Вирок № 85625847, 13.11.2019, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 р. м. Кремінна Справа № 433/207/19 Провадження № 1-кп/414/138/2019

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М.

секретаря Дегтяренко Т.В.

прокурора Немитих М.І.

за участі обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою площа Красна 5 в

м. Кремінна кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новотроїцьке, Сосновського району, Челябинської області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, раніше не судимого, працюючого за наймом, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Багачка, Троїцького району, Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого за наймом, який має середню-спеціальну освіту, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України

ВСТАНОВИВ:

Приблизно в червні 2018 року, більш точної дати та часу встановити не вдалося, невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, перебуваючи на тимчасово окупованій території у місті Луганськ Луганської області, розуміючи порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, у порушення вимог законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», володіючи зв`язками з місцевими мешканцями, які здійснюють у приватному порядку перевезення громадян на власних автомобілях, вирішила на території Луганської області зорганізувати групу з систематичного, незаконного переправлення осіб через державний кордон України, поза встановлених пунктів пропуску, за грошову винагороду, з метою мати прибуток та стабільне джерело доходу.

З цією метою невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, шляхом переконання у матеріальній вигоді, у червні 2018 року, залучила до виконання завдань групи мешканця села Багачка Троїцького району Луганської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а згодом, на початку грудня 2018 року, й мешканця селища Загір`я Троїцького району Луганської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який в своєму користуванні має автомобіль марки ВАЗ - 21083, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Для реалізації зазначеного злочинного умислу, невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, розробила єдиний злочинний план, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України поза встановлених пунктів пропуску, який довела до відома учасників групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і, отримавши їх схвалення, вказані особи приступили до його здійснення.

Згідно розробленого плану, невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, повинен був здійснювати пошук осіб, яким необхідно незаконно потрапити до Російської Федерації поза місцем розташування пунктів пропуску, організовувати їх прибуття та перебування в Троїцькому районі Луганської області до моменту безпосереднього незаконного переправлення через державний кордон, отримувати грошову винагороду за організацію незаконного переправлення. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повинні були зустрічати осіб, яких підшукував організатор для незаконного переправлення через кордон, на підшуканих останніми автомобілях, перевезти з селища Багачка Троїцького району по території Луганської області до місця незаконного переходу державного кордону, звідки ОСОБА_2 вказував маршрут руху, або безпосередньо повинен був здійснювати перевід осіб поза пунктом пропуску на територію Російської Федерації, де їх зустрічала заздалегідь визначена особа. За вказані дії учасники організованої групи повинні були отримати грошову винагороду та поділити її між собою.

З метою реалізації вищевказаного злочинного плану, невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, будучи організатором злочинів і керівником організованої групи, розподілив функції учасників групи , згідно яких він: здійснював керівництво організованою групою, що проявлялось в об`єднанні, спрямуванні та координації дій учасників на незаконне переправлення осіб через державний кордон України поза встановлених пунктів пропуску;здійснював пошук осіб, яким необхідно незаконно потрапити до Російської Федерації поза місцем розташування пунктів пропуску; шляхом надання відповідних команд та інструкцій в телефонному режимі координував дії учасників групи, щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України;організовував прибуття та перебування осіб, яким необхідно було перетнути через державний кордон України, в Троїцькому районі Луганської області до моменту безпосереднього незаконного їх переправлення через державний кордон;отримував грошову винагороду за організацію незаконного переправлення.

Згідно розподілених функцій ОСОБА_2 : підпорядковувався організаторові, виконував вказівки останнього з метою переправлення осіб через держаний кордон України; зустрічав осіб, яких підшукував організатор ОСОБА_7 для незаконного переправлення через держаний кордон України; безпосередньо перевозив осіб по території Луганської області до місця незаконного переходу державного кордону; вказував особам, яким необхідно було перетнути через державний кордон України, маршрут їх руху, а також безпосередньо переводив через державний кордон України на територію Російської Федерації поза місцем розташування пунктів пропуску; отримував грошові кошти від організатора злочинного угруповання за переправлення осіб через державний кордон України на територію Російської Федерації поза місцем розташування пунктів пропуску.

Згідно розподілених функцій ОСОБА_1 : підпорядковувався організатору, виконував вказівки останнього з метою переправлення осіб через держаний кордон України; надавав транспортний засіб ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 для транспортування осіб до безпосереднього місця їх переправлення через державний кордон України; здійснював доставку ОСОБА_2 та інших осіб до безпосереднього місця їх переправлення через державний кордон України; отримував грошові кошти від організатора злочинного угруповання за участь у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

Таким чином, на початку грудня 2018 року, невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зорганізувалися у стійке об`єднання, метою діяльності якого була організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, поза пунктами пропуску, за грошову винагороду, з розподілом ролей кожного із членів групи, які були відомі всім її учасникам, а також об"єднані спільною корисливою метою.

14 грудня 2018 року, з метою виконання вищевказаного злочинного плану, невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, діючи з корисливих мотивів, згідно розподілених ролей, в групі зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , організував прибуття з міста Харкова громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_7 , в село Багачка Троїцького району Луганської області, для подальшої організації незаконного переправленні її через державний кордон України до Російської Федерації. Після чого, невстановлена особа, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження підшукав для неї тимчасове житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , в якому громадянка Республіки Азербайджан ОСОБА_18 таємно проживала до сприятливого моменту для незаконного перетину державного кордону України.

15 грудня 2018 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виконуючи свої функції згідно розподілених ролей, в організованій групі з невстановленою особою, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, на автомобілі марки ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , прибули за вищевказаною адресою, де зустріли громадянку Республіки Азербайджан ОСОБА_18, з метою подальшої організації незаконного переправлення її через державний кордон України на територію РФ. Отримавши від громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_18 грошові кошти у розмірі 100 доларів США, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , діючи в організованій групі з невстановленою особою- організатором, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, виконуючи телефонні вказівки та користуючись порадами останнього, на автомобілі марки ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , здійснили перевезення вказаної громадянки з села Багачка в напрямку села Полтавське Троїцького району Луганської області, де мали переправити вказану іноземну громадянку до Російської Федерації поза місцем розташування місцевих пунктів пропуску та без оформлення документів.

В цей же день, приблизно о 21 годині 25 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів у складі організованої групи з організатором, який в телефонному режимі керував діями учасників групи, при спробі незаконного переправлення громадянки Республіки Азербайджан ОСОБА_18 через державний кордон України до Російської Федерації, поза місцем розташування місцевого пункту пропуску Луганського прикордонного загону, на ділянці відділу прикордонної служби «Троїцьке» Луганського прикордонного загону у н.п. Полтавське Троїцького району Луганської області на відстані 1 км від державного кордону України з Російською Федерацією, у напрямку н.п. Яропольці (РФ), і/п 826-828, п/н «ПП», були затримані співробітниками поліції та міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п. Старобільськ) ОРУ СхРУДержприкордонної служби України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, здійснив щире каяття. Підтвердив обставини, викладені вірно в обвинувальному акті щодо його участі в діяльності організованої групи, на чолі із його знайомим ОСОБА_11 , як організатором групи, щодо незаконного переміщення осіб через державний кордон України, в тому числі й намагання переправити громадянку Азербаджану, - ОСОБА_12 , яка сталася 15 грудня 2018 року. При її переправленні, він та ОСОБА_2 отримували телефонні вказівки безпосередньо від ОСОБА_11 та були затримані прикордонним нарядом разом з нелегалкою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, здійснив щире каяття. Підтвердив пояснення ОСОБА_1 , пояснивши, що ОСОБА_11 доводиться йому племінником, а баба ОСОБА_13 , де перебувала нелегалка з азербайджану, є його бабою. 15.12.2018 року ОСОБА_11 за винагороду попросив перевезти через кордон так званий «товар» тобто людину, велівши везти її з с. Багачка Троїцького району та взяти за провідника неповнолітнього ОСОБА_14 , проте про деталі останньйому не розповідати. Обіцяв сто доларів США за роботу, які повинна сплатити нелегалка. При намагані переправити громадянку через кордон вони на автомобілі були затримані співробітниками прикордонного загону, а саме мобільною групою.

Окрім повного та беззастережного визнання кожним з обвинувачених своєї провини, вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в складі організованої групи, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених доказів, які суд вважає переконливими.

Так, неповнолітній свідок ОСОБА_19 прямо вказав на ОСОБА_11 , як свого родича, колишнього мешканця с АДРЕСА_4 району Луганської області, і як організатора переправлення через кордон громадян, який спочатку жив в селі а потім виїхав до міста Луганськ та натепер переховується на тимчасово окупованій території України. Підтвердив, що під час процедури впізнання, впізнав обох обвинувачених, які, під безпосереднім керівництвом ОСОБА_11 , який здійснював його телефоном, надаючи відповідні вказівки, намагалися незаконно, поза пунктом пропуску, переправити 15.12.2018 року громадянку через кордон та були при цьому затримані ( ас 222-227т4). Процесуальні дії щодо впізнання за його участі зафіксовані за допомогою відеозапису (228-229т4).

Згідно ухвал Апеляційного суду Луганської області, які розсекречені, надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії щодо зняття інформації з телекомунікаційних каналів зв`язку в період з 07.06.2018 року до 18 .01.2019 року щодо ОСОБА_11 та аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ас 2-11т4), що легітимізує отримані результати, - протоколи за результатами негласних слідчих дій.

Згідно протоколу за результатами негласних слідчих дій (ас 13-14т4), зафіксованого на диску (ас15т4) ОСОБА_2 дає визнавальні покази щодо участі в організованій ОСОБА_11 групі щодо незаконного переправлення через кордон громадян, розкриваючи в тому числі й події 15.12.2018 року.

Згідно протоколу за результатами негласних слідчих дій (ас 17-18т4), зафіксованого на диску (ас19т4) ОСОБА_1 також визнає участь в організованій ОСОБА_11 групі щодо незаконного переправлення через кордон громадян, розкриваючи в тому числі й події 15.12.2018 року, підтверджуючи тим самим покази ОСОБА_2 та роль ОСОБА_11 , як організатора.

Згідно відтвореного диску аудіо запису негласної слідчої дії, який відповідає протоколу за результатами негласних слідчих дій (ас 103т4), записи телефонних перемовин ОСОБА_11 з учасниками групи ОСОБА_2 від 14 та 15 грудня 2018 року вбачається роль ОСОБА_11 , як організатора незаконного переправлення громадян через державний кордон України, зокрема ними обговорюється місце знаходження та місце підбору нелегала, порядок оплати за надані послуги, маршрут руху, усунення небажаного свідка ