Ухвала суду № 85627205, 13.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1549/18

Провадження № 1-кп/127/620/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Вохмінової О.С., Воробйова В.В.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Кобилянського А.Г.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Бондарчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про який внесені 29.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017020000000110, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 . Вказане клопотання мотивовано тим, що ризики, які мали місце на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися. Обвинуваченому оголошена обґрунтована підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, який представляє значну суспільну небезпеку. Крім того, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки. Обвинувачений є особою раніше судимою. ОСОБА_1 схильний до вживання наркотичних та психотропних засобів. Факт перебування в розшуку свідчить про схильність до переховування від суду, під час перебування на волі може впливати на свідків та може продовжити злочинну діяльність.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Бондарчук В.В. щодо продовження дії запобіжного заходу заперечував, мотивуючи тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені. Зазначив, що вина його підзахисного в тому, що саме він займався збутом наркотичних засобів не доводиться. Сама лише тяжкість злочину не може бути підставою для продовження найсуворішого запобіжного заходу. Звернув увагу суду, що обвинувачена ОСОБА_2 прибуває на кожне судове засідання, що в разі зміни запобіжного заходу буде відповідально робити і ОСОБА_1 Захисник просив змінити його підзахисному запобіжний захід на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, просив звернути увагу суду, що в розшуку він не перебував.

Обвинувачена ОСОБА_2 щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 підтримала думку захисникаОСОБА_1 адвоката Бондарчука В.В.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17.11.2019 року, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд при вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Відтак, у суду є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші злочини, іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Також судом, враховано особу обвинуваченого, який є неодруженим, на час затримання ніде не працював.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи всі обставини в їх сукупності, вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 необхідно продовжити строком на шістдесят днів.

Крім того судом враховано рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 по справі №3-208/2018(2402/18) відповідно до якого Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кодексу, щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів з 13.11.2019 до 11.01.2020 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: