Постанова № 85637393, 11.11.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/8060/19

Провадження №1-кс/487/8731/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2019 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: слідчого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Мазницької Н.Ю., в присутності слідчого Васильєва А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Васильєва Андрія Олександровича у кримінальному провадженні № №62019150000000677 від 02.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369, ч.2 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2019 року слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Васильєв А.О., за погодженням з прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР та слідчих прокуратури Одеської області Ніковим М.І. звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене 01.11.2019, в період часу з 12 год. 29 хв. по 14 год. 40 хв., під час проведення обшуку у квартирі, в якій фактично проживає ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на банківську картку № НОМЕР_1 , службове посвідчення серії НОМЕР_2 , дійсне до 31.12.2019, видане на ім`я молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , мобільний телефон «iPhone Xs Мах», Emei 357291092922156, довідку на транспортний засіб марки «Ауді 80 Авант», номерний знак НОМЕР_3 на чорному фоні, належність авто військовій частині А 2980, банківську картку № НОМЕР_4 та мобільний телефон «iPhone 6», Emei НОМЕР_5 .

Підставою для внесення клопотання стало те, що накладення арешту на зазначене майно для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення огляду, та відповідний експертиз, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Із матеріалів клопотання встановлено, що в проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження №62019150000000677 від 02.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 , будучи призначеним на посаду оперуповноваженого 3 сектору 2 відділу 7 Управління ТУ ВКР ДКР СБУ, являючись відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» службовою особою правоохоронного органу, у порушення ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. З, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1, 2, 3, 5 Закону України «Про Службу безпеки України», діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, підбурив ОСОБА_3 до надання слідчому судді Котовського міськрайонного суду Одеської області неправомірної вигоди за вирішення питання щодо прийняття судового рішення про скасування арешту вилученого транспортного засобу, за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу голови Служби безпеки України, ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого 3 сектору 2 відділу 7 Управління ГУ ВКР ДКР СБУ.

26.06.2019 року близько 05 год.00 хв. поліцейським СРПП № 2 Подільського ВП ГУНП в Одеській області Білоусом Віталієм Володимировичем, керуючись п. 4 ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію», у межах м. Подільськ Одеської області, зупинений автомобіль марки «ГАЗ-53» вантажна молоко-цистерна, реєстраційний номер НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_4 , який користувався вказаним автомобілем без відповідних документів. У подальшому, вказаний автомобіль поміщений на штраф-майданчик ФОП « ОСОБА_5 », за адресою: АДРЕСА_2 -A, та відносно водія ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Того ж дня, автомобіль марки «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_6 , оглянуто та виявлено, що біля лівої водійської двері закріплено номерну панель з індивідуальним номером транспортного засобу -52-01 85 НОМЕР_7 , який не відповідає номеру шасі (кузову, рами) - НОМЕР_8 , зазначеному в свідоцтві про реєстрацію вказаного транспортного засобу - серії НОМЕР_9 .

За даним фактом СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12019160180000828 від 26.06.2019 з попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ст. 290 КК України.

У подальшому, старший слідчий СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області Шмігель Володимир Вікторович у рамках кримінального провадження № 12019160180000828 звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про арешт майна.

27.06.2019 року ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Вергопуло А.К. задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль марки «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 та фактично перебував у користуванні ОСОБА_3 .

У подальшому, у середині серпня 2019 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), у ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 (колишній співробітник ГУМВС України в Одеській області), з корисливих мотивів, виник умисел на одержання від ОСОБА_3 грошових коштів шляхом підбурювання останньої до надання неправомірної вигоди службовим особам Котовського міськрайонного суду Одеської області.

ОСОБА_2 23.08.2019 (точний час слідством не встановлений), з метою реалізації вказаного умислу та за попередньою змовою з ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Білгород-Дністровський Одеської області, де ОСОБА_2 проходить військову службу у Білгород-Дністровському прикордонному загоні ПдРУ ДПСУ, військовій частині 2138, з власного мобільного терміналу, зателефонував ОСОБА_3 та повідомив їй неправдиву інформацію про те, що повернення вилученого транспортного засобу можливо лише за умови надання неправомірної вигоди службовим особам Котовського міськрайонного суду Одеської області. При цьому, ОСОБА_2 зауважив, що для здійснення ним дій, направлених на створення сприятливих умов для надання службовим особам вказаного суду неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повинна надати ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень шляхом переведення на рахунок банківської картки № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_1 . У ході розмови, ОСОБА_2 також повідомив, що розмір неправомірної вигоди та спосіб її надання, ним буде обумовлено додатково.

