Вирок № 85631053, 13.11.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 298/1083/19 Провадження № 1-кп/304/216/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

з участю секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

прокурора - Наговського М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

його захисника - адвоката Гайданки Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12018070070000422 від 10 грудня 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, учасника бойових дій, українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

09 грудня 2018 року близько 07.18 год обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107», р/н НОМЕР_1 , який знаходився у технічно справному стані, рухаючись по вулиці Штефаника в напрямку вулиці Шевченка смт. Великий Березний Великоберезнянського району, неподалік магазину «Шик», що розташований по вулиці Штефаника № 9, в порушення пунктів 12.2., 12.3. Правил дорожнього руху України, у темну пору доби в умовах недостатньої видимості, не вжив заходів для зменшення швидкості руху та застосування екстреного гальмування аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, в результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , яка рухалася проїзною частиною в попутному напрямку руху, та спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді «ВЧМТ. Забою головного мозку середнього ступеню тяжкості, що проявилось неврологічною симптоматикою, а саме: позитивним симптомом Седена, Гуревича-Мана , анізорефлесією, позитивним симптомом Марінеску-Родовичі, ністагмом. Переломом соскоподібного відростку скроневої кістки зліва», які згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 35 від 21 червня 2019 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що вранці 09 грудня 2018 року він їхав на своєму автомобілі через смт. В.Березний у напрямку села Забрідь Великоберезнянського району. Біля магазину «Шик» він зігнувся за пляшкою води і відчув удар - подумав, що впав у яму та проїхав далі до залізничного вокзалу, де оглянув автомобіль, на якому жодних слідів не було, після чого у кав`ярні замовив каву та займався своїми справами. Однак наступного дня почув, що зранку відбулося ДТП, де потерпів велосипедист і він зрозумів, що це він зачепив людину та пішов у поліцію. Рухався зі швидкістю 40 км/год, але було ще темно, падав дощ і дорога була слизька, вважає, що міг зачепити потерпілу дзеркалом. Просив суворо його не карати, оскільки потерпілій відшкодував шкоду і така не має до нього жодних претензій.

Кримінальне провадження розглядається у відсутності потерпілої ОСОБА_2 , неявка якої з урахуванням положень ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду такого. При прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності потерпілої враховується те, що судом їй своєчасно надіслані повідомлення, у яких вказується про дату, час та місце розгляду справи й те, що в матеріалах провадження наявна заява потерпілої, у якій вона просить розглядати справу без її участі, оскільки ні матеріальних, ні моральних претензій до обвинуваченого не має, просить призначити обвинуваченому мінімально можливе покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, не пов`язане з реальним позбавленням волі (а. с. 58).

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показами обвинуваченого, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а. с. 70-72).

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, його молодий вік та повне відшкодування шкоди потерпілій, а також те, що обвинувачений є учасником бойових дій (а. с. 62, 73, 83).

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.

При призначенні покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно яких засудженому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. За змістом зазначеного закону покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи та запобігання вчиненню нових злочинів.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, беручи до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді, згідно якої орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі цілком можливе та не становить високий рівень небезпеки для суспільства за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення і запобігання вчиненню ним повторних кримінальних правопорушень, а також враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, є молодим за віком і відшкодував потерпілій шкоду у повному обсязі, та з урахуванням позиції прокурора, який просив застосувати до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України з його звільненням від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 закінчився 15 вересня 2019 року, протягом розгляду даного кримінального провадження такий не обирався, на даний час клопотань про його обрання суду не подано, отже питання щодо нього судом не розглядається.

Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку статей 100, 124, 174 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ, а саме автомобіль марки «ВАЗ 2107», р/н НОМЕР_1 , що знаходиться на майданчику тимчасового тримання Великоберезнянського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - повернути ОСОБА_1 , а велосипед, червоного кольору, що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Великоберезнянського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - повернути потерпілій ОСОБА_2

Процесуальні витрати за проведення судових автотехнічних експертиз № 1171 від 15 квітня 2019 року та № 1172 від 16 квітня 2019 року у розмірі 1 570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн кожна, на загальну суму 3 140 (три тисячі сто сорок) грн, стягнути із ОСОБА_1 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2018 року у виді арешту майна - скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: Ганько І. І.