Ухвала суду № 85626086, 11.11.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

11.11.2019 428/8288/19

1-кп/425/363/19

Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

суддів Москаленко В.В., М`якінченко Н.В.

за участю секретаря

судового засідання Брудницької О.В.

прокурора Ткачука А.В.

захисника Андрушка К.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Рубіжанського міського суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Захисник заперечував проти клопотання, зазначив, що до клопотання не додані додатки, усі ризики - це доводи та догадки прокурора. У обвинуваченого є соціальні зв`язки - йому 21 рік, є мати, сестра, яка є дитиною-інвалідом, на момент затримання він проживав в орендованій квартирі з дівчиною, не покинув мати, допомагав їй у вихованні сестри. Прокурор не підтвердив доказами доводи про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків. Щодо ризику переховувати від суду, то не було випадків неявки обвинуваченого до слідчого та суду, це тільки догадки. Свідків обвинувачений не знає, тому не може на них впливати. Тяжкість покарання не може бути підставою для тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, обвинувачений буде допомагати матері.

Обвинувачений просив зміни запобіжний захід на домашній арешт, так як в нього є міцні соціальні зв`язки, є мати і сестра. Переховуватись від суду він не зможе, т.я. не має родичів за кордоном. Знаходячись під цілодобовим домашнім арештом, він не зможе продовжити кримінальне правопорушення, оскільки для цього необхідно виходити з дому, і це погіршить його становище, яке і так погане.

Також, прокурором доповнено, що так, не було випадків ухилення від слідчого, так як після викриття його було затримано та обрано запобіжний захід, щодо застосовування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то це не доцільно, оскільки обвинуваченому може вистачити і 5 хвилин для того, щоб зробити «закладку», тобто продовжити кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується. Обвинуваченому визначено розмір застави, який на сьогоднішній день залишений у тому розмірі, що встановлений при застосуванні.

І прокурор звертав увагу суду на те, що відкладення розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений перебуває під вартою, відбувається через клопотання сторони захисту, а не з вини прокурора чи суду.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обґрунтованість підозри перевірив слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочину (за яке передбачено призначення покарання до 12 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна).

Суд бере до уваги дані про особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працевлаштований, має мати та сестру, які проживали з ним окремо, відсутність у нього особисто утриманців.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Тому, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Ризик продовжити кримінальне правопорушення, в якому особа обвинувачується наразі є реальним, обставин щодо його відсутності судом не встановлено. Враховуючи наявність зазначеного ризику, суспільно-небезпечні наслідки кримінального правопорушення, в якому особа обвинувачується, зокрема, збут особливо небезпечних наркотичних засобів, унеможливлює змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який, зокрема домашній арешт.

Беручи до уваги обставини даного кримінального провадження, дані про особистість обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, враховуючи тяжкість імовірного покарання; незаконно впливати на свідків, оскільки судовий розгляд на даний час ще не розпочато, свідки у судовому засіданні ще не допитані, тому існує імовірність тиску на них з боку обвинуваченого, з метою зміни показань

Враховуючи відсутність даних про втрату ризиків, визначених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України та підтвердження їх існування і тепер, даних про неможливість утримування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я суд вважає, що запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою доцільно продовжити на шістдесят днів, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду кримінального провадження та запобіганню зазначених судом ризиків.

Також, суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, альтернативний запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.06.2019 обвинуваченому визначено розмір застави, відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.2 або ч.3 ст. 183 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.2 ст. 307 КК України, продовжити на 60 днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 11 листопада 2019 року по 09 січня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді В.В. Москаленко

Н.В. М`якінченко