ОСОБА_3 , будучі переконаною ОСОБА_2 , що іншим чином не можливо повернення арештовано транспортного засобу, вимушено погодилась на його умови та 24.08.2019 о 14 год.46 хв. у м. Подільськ Одеської області, за допомогою банківського терміналу, який розташований по проспекту Перемоги 9, перевела грошові кошти у розмірі 3006 (три тисячі шість) гривень на банківську картку № НОМЕР_4 , якою володіє та фактично користується ОСОБА_1 .

У ході подальших телефонних розмов ОСОБА_2 , шляхом схиляння ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, повідомив її про те, що з метою повернення вилученого транспортного засобу, їй необхідно надати ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) доларів США неправомірної вигоди для передачі судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, який розглядатиме питання щодо скасування арешту. При цьому, першу частину неправомірної вигоди у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США, що зі слів ОСОБА_2 , складає 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, їй необхідно перевести на банківську картку № НОМЕР_4 , а другу частину неправомірної вигоди у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США необхідно надати після отримання судового рішення про скасування арешту на вилучений транспортний засіб.

У подальшому, ОСОБА_3 , будучи переконаною, що за інших умов, ніж як погодитись на пропозицію ОСОБА_2 про надання неправомірної вигоди судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, вона не зможе отримати вилучений транспортний засіб «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_6 , вимушено погодилась на пропозицію надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище.

13.09.2019 року о 13 год.15 хв. у м. Подільськ Одеської області, за допомогою банківського терміналу, який розташований по проспекту Перемоги 9, ОСОБА_3 перевела грошові кошти у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень на банківську картку № НОМЕР_4 , якою володіє та фактично користується ОСОБА_1 , що є пособником ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 вчинив усі дії, які направлені на підбурювання ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень службовій особі, що займає відповідальне становище, та які фактично отримав пособник ОСОБА_1 на банківський рахунок № НОМЕР_4 , що свідчить про те, що ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав за необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Крім того, у середині серпня 2019 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), у ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 (колишній співробітник ГУМВС України в Одеській області), з корисливих мотивів, виник умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами у розмірі 15506 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот шість) гривень, належних ОСОБА_3 , за наступних обставин.

Так, 23.08.2019 ОСОБА_2 , діючи з вказаним умислом та за попередньою змовою з ОСОБА_1 , з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , під час телефонної розмови з останньою повідомив їй неправдиву інформацію, що він має можливість допомогти їй повернути вилучений працівниками поліції транспортний засіб «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_6 , та для цього їй необхідно надати йому грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) гривень, які необхідно перевести на банківську картку № НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 , будучи переконаною, що за інших умов, ніж як погодитись на умови надання ОСОБА_2 грошових коштів, вона не зможе отримати вилучений транспортний засіб «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_6 , вимушено погодилась на вказану пропозицію.

У подальшому, 24.08.2019 о 14 год. 46 хв. у м. Подільськ Одеської області, за допомогою банківського терміналу, який розташований по проспекту Перемоги 9, ОСОБА_3 перевела грошові кошти у розмірі 3006 (три тисячі шість) гривень на банківську картку № НОМЕР_4 , якою володіє та фактично користується ОСОБА_1 , що дало змогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вільно на власний розсуд розпоряджатися вказаними грошовими коштами.

У ході подальших телефонних розмов ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію єдиного умислу на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 , повідомив останній неправдиву інформацію, що для скасування арешту суду на транспортний засіб «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_3 повинна надати ОСОБА_2 для подальшої передачі судді Котовського міськрайонного суду Одеської області грошові кошти у розмірі 1000 (одної тисячі) доларів США у якості неправомірної вигоди. При цьому, першу частину обумовленої суми у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США, що зі слів ОСОБА_2 складає 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, їй необхідно перевести на банківську картку № НОМЕР_4 , а другу частину неправомірної вигоди у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США надати після отримання судового рішення про скасування арешту на вилучений транспортний засіб.

На виконання умов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 13.09.2019 о 13 год.15 хв. у м. Подільськ Одеської області, за допомогою банківського терміналу, який розташований по проспекту Перемоги 9, перевела грошові кошти у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень на банківську картку № НОМЕР_4 , якою володіє та фактично користується ОСОБА_1 , що дало змогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вільно на власний розсуд розпоряджатися вказаними грошовими коштами.

01.11.2019 о 12 год. 16 хв., ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, - підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Цього ж дня, 0 12 год. 22 хв., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України .

01.11.2019, в період часу з 12 год. 29 хв. по 14 год. 40 хв., з метою не допущення втрати речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема грошових коштів отриманих злочинним шляхом, терміналів мобільного зв`язку, якими користується ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , блокнотів, записників, чорнових записів щодо отримання ними грошових коштів, банківських карток, якими користується останні, у тому числі банківської картки № НОМЕР_4 , а також інших речей, майна і документів, які зберегли на собі сліди вказаного кримінального правопорушення та можуть бути використані в якості доказів у кримінальному провадженні, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України та добровільної згоди ОСОБА_1 , слідчим Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Васильєвим А.О. проведено обшук у квартирі, в якій фактично проживає ОСОБА_1 та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку, слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Васильєв А.О. запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видати банківські картки, яким вони користуються, грошові кошти отриманні злочинним шляхом та мобільні телефони, якими останні користуються, після чого, ОСОБА_2 добровільно видав банківську картку № НОМЕР_1 , службове посвідчення серії НОМЕР_2 , дійсне до 31.12.2019, видане на ім`я молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , мобільний телефон «iPhone Xs Мах», Emei 357291092922156 та довідку на транспортний засіб марки «Ауді 80 Авант», номерний знак НОМЕР_3 на чорному фоні, належність авто військовій частині А 2980.

Крім того, під час обшуку ОСОБА_1 добровільно видав банківську картку № НОМЕР_4 та мобільний телефон «iPhone 6», Emei НОМЕР_5 .

У подальшому, у зв`язку з частковим виданням того, що вимагається, дотримуючись вимог ст.ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, провів обшук у квартирі, в якій фактично проживає ОСОБА_1 та яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку у однокімнатній квартирі будь-яких заборонених речей та документів, які стосуються вказаного кримінального провадження не виявлено.

Крім того, під час проведення обшуку приміщення було проведено особистий обшук осіб, які знаходилися у вказаному приміщенні, а саме у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час їх особистого обшуку будь-яких заборонених речей та документів, які стосуються вказаного кримінального провадження не виявлено.

За результатами проведення обшуку у вказаній квартирі вилучено добровільно видані ОСОБА_2 банківську картку № НОМЕР_1 , службове посвідчення серії НОМЕР_2 , дійсне до 31.12.2019, видане на ім`я молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , мобільний телефон «iPhone Xs Мах», Emei 357291092922156 та довідку на транспортний засіб марки «Ауді 80 Авант», номерний знак НОМЕР_3 на чорному фоні, належність авто військовій частині А 2980.

Крім того, під час обшуку вилучено добровільно видані ОСОБА_1 банківську картку № НОМЕР_4 та мобільний телефон «iPhone 6», Emei НОМЕР_5 .

Вищезазначені вилучені речі у присутності понятих поміщено до сейф-пакету № 0034668.

Більше під час обшуку нічого не виявлялось та нічого не вилучалось.

Сейф-пакети після запакування надано понятим для перевірки його цілісності, в результаті чого заяв чи зауважень не надійшло.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчим доведено, що майно, щодо якого ініційоване клопотання, має значення речових доказів, а також доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного у клопотанні майна.

Керуючись ст. ст. 131-132, 167, 169, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Васильєва Андрія Олександровича у кримінальному провадженні № №62019150000000677 від 02.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369, ч.2 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 01.11.2019, в період часу з 12 год. 29 хв. по 14 год. 40 хв., під час проведення обшуку у квартирі, в якій фактично проживає ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на банківську картку№ НОМЕР_1 , службове посвідчення серії НОМЕР_2 , дійсне до 31.12.2019, видане на ім`я молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , мобільний телефон «iPhone Xs Мах», Emei 357291092922156, довідку на транспортний засіб марки «Ауді 80 Авант», номерний знак НОМЕР_3 на чорному фоні, належність авто військовій частині А 2980, банківську картку № НОМЕР_4 та мобільний телефон «iPhone 6», Emei НОМЕР_5 .

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Васильєву Андрію Олександровичу.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва І.В.Боброва