Вирок № 85630584, 14.11.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4949/19

Провадження № 1-кп/242/743/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року місто Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове кримінальне провадження № 12019050500000816 від 03 серпня 2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хлібодарівка, Волноваського району, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, який перебуває в цивільному шлюбі, має на утримані малолітню дитину 2013 року народження, не працюючого, раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження - прокурора Пономарьова С.О., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

03 серпня 2019 року близько о 06 годині 00 хвилин з метою вчинення крадіжки ОСОБА_1 прийшов на станцію «Курахівка» Донецької залізниці за адресою: Донецька область смт Курахівка вул. Вокзальна, буд. № 43. ОСОБА_1 підійшов до вагонів та піднявся по технічним сходам на залізничний вагон № 53545083, який знаходився на колії, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії нікому не відомі, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, - кам`яного вугілля, що зберігалося у вказаному залізничному вагоні, застосовуючи фізичну силу, руками наповнив п`ять мішків з полімерного матеріалу, які він приніс з собою, кам`яним вугіллям марки ДГР 0-200 загальною вагою 193,45 кг вартістю 1 340,11 грн. за 1 тону на загальну суму 259,24 грн., що належить Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля». Після цього ОСОБА_1 переніс вказані мішки за межі залізничних колій, де був зупинений працівником воєнізованої охорони, в результаті чого, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таким чином, ОСОБА_1 своїм протиправними діями заподіяв матеріальну шкоду Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля» у загальному розмірі 259,45 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно та пояснив, що 03 серпня 2019 року близько о 06 годині 00 хвилин він прийшов до станції Курахівка до вагонів з метою вкрасти вугілля. Він піднявся по сходам на вагон, що стояв на колії та склав вугілля у п`ять мішків, що приніс з собою, мішки скидав вниз. Через деякий час працівниками охорони його було затримано. Обставини, викладені в обвинувальних актах визнає повністю. У скоєному щиро кається.

Відповідно до ст. 325 КПК України суд, оголосивши заяву представника потерпілого Качала А.С. про неможливість явки в судове засідання, за згодою учасників судового засідання вважає можливим провести судовий розгляд без представника потерпілого.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, його показання повністю відповідають суті пред`явленого обвинувачення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумніві у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших учасників процесу, з`ясувавши, що вказані особи правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності їх позицій та роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнає недоцільнім дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінального провадження, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, допитавши безпосередньо в судовому засідання обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у інкримінованому у вироку кримінальному правопорушенні. Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України,як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який перебуває в цивільному шлюбі, має на утримані малолітню дитину 2013 року народження, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, який не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, та обставини, що пом`якшують покарання.

Встановлено, що обвинуваченим скоєно кримінальне правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості.

Згідно з висновком органу пробації, виправлення обвинуваченого можливе без обмеження або позбавлення волі, особа становить середній рівень небезпеки для суспільства.

В якості обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При викладених обставинах, враховуючи тяжкість скоєного, обставини, які пом`якшують покарання, дані, що характеризують особу обвинуваченого, який не працює, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини, зокрема справу «Ошурко проти України» (остаточне рішення від 08.12.2011 року), в якій зазначено, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність; це право є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції; кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувається за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції, суд вважає, що ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, тому суд дійшов до висновку, що призначення покарання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень, у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не обирався.

Витрати по залученню експерта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілим не заявлений.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази: п`ять мішків кам`яного вугілля вагою 193,45 кг залишити ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Н.О. Хацько