
"13" листопада 2019 р. Справа № 644/ 9036 /19
н/п 2/644/ 2516 /19
У Х В А Л А
іменем України
про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2019 року м. Харків
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова - Сітало А.К. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення аліментів та визнання права користування житлом,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить: 1) стягнути з відповідача на її користь половину суми, яка складається з спільного майна та спільних боргів в розмірі 355 670,00 грн.; 2) стягнути з відповідача на її користь аліменти за минулий час в розмірі 58 668,00 грн.; 3) стягнути з відповідача грошові кошти з доходу отриманого на підставі договору дарування в розмірі 1/3 частини, що складає – 181 666,66 грн.; 4) призначити відповідачу щомісячну виплату аліментів на двох дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку; 5) визнати право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 членів сім`ї відповідача: малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ціна позову визначена позивачем в розмірі 355 670,00 грн.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3556,70 грн., який складає 1 % від ціни позову за позовну вимогу майнового характеру, в частині стягнення з відповідача 355 670,00 грн.
Під час вирішення питання про відкриття провадження суддя з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 95, 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з цим, з поданої позовної заяви вбачається, що вона складена як зустрічна позовна заява до відповідача ОСОБА_2 , який є позивачем за первісним позовом про розірвання шлюбу в справі № 644/6368/19 (н.п.2/644/2025/19).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, в порушення норм вказаної статті, позивачем в позовній заяві вказані відомості не зазначені, та не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, які викладені в позовній заяві.
Також відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З доданих до позовної заяви документів, вбачається, що вони не засвідчені в установленому законом порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем зазначені вище вимоги Закону не виконані.
На підставі викладеного, позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, які можуть бути усунуті шляхом зазначення вказаних відомостей в позовній заяві та надання відповідних доказів.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено декілька позовних вимог як майнового так і не майнового характеру, однак до позовної заяви долучено лише квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3556,70 грн., який складає 1 % від ціни позову за позовну вимогу майнового характеру, в частині стягнення з відповідача 355 670,00 грн.
Разом з тим, позивачем не додано доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру в частині стягнення з відповідача грошових коштів отриманих з доходу отриманого на підставі договору дарування в розмірі 1/3 частини, що складає – 181 666,66 грн., а також за позовну вимогу немайнового характеру щодо визнання права користування житлом.
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивачем заява про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору до позовної заяви не подавалася.
Крім того, в позовній заяві не зазначені підстави звільнення від сплати судового збору не надано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1-ше січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює – 768,40 грн.
За подання позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1-го відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768,40 грн., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 9605,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем зазначені вище вимоги Закону не виконані.
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідатиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює – 768,40 грн. за позовну вимогу немайнового характеру щодо визнання права користування житлом, та 1% від ціни позову за позовну вимогу майнового характеру в частині стягнення з відповідача грошових коштів отриманих з доходу отриманого на підставі договору дарування в розмірі 1/3 частини, в розмірі визначеному позивачем – 181 666,66 грн., а також усунути інші недоліки зазначені вище в ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, п. 15 п. п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення аліментів та визнання права користування житлом – залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви, зокрема надання копій всіх документів, які засвідчені належним чином, відповідно до ст. 95 ЦПК України на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідно до кількості відповідачів та необхідності сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 768,40 грн. за позовну вимогу немайнового характеру щодо визнання права користування житлом, та 1% від ціни позову за позовну вимогу майнового характеру в частині стягнення з відповідача грошових коштів, в розмірі визначеному позивачем – 181 666,66 грн., а також усунути інші недоліки зазначені вище в ухвалі - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що інакше позовна заява бути вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду лише щодо визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А. К. Сітало
Судове рішення № 85632298, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 13.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/9036/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: