Ухвала суду № 85631773, 13.11.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа 629/2859/17

Номер провадження № 2-а/629/1/19

У Х В А Л А

13 листопада 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., при секретарі Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду позовом, який в подальшому уточнила, до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_3 був пенсіонером з числа військовослужбовців та отримував відповідну пенсію. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Лозівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27.09.2016 року. Після його смерті вона у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання сум пенсій, що підлягали виплаті його батьку, так як вона постійно мешкала разом з ним. Відповідачі безпідставно не виплачують їй належні виплати, в зв`язку з чим просить визнати причину пропуску строку звернення до відповідачів з вимогами про виплату їй недоодержаних сум пенсій та грошових допомог у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_3 – поважною і поновити строк звернення за виплатою недоотриманих сум пенсій та допомог у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .. Крім цього просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів по справі, а саме: зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_3 за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_3 суми пенсій у зв`язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; передати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні довідки для подальшого перерахунку пенсій ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги де пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2015 року; передати до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області списки для виплати одноразової щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги відносно ОСОБА_3 для отримання ОСОБА_1 цих сум за період з 2004 року по 2014 рік включно; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_3 з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_3 суми пенсій з усіма перерахунками у зв`язку з його смертю за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_3 суми одноразових щорічних грошових допомог до Дня Перемоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» у зв`язку з його смертю за період з 2004 рік по 2014 рік включно.

13.11.2019 року через канцелярію суду, надійшла заява ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді Смірнової Н.А. з тих підстав, що вони не довіряють судді, у них виникли сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, оскільки при розгляді справи суддя має особисту зацікавленість у розгляді справи, яка полягає в тому, що: незаконно відмовила у доступі до правосуддя, залишивши позовну заяву без розгляду та відмова у поновленні строку звернення до суду; істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя; порушення строків розгляду справи; порушення територіальної та предметної юрисдикції; не зазначення в ухвалах від 16.05.2019 року та від 17.10.2019 року мотивів винесення ухвали; розголошення суддею таємниці, що охороняється законом. Також зазначили, що відвід судді не могли заяви у попередньому судовому засіданні, оскільки не могли передбачити таку поведінку судді при розгляді справи по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, але в своїй заяві просили провести розгляд заяви про відвід за їх відсутності та надіслати ухвали на їх адресу.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення клопотання позивача.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши доводи заяви про відвід та матеріали справи, суд, вважає заяву про відвід судді необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підстави для відводу судді та порядок вирішення заяви про відвід визначено ст. ст. 36, 37, 39, 40 КАС України.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ст. 37 КАС України не допускається повторна участь судді у розгляді справи.

За вимогами ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Так, перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді справи, визначений ст. 36, 37 КАС України.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші підстави, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід має бути вмотивований.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, заявник не навів будь-яких переконливих обставин, які б свідчили про те, що існують визначені КАС України підстави для відводу, що суддя Смірнова Н.А. має упереджене ставлення до позивача та не може брати участь у розгляді даної справи. Заявником не надано жодних доказів, та із самої заяви не вбачається переконливих доводів щодо упередженості головуючого судді в даній справі.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, відповідно до багатьох рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Водночас під час розгляду справ щодо тривалості провадження у національних судах Європейський суд у своїй практиці визначив ряд критеріїв, за якими він оцінює її розумність. Серед них: складність справи; поведінка сторін; поведінка державних органів; важливість справи для заявника.

Звертаючись до критерію "поведінки сторін", необхідно зауважити, що у справах "Тімотієвич проти України" та "Білуха проти України" тривалий розгляд справи визнано таким, що відповідав вимогам "розумності" з точки зору "поведінки сторін".

В цьому контексті суд зазначає, що розгляд цієї справи у визначений законом строк став неможливим у зв`язку з неодноразовим задоволенням клопотань учасників справи, а саме: щодо поведінки та дотримання обов`язків учасниками справи, ознайомлення з матеріалами справи, надання часу для подачі доказів, витребування доказів, тощо.

Разом з тим ця обставина, на переконання суду, жодним чином не дає підстав для сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді, оскільки дії судді, спрямовані на належне виконання вимог закону та дотримання прав учасників процесу, в принципі не можуть викликати таких сумнівів.

Згідно з пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України.

Вирішуючи справу «Газета Україна-Центр проти України», № 16695/04, пп. 28, 31, 32, рішення від 15 липня 2010 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що:

- існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42);

- у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 42).

Відтак не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість позивач та її представник, заявляючи відвід судді, не надали доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а сам відвід пов`язується виключно з суб`єктивним сприйняттям позивачем рішень та дій судді під час розгляду справи.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За змістом пункту 8 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Враховуючи наведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та беручи до уваги необґрунтованість заявленого відводу, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 38, 39, 40, 41, 236, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати заяву позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді необґрунтованою.

Зупинити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії до вирішення питання про відвід судді.

Заяву позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді Смірнової Н.А. передати для вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.А. Смірнова