст.471 МК України,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу 0742/10000/19 про порушення митних правил від 12.10.2019, вбачається, що 12.10.2019 приблизно о 22 годині 40 хвилин в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу А митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС України при здійснені митного контролю пасажирів та багажу рейсу W66128 сполученням «Відень - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п.V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

Для здійснення митних формальностей пасажира було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі.

В ході проведення митного огляду було встановлено, що в ручній поклажі та багажі пасажира знаходились особисті речі, що були у використанні та нові речі, що належать громадянину України ОСОБА_1 , а саме: комплекти жіночої білизни торгової марки Panache загальною кількістю 73 шт., на загальну вартість 1486,85 євро.

Всі вище перелічені речі мають ярлики та без ознак, як такі що були у використанні.

Товари переміщувалися без ознак приховування.

З метою забезпечення сплати митних платежів в повному обсязі, з суми вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро, громадянином України ОСОБА_1 були самостійно сплачені митні платежі в сумі 4215,30 грн. Складено УМД форми МД-1 серії КВА №077178 від 12.10.2019.

Відповідно до п.4, п.5 ст.366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст.374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Згідно ч.4 ст.374 МК України товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті (1000 євро), але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Пасажир - громадянин України ОСОБА_1 митної декларації не заповнював, з приводу декларування товарів до інспекторів митниці не звертався, самостійно обрала форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор" чим засвідчила про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню та є об`єктами оподаткування митними платежами.

Своїми діями пасажир - громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню митними платежами.

В наданих письмових поясненнях від 12.10.2019 громадянин України ОСОБА_1 зазначив, що пішов по «зеленому коридору» у зв`язку з незнанням митного законодавства, вину свою визнає.

Вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджуються фактичними даними протоколу про порушення митних правил, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0742/10000/19, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, ручної поклажі та багажу від 12.10.2019 № UA100160/2019/303 та письмовими поясненнями від 12.10.2019.

Отже, в діях громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України, у зв`язку з чим відносно останнього складено протокол про порушення митних правил № 0742/10000/19.

Представник Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_1 порушив митні правила, у зв`язку з чим відносно останнього складено протокол про порушення митних правил №0742/10000/19 за ст.471 МК України. Протокол підтримав в повному обсязі та просив гр. ОСОБА_1 визнати винним за порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце судового засідання. Причини неявки суду не відомі.

Враховуючи вимоги ст.526 МК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Згідно ч.1 ст.485 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судом встановлено, що 12.10.2019 року приблизно о 22 годині 40 хвилин в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу А митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС України при здійснені митного контролю пасажирів та багажу рейсу W66128 сполученням «Відень - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_1 .

В ході проведення митного огляду було встановлено, що в ручній поклажі та багажі пасажира знаходились особисті речі, що були у використанні та нові речі, що належать громадянину України ОСОБА_1 , а саме: комплекти жіночої білизни торгової марки Panache загальною кількістю 73 шт., на загальну вартість 1486,85 євро.

Всі вище перелічені речі мають ярлики та без ознак, як такі що були у використанні.

Товари переміщувалися без ознак приховування.

З метою забезпечення сплати митних платежів в повному обсязі, з суми вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро, громадянином України ОСОБА_1 були самостійно сплачені митні платежі в сумі 4215,30 грн. Складено УМД форми МД-1 серії КВА №077178 від 12.10.2019.

Відповідно до положень ст.486 МК України та ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з приписами ст.489 МК України та ст.289 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.366 МК України, митний контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами здійснюється за двоканальною системою.

Згідно ч.1 цієї статті, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Відповідно до п.4, п.5 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Частиною 3 ст.197 МК України передбачено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України (пункт 7 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції 148).

Постановою Національного банку України від 05.02.2019 № 31 визнано таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148, яким затверджено Інструкцію 148.

Як зазначено в протоколі про порушення митних правил №0742/10000/19 від 12.10.2019, пасажир - громадянин України ОСОБА_1 митної декларації не заповнював, з приводу декларування товарів до інспекторів митниці не звертався, самостійно обрала форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор" чим засвідчила про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню та є об`єктами оподаткування митними платежами.

Своїми діями пасажир - громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню митними платежами.

В наданих письмових поясненнях від 12.10.2019 громадянин України ОСОБА_1 зазначив, що пішов по «зеленому коридору» у зв`язку з незнанням митного законодавства, вину свою визнає.

Водночас, вирішуючи питання про накладення на гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 1 ст.487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до санкції ст.471 МК України, вчинення порушення митних правил передбаченого диспозицією даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Так, відповідно до ч.1 ст.1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

В той же час, згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм правом. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов`язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»; від 06.11.2008 у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб`єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з`ясованих обставин і фактів.

Виходячи з наведених положень закону та з урахуванням обставин справи суддя вважає, що в якості основного стягнення до гр. ОСОБА_1 підлягає застосуванню штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Закон не містить застережень щодо можливості іншого порядку переміщення предметів, щодо яких встановлено заборону чи обмеження.

Разом з тим, комплекти білизни до ввезення в Україну не заборонені та не обмежені, тому конфіскації не підлягають.

Товари не вилучались. З частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянин України ОСОБА_1 самостійно забажав сплатити митні платежі за квитанцією МД-1 серії КВА №077178 від 12.10.2019.

За таких обставин, вбачається за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 33, 265, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.3, 196, 197, 366, 370, 374, 466, 471, 485-487, 495, 527 Митного кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ст.471 Митного Кодексу України.

Застосувати до гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн, який необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач УДКСУ у Солом`янському районі; код ЄДРПОУ: 38050812; МФО: 899998; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; р/р № UA05899980000031119106526010; призначення платежу: код 095.

Стягнути з гр. України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 40 коп., які підлягають сплаті на наступні реквізити: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA818999980000031218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: код 050.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя - Г.О. Козленко