Ухвала суду № 85632624, 14.11.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5558/19

Провадження № 1-кп/645/754/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

за участю прокурора - Осадчої Л.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Орлова Я.С. - адвоката Красина С.М.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08.08.2019 року ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.10.2019 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 01.12.2019 року.

У судовому засіданні прокурор Осадча Я.С. заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, може переховуватися від органу досудового розслідування, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може продовжити займатися злочинною діяльністю, незаконно впливати на свідків, експертів у даному кримінальному провадженні, все це свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Красина С.М. заперечував проти продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , Вказував, що в провадженні інших судів м.Харкова перебувають обввинувальні акти відносно ОСОБА_1 у вчиненні аналогічних злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, проте вину у їх вчиненні ОСОБА_1 заперечує, у встановленому законом порядку його вина ще не доведена, а тому вказана обставина не може розцінюватися як ризики, передбачені ст.177 КПК України. В той же час обвинувачений має мати, яка є інвалідом 3 групи, потребує його допомоги, та сам страждає гепатитом С. За таких обставин захисник просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який, обравши йому цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала позицію прокурора та просила продовжити відносно обвинуваченого строки тримання під вартою без можливості внесення застави.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Запобіжні заходи - це заходи процесуального примусу попереджувального характеру, пов`язані з позбавленням або обмеженням свобод підозрюваного, обвинуваченого, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються під час кримінального провадження слідчим суддею, судом з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131, 176, 181, 183 КПК України).

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, визначеним законом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Метою продовження строку тримання обвинувачених під вартою є запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування вище зазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а також враховуючи, що повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

При цьому суд враховував тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним в інкримінованому злочину, оскільки ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання на строк від трьох до 6 років, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даних осіб.

Відповідно до вимог ст.ст.197 ч.1, 331 КПК України, з урахуванням наявності існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме того, що відсутні підстави вважати обвинувачення необґрунтованим, а також що обвинувачений може вчиняти інше кримінальне правопорушення, що випливає з його довідки про судимості та дані про наявність в нього інших обвинувачень, вчинених під час обраних відносно нього запобіжних заходів не пов`язаних з триманням під вартою, суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який йому було обрано слідчим суддею відповідно до ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.08.2019 року та продовжено ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року.

Наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, на які він посилається, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Також суд зазначає, що на час розгляду клопотання прокурора стороною захисту та обвинуваченим не надано нових доказів та не зазначено нових обставин, які б слугували підставим для зміни запобіжного заходу, або змінення суми застави.

Враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 01.12.2019 року, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.01.2020 року.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченому під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судова колегія вважає, що достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та залишає визначену на досудовому розслідуванні суму застави в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 135520грн.

Стосовно продовження строків виконання обов`язків, визначених ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова про застосування запобіжного заходу, а саме по заставі, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 194 КПК України відноснообвинуваченого ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ухвали слідчого судді у випадку сплати застави на ОСОБА_1 покладені процесуальні обов`язки, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Суд вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченим: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують його застосування, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають розгляду кримінального провадження до закінчення дії ухвали про застосування до обвинувачених застави.

При цьому, на підставі ч.6 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити покладені на обвинуваченого. обов`язки, що визначені в ухвалі слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова, який не може перевищувати шістдесяти днів - до 12.01.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 31, 177, 178, 183, 194, ч. 1 ст. 314-316, 331, 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 12 січня 2020 року.

Строк дії ухвали закінчується 12 січня 2020 року.

Визначити суму застави у розмірі 135520 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень ) 00 коп., які необхідно внести на рахунок: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області; банк отримувача ДКС України; код за ЄДРПОУ: 26281249; МФО 820172, рахунок: 37318098006674, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий-суддя Бабкова Т.В.