Ухвала суду № 85630291, 13.11.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/1628/14-ц

Провадження№ 6/266/133/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря Воропаєвої О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області Тараш І.А. звернувся в суд з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, посилаючись на те, що на примусовому виконанні ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 266/1628/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 10.07.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12.11.2013 року в сумі 870000,00 грн. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 грн.

29.09.2014 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В ході примусового виконання було здійснено ряд запитів для встановлення наявності у боржника майна або грошових коштів, на які можна було звернути стягнення. Так, відповідно до інформації ДФС стосовно боржника відсутні відомості про джерела отриманих доходів, відкритих в банках чи інших фінансових установах. За даними МВС про рухоме майно, відомості щодо такого відсутні. Боржник здійснив часткове погашення боргу на користь стягувача на загальну суму 7620,92 грн. Крім того 24.07.2016 р. стягувачем отримані кошти у розмірі 10000 доларів США, що складає 247500,00 грн. Заборгованість складає 618533,08 грн. Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 03.12.2018 р. по справі №266/1628/14-ц виділено частку майна боржника ОСОБА_1 у праві власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , якою він спільно володіє з ОСОБА_3 . Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржником ОСОБА_1 не проведена державна реєстрація права власності на Ѕ частки зазначеної квартири.

Оскільки, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказану частину квартири не зареєстроване за боржником у встановленому законом порядку, державний виконавець вимушений звернутись в суд з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 440 ЦПК України, суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих сторін за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Державний виконавець просив у своєму поданні розглянути його без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 266/1628/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області 29.08.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12.11.2013 року в сумі 870000,00 грн. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 грн.

Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує. Заборгованість складає 618533,08 грн.

Відповідно до інформації ДФС стосовно боржника відсутні відомості про джерела отриманих доходів, відкритих в банках чи інших фінансових установах. За даними МВС про рухоме майно, відомості щодо такого відсутні.

В ході примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 03.12.2018 р. №266/1628/14-ц, яка набрала законної сили 19.12.2018 р. виділено частку майна боржника ОСОБА_1 у праві власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , якою він спільно володіє з ОСОБА_3 .

Однак відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта боржника право власності на Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 не було належним чином зареєстрована в установленому законом поряду, а саме відсутній запис щодо її належності боржнику. Крім того міститься відомості щодо накладення обтяження щодо майна ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відлучення видного 08.12.2015 р. головним державним виконавцем Приморського ВДВС.

Згідно з ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно, що належать боржнику від інших осіб. Після надходження відомостей про наявність боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає і реалізує в установленому порядку.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється в разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на обєкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме маймо боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

На підставі ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації. Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-1V (із змінами) регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захист) державою таких прав. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно розмішене на території України, та обтяжень таких прав.

Так, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одними із загальних засад державної реєстрації є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та публічність державної реєстрації прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Оскільки за боржником не зареєстровано право власності у встановленому законом порядку на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , проте є докази, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно, суд вважає, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника є обґрунтованим і підлягає задоволенню з метою забезпечення виконання судового рішення.

Керуючись ст. 440 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поданням державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку задовольнити.

Звернути стягнення на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 , на підставі ухвали Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.12.2018 року у справі № 266/1628/14-ц, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення до Донецького Апеляційного суду.

Суддя: Шишилін О. Г.