Ухвала суду № 85634947, 14.11.2019, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №521/5542/18

Провадження №1-кп/505/231/2019

14.11.2019 р. Котовський міськрайсуд, Одеської області в складі :

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі Черній К.В.

за участю прокурора Битка Є.О.

захисника Стецюка І.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

у відсутності представника потерпілої Смокова С.М., потерпілої ОСОБА_2 розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12018160470000720 від 27.02.2018 р., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, українця, громадянина України, до арешту працюючого по найму, не одруженого, військовозобов`язаного, до арешту проживаючого АДРЕСА_1 , а зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого 31.07.2017 року Приморським райсудом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 3 роки,

- обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 року з Одеського апеляційного суду в провадження Котовського міськрайсуду, Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, внесеному до ЄДРДР за №12018160470000720 від 27.02.2018 р.

16.05.2019 року ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Малиновського райсуду м. Одеси від 10.04.2019 року продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб, а саме до 14.06.2019 року включно.

30.05.2019 ухвалою підготовчого судового засідання вищевказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 10 години 28.07.2019 року включно.

Ухвалою Котовського міськрайсуду, Одеської області від 26.07.2019 року ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на два місяці, тобто до 26.09.2019 року.

18.09.2019 року ухвалою Котовського міськрайсуду, Одеської області ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 18.11.2019 року.

Під час судового засідання прокурор Битка Є.О. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб, враховуючи ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який за результатами розгляду справи у суді йому може бути призначено покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі, а тому він може мати намір уникнути кримінальної відповідальності, не прибути до суду за судовим викликом, у зв`язку з тим, що останній офіційно не працевлаштований, тому міцні соціальні зв`язки у нього відсутні. Також, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ОСОБА_1 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період невідбутого іспитового строку за попереднім вироком.

Захисник Стецюк І.П. заперечував проти продовження строку тримання під вартою на 60 діб і просив обрати ОСОБА_3 Ї міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Від потерпілої Периної ОСОБА_4 . ОСОБА_5 . надійшли заяви, які зареєстровані в канцелярії Котовського міськрайсуду, Одеської області за №7382, №7418 від 28.05.2019 року, в яких вона просить провести судове засідання без її участі та участі її представника Смокова С.М. за станом здоров`я.

Суд, заслухавши думку прокурора Битка Є.О., захисника Стецюка І.П., обвинуваченого ОСОБА_1 приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі»,заява № 11036/03, пункт 55, а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, а інші, менш суворі заходи,не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушень за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування, суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру обвинуваченого, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на зазначене суд відмічає, що обвинувачений раніше судимий, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, а також відсутність шлюбу та дітей, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити обвинуваченого від вчинення дій з метою переховування. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вищевказаному злочині в період іспитового строку невідбутого покарання за попереднім вироком Приморського райсуду м. Одеси від 31.07.2017 року.

Крім того, характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, що вчинений з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним.

Також, враховуючи, що ОСОБА_1 інкримінується кримінальне правопорушення вчинене з корисливих мотивів, не має тісних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, суд вважає, що ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Будь-яких даних про відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в даному провадженні під час досудового слідства обирався у вигляді тримання під вартою згідно ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01.03.2018 року.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора Битка Є.О. про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 -178, 183, 199, 331, 369, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Битка Євгенія Олександровича про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, українця, громадянина України до арешту працюючого по найму, не одруженого, військовозобов`язаного, до арешту проживаючого АДРЕСА_1 , а зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - продовжити на 60 діб, тобто до 12.01.2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, представнику потерпілої, потерпілій, захиснику, обвинуваченому, начальнику ОУВП №21 в Одеській області, начальнику Подільського ВП ГУНП в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя - Г.В. Павловська