Ухвала суду № 85636639, 14.11.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22986/19

Провадження № 1-кс/752/10752/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі слідчого судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Бондар І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Баценка Є.С., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Ладним С.О., про тимчасовий доступ до речей і документів, подане в рамках кримінального провадження №22019000000000198 від 02.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя, -

Встановив

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому слідчим порушено питання про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Антимонопольного комітету України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, - до рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 року № 639-р про надання дозволу компанії «INTERNATIONAL TRADING PARTNERS AG» (Швейцарія) на придбання акцій компанії «Юго-Западное акционерное общество трубопровідного транспорта нефтепродуктов» (Російська Федерація), що забезпечує 50 відсотків голосів у вищому органі управління компанії,- до рішення від 18.03.2019 року № 164 про надання дозволу Виробничому унітарному підприємству «Нафтобітумний завод» (Республіка Білорусь) на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Прикарпатзахідтранс», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариством, а також до всіх документальних матеріалів, на підставі яких зазначені рішення винесені, з можливістю вилучення копій документів.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального правопорушення, відповідно до яких у 2016 році службові особи ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (код ЄДРПОУ - 13990932, до 19.08.2017 року - дочірнє підприємство), діючи за попередньою змовою з службовими особами Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України, невстановленими громадянами Російської Федерації та іншими, зловживаючи службовим становищем, вчинили розтрату чужого майна - бюджетних грошових коштів під час закупівлі некондиційного технологічного дизельного пального на суму 399,828 млн. грн., що є особливо великим розміром.

Так, відповідно до інформації оперативного підрозділу № 8/2/1-5628 від 27.06.2019 та № 8/1/1-6359 від 09.07.2019 та № 8/1/1-7181 від 07.08.2019, дочірнє підприємство «ПрикарпатЗахідтранс» (далі ДП «ПЗТ») «Південно-Західного відкритого акціонерного товариства Трубопровідного транспорту нафтопродуктів» створене після укладення 15 січня 1993 року міждержавної угоди про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності, згідно з якою Україна визнала право власності Російської Федерації у відношенні об`єктів, розташованих на території України, які станом на 1 грудня 1990 року перебували в управлінні державних відомств Росії. Станом на той час нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» знаходився в управлінні Держкомнафтопродукту РРФСР.

На той момент засновником ДП «ПЗТ» виступила «Південно-Західне відкрите акціонерне товариство Трубопровідного транспорту нафтопродуктів» (м. Самара, Російська Федерація), корпоративне управління якою здійснювалось російською державною акціонерною компанією «Транснафта» (м. Москва, перебуває у державній власності Російської Федерації).

У 1993 році компанією «Південно-Західне відкрите акціонерне товариство Трубопровідного транспорту нафтопродуктів» до статутного капіталу ДП «Прикарпатзахідтранс» як іноземну інвестицію внесено міждержавні магістральні нафтопродуктопроводи «Самара-Західний напрямок» та «Грозний-Армавір-Трудова», які проходять по території України (вартість станом на 22.02.1993 року становила 10,514 млн.дол. США).

Крім того, відповідно до угоди від 09.12.2003 року до ДП «Прикарпатзахідтранс» його засновником - компанією «Південно-Західне відкрите акціонерне товариство Трубопровідного транспорту нафтопродуктів» для використання в якості технологічного було надано 28 422, 658 тон дизельного палива типу Л-0,2-62.

В той же час, на підставі ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт», вищевказані нафтопродуктопроводи є державною власністю. Відповідно до науково-правової експертизи, проведеної Інститутом держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, частини міждержавних магістральних нафтопродуктопроводів «Самара-Західний напрямок» та «Грозний-Армавір-Трудова», які проходять по території України, є державною власністю України та були неправомірно внесені до статутного капіталу ДП «Прикарпатзахідтранс» у вигляді іноземної інвестиції.

Вказані обставини щодо правового статусу є предметом судового спору між Фондом державного майна України та ВАТ «АК «Транснафтопродукт» (м. Самара, РФ), а також розгляду міждержавної комісії, утвореної Фондом відповідно до угоди між Україною та РФ «Про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993», ратифікованої Постановою ВРУ від 22.06.1993 № 3313-ХІІ.

Разом з тим, попри наявність чисельних судових проваджень з питань повернення нафтопродуктопроводів у власність України, 19.08.2015 року відповідно до договору купівлі-продажу №311/2015 іменних бездокументарних акцій компанії «Південно-Західне відкрите акціонерне товариство Трубопровідного транспорту нафтопродуктів», акціонером ДП «Прикарпатзахідтранс» стала компанія «INTERNATIONAL TRADING PARTNERS AG» (Швейцарія), що формально знаходиться під контролем громадянина ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до наявної інформації, учасники концентрації - громадянин ОСОБА_1 та компанія «INTERNATIONALTRADINGPARTNERSAG» виступали номінальними (підставними) учасниками, а кошти, які були розміщені на рахунках ПАТ «Московскийиндустриальный банк» для вчинення вказаної транзакції у розмірі понад 30 млн. дол. США, фактично належали групі компаній «Транснефть». Подання недостовірної інформації до Комітету можливо було пов`язане із намаганнями російської групи компаній «Транснефть» перереєструвати власні активи на підконтрольний суб`єкт господарювання з метою приховування бенефеціарного (фактичного) власника компанії «ЮЗ ОАО ТТН» та ухилення від санкцій ЄС, Швейцарії, США і Ліхтенштейну.

Вказана угода попри відсутність належних підстав, зокрема, щодо достовірності заявлених відомостей стосовно бенефіціарного власника компанії «INTERNATIONAL TRADING PARTNERS AG», наявності чисельних судових справ щодо визнання права власності за Україною, погоджена Антимонопольним комітетом України згідно із рішенням від 22.12.2015 року №639-р про надання дозволу компанії «INTERNATIONAL TRADING PARTNERS AG» на придбання акцій компанії «Юго-Западное акционерное общество трубопровідного транспорта нефтепродуктов», що забезпечує 50 відсотків голосів у вищому органі управління компанії.

Надалі, на початку 2016 року у службових осіб ДП «Прикарпатзахідтранс», «Південно-Західне відкрите акціонерне товариство Трубопровідного транспорту нафтопродуктів» (РФ), Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України, у інших невстановлених осіб виник злочинний умисел на розтрату бюджетних коштів на користь третіх осіб.

На виконання спільного злочинного умислу з постачання технологічного дизельного палива для потреб Міністерства оборони та створення юридичної можливості реалізувати вказане майно, посадовими особами та засновниками ДП «Прикарпатзахідтранс» (діл - ДП «ПЗТ») прийнято рішення №01 від 05.04.2016 року про збільшення статутного фонду за рахунок внесення додаткового не грошового внеску у вигляді технологічних нафтопродуктів - дизельного палива сорту Л-0,2-62 в об`ємі 28 422,6580 тис. тон, вартістю 35 146 541,38 рублів РФ (13 255 043 грн. по курсу ЦБ РФ на 05.04.2016 року).

В подальшому, актом приймання-передачі майна від 05.04.2016 року, підписаного між ДП «ПЗТЦ» та його засновником - «Південно-Західне відкрите акціонерне товариство Трубопровідного транспорту нафтопродуктів», підтверджено передачу нафтопродуктів технологічних - дизельного палива Л-0,2-62 в кількості 28 422,6580 тон, що були надані для використання в якості технологічного, згідно з угодою від 09.12.2003 року.

За наявними даними, передача вказаних технологічних нафтопродуктів фактично не здійснювалась. Крім того, протягом 2014 року через виробничі потужності нафтопродуктопроводу здійснювалось транспортування іншого сорту дизельне паливо сорт С вид 1 (ДТ - 3), що унеможливлює знаходження у магістралі дизельного палива Л-0,2-62, передбаченого угодою від 09.12.2003 року.

Проте, у зв`язку із неможливістю реалізувати застаріле дизельне паливо Л-0,2-62, з метою створення можливості для його подальшого продажу на потреби Міноборони, посадовими особами ДП «ПЗТ» замінено найменування та показники якості, шляхом оформлення ряду Митних декларацій типу ІМ 40 на ДП Євро, сорт С вид І (ДТ - 3) загальною фактурною та митною вартістю 285 230 937,23 грн. (вага нетто дизпалива складає 28 039,636 тон).

При цьому, під час митного оформлення вантажу зазначено, що нафтопродукти ввозяться для власних виробничих потреб, а не в якості інвестиції. В графі 36 «Преференція» не зазначено тризначний цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом, передбаченої законодавством щодо інвестиції. В сертифікатах відповідності, деклараціях про відповідність, паспортах продукції, наданих до оформлення МД, зазначено дату виготовлення нафтопродуктів - травень 2016 року, термін придатності до застосування 1 рік. Акти приймання-передачі нафтопродуктів для оформлення валових обсягів нафтопродуктів, надані до оформлення МД, підтверджують отримання нафтопродуктів якістю Євро, сорт СвидІ(ДТ-З).

Таким чином, посадовці ДП «ПЗТ», у зв`язку із невідповідністю найменування та якісних показників дизельного пального, яке передавалось у якості внеску до статутного фонду та знаходилось в трубопроводі, показникам, які були зазначені в митних деклараціях, не мали підстав для звільнення від сплати ввізного мита та ухилилися від сплати обов`язкових митних платежів, користуючись вимогами ст. 287 Митного кодексу України, оформивши його у якості внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями.

В подальшому, з метою впровадження протиправного умислу на заволодіння та розтрату бюджетних коштів шляхом постачання некондиційного та не розмитненого належним чином дизельного пального, листом №ПЗТ-01/737 від 03.06.2016 року ДП «ПЗТ» звернулося до Міноборони України з комерційною пропозицією щодо можливості поставки залізничним транспортом для забезпечення потреб Збройних сил України дизпалива літнього, яке відповідає аналогічному класу «Євро-2» та «Євро-3», у кількості 28 400 тонн та за орієнтовною вартістю 13 500 гри. за 1 тонну, що значно нижче ринкових цін.

З метою впровадження вказаної оборудки, за зверненням Міністерства оборони України, Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову №402 від 01.07.2016 року, якою дозволялося поставляти дизельне пальне з класом екологічності «Євро-2» та «Євро-3» для потреб окремих воєнізованих формувань та яке перебуває на балансі ДП «ПЗТ», всупереч вимогам Постанови КМУ №927 «Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив».

В подальшому, на виконання протиправного задуму, 01.09.2016 між ДП «ПЗТ» та Міноборони України укладено договір №286/1/16/22 на постачання дизельного пального для техніки спеціального призначення, в рамках якого на адресу Міноборони України фактично відвантажено пальне з продуктопроводу в розмірі 28 400 тон, за яке з державного бюджету було сплачено 399,828 млн. грн., чим фактично виконано умови договору.

За отриманою інформацією, внаслідок укладання вказаного договору для потреб Міноборони було відвантажено некондиційне технологічне дизельне пальне, яке не перебувало на його балансі (в порушення постанови КМУ №402 віл 01.07.2016 року) та яке посадові особи ДП «ПЗТ» за будь-яких обставин зобов`язані були витіснити для подальшого відновлення роботи продуктопроводу та забезпечення сталого транзиту дизелю «Євро-4» та «Євро-5» до Угорщини, що призвело до розтрати бюджетних коштів на суму 399,828 млн. грн.

У подальшому, 26.02.2019 року до Антимонопольного комітету України надійшла заява б/н (зареєстрована в АМКУ 26.02.2019 №8-01/51-ЕКк) про надання дозволу Виробничому унітарному підприємству «Нафтобітумний завод» (Республіка Білорусь) на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (зміна організаційно-правової форми суб`єкта господарювання проведена у 2017 році), що перевищує 50 відсотків голосів у вищому органі управління компанії. Попри відсутність достатніх підстав на погодження вказаної угоди, Антимонопольний комітет України рішенням від 18.03.2019 №164-р надав дозвіл на заявлені дії.

14.03.2019 року державним уповноваженим АМКУ було повідомлено на засіданні Комітету, що ВУП «Нафтобітумний завод» не було допущено Фондом державного майна України до приватизаційного конкурсу по ПАТ «Центренерго» через можливі відносини контролю із суб`єктами господарювання Російської Федерації, які внесенні до санаційного списку у відповідності до Закону України «Про санкції». Разом з тим, 18.03.2019 року посадовими особами АМКУ, всупереч інтересам служби, без встановлення фактичних обставин концентрації, в т.ч. бенефіціарних власників учасників концентрації, надано дозвіл ВУП «Нафтобітумний завод» (Республіка Білорусь) на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «ПрикарпатЗахідтранс» (рішення №164-р).

Слідчим у клопотанні зазначено, що в Антимонопольному комітеті України знаходяться документальні матеріали щодо концентрації ТОВ «Прикарпатзахідтранс», які були здійсненні з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що унеможливило повернення майна підприємства у державну власність

Необхідність дослідження документів щодо рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 № 639-р про надання дозволу компанії«INTERNATIONAL TRADING PARTNERS AG» (Швейцарія) на придбання акцій компанії «Юго-Западное акционерное общество трубопровідного транспорта нефтепродуктов» (Російська Федерація), що забезпечує 50 відсотків голосів у вищому органі управління компанії, а також рішення від 18.03.2019 № 164 про надання дозволу Виробничому унітарному підприємству «Нафтобітумний завод» (Республіка Білорусь) на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Прикарпатзахідтранс», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариством, з усіма документальними матеріалами, на підставі яких вказані рішення прийняті, слідчий обґрунтовує тим, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази факту протиправних дій, а також з метою проведення судово-економічних експертиз. Тому необхідно отримати тимчасовий доступ до копій вищевказаних документів та можливість їх вилучити в Антимонопольному комітеті України.

В судове засідання слідчий не прибув. В клопотанні міститься заява про його розгляд у відсутність слідчого.

Розгляд клопотання проведено без виклику представника юридичної особи - Антимонопольного комітета України, у володінні якого перебувають документи, відповідно до ч.2 ст. 163 КПК України, про що заявлено клопотання сторони провадження.

Фіксування за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання в суді не здійснювалося на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання, із залученими матеріалами, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Доведено, що зазначені у клопотанні слідчого документи можуть перебувати у володінні юридичної особи - Антимонопольному комітеті України. Вони мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Наявні у документах відомості можуть бути використані як докази факту протиправних дій. Неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

За такого, наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та для надання тимчасового доступу до документів - рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 № 639-р про надання дозволу компанії«INTERNATIONAL TRADING PARTNERS AG» (Швейцарія) на придбання акцій компанії «Юго-Западное акционерное общество трубопроводного транспорта нефтепродуктов» (Російська Федерація), що забезпечує 50 відсотків голосів у вищому органі управління компанії, а також рішення від 18.03.2019 № 164 про надання дозволу Виробничому унітарному підприємству «Нафтобітумний завод» (Республіка Білорусь) на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Прикарпатзахідтранс», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариством, з усіма документальними матеріалами, на підставі яких вказані рішення прийняті, за зазначеним у клопотанні переліком, з можливістю ознайомитися з документами та вилучити належним чином засвідчені копії.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 165 КПК України, копії документів, які вилучаються, виготовляються із використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.

Керуючись ст. ст. 159-160, 163-164, 166, 309 КПК України, слідчий суддя -

Ухвалив

Клопотання - задовольнити.

Надати слідчому в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Баценку Євгену Сергійовичу, слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні №22019000000000198 від 02.07.2019 року Кришталю Віталію Михайловичу, Чудийовичу Василю Васильовичу, Воронку Тарасу Михайловичу

тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Антимонопольного комітету України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, а саме: до рішення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 року № 639-р про надання дозволу компанії «INTERNATIONAL TRADING PARTNERS AG» (Швейцарія) на придбання акцій компанії «Юго-Западное акционерное общество трубопровідного транспорта нефтепродуктов» (Російська Федерація), що забезпечує 50 відсотків голосів у вищому органі управління компанії, а також всіх документальних матеріалів, на підставі яких зазначене рішення винесено (заяви сторін, з усіма додатками до них, службові записки, звіти, висновки, протоколи засідань комітету), до рішення від 18.03.2019 року № 164 про надання дозволу Виробничому унітарному підприємству «Нафтобітумний завод» (Республіка Білорусь) на придбання частки в статутному капіталі ТОВ «Прикарпатзахідтранс», що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариством, а також всі документальні матеріали, на підставі яких зазначене рішення винесено (заяви сторін, з усіма додатками до них, службові записки, звіти, висновки, протоколи засідань комітету), із можливістю вилучення засвідчених належним чином копій вказаних документів.

Визначити строк дії ухвали тривалістю 1 місяць, який обчислюється з дня постановлення ухвали слідчим суддею.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя