Ухвала суду № 85629576, 24.10.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12953/17

1-кп/569/164/19

УХВАЛА

24 жовтня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Марченко А.А.,

з участю прокурора Соботюка О.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Троцької Л.Д.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Ляшка Д.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор Соботюк О.О. в судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Також заявив клопотання про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Кисельова М.І. в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, не заперечивши проти проведення судового засідання за відсутності його захисника, щодо клопотання прокурора не заперечив.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисники в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотань прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Пилипів І.І. в судовому засіданні щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечили.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , представник потерпілого ПАТ «Європейський Страховий Союз» - Романов В.М., представник потерпілого ПП «Соломія сервіс» - Яворська У.І., представник потерпілого ТзОВ «Захід Агробізнес» - Стріла В.М., представник потерпілого ТзОВ-фірми «Тетрамед» - Кондратенко О.О., представник потерпілого ТзОВ «АВЕРСІ» - Казарцев С.О., представник потерпілого ТзОВ «САЛЬВЕ» - Кузнєцова Т.О. та представник потерпілого МПП-фірми «ПРОМСЕРВІС» - Глодя А.І. в судове засідання не з`явилися. До його початку подали до суду заяви, в яких просять суд проводити розгляд справи за їх відсутності, міру покарання покладають на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Рівненського міського суд від 20 серпня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 жовтня 2019 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів ті обставини, які свідчать про наявність ризиків перешкоди розгляду кримінального провадження, можливості обвинуваченого переховуватися від суду та про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 .

З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суд з`ясував, що тримання ОСОБА_1 під вартою під час судового розгляду кримінального провадження є тим запобіжним заходом, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, також можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу немає.

При розгляді даного клопотання суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, враховує його вік, стан здоров`я, нестійкість соціальних зв`язків, відсутність постійного місця роботи, а також враховує, що існує реальний ризик можливості обвинуваченого переховуватися від суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 липня 2019 року встановлений в розмірі 2 007 гривень.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_1 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою Рівненського міського суд від 20 серпня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту до 28 жовтня 2019 року.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, також із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.

Що стосується зміни запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 варто зазначити наступне.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом» і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

В п. 29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України», береться до уваги, що ризик втечі або уникнення правосуддя зменшується з часом…При цьому, на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи…відсутність спроб ухилятися від правосуддя. При цьому, при обґрунтуванні підстав для утримання особи під вартою, необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою.

При вирішенні клопотання щодо зміни запобіжного заходу, судом визначається можливість застосування відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених під вартою.

Також, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі визнання їх вини у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, наявність у останніх постійного місця проживання та реєстрації, їх стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків.

Суд вважає, що на даний час відсутні будь-які переконливі підстави, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе змінити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який - домашній арешт цілодобово, так як такий запобіжний захід забезпечить дотримання обвинуваченими процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Рівненської місцевої прокуратури Соботюка О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , а також про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 – задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів – з 24 жовтня 2019 року до 22 грудня 2019 року.

Продовжити ОСОБА_1 розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 560 (сто шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом строку її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 в разі внесення застави виконання наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 грудня 2019 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 строком на 60 днів – з 24 жовтня 2019 року до 22 грудня 2019 року.

Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня в будні дні та цілодобово у вихідні та святкові дні, строком на 60 днів – з 24 жовтня 2019 року до 22 грудня 2019 року.

Продовжити виконання ОСОБА_4 обов`язків, покладених ухвалою Рівненського міського суду від 05 липня 2017 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту – з 24 жовтня 2019 року до 22 грудня 2019 року.

Змінити ОСОБА_3 , обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк на два місяці – з 24 жовтня 2019 року до 22 грудня 2019 року.

Заборонити ОСОБА_3 залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатись за межі міста Рівне, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від будь-якого спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.

Обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Змінити ОСОБА_2 , обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк на два місяці – з 24 жовтня 2019 року до 22 грудня 2019 року.

Заборонити ОСОБА_2 залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатись за межі міста Рівне, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від будь-якого спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.

Обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», начальнику Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області.

Рівненському відділу поліції ГУНП в Рівненській області негайно поставити на облік обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо яких застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду Рогозін С.В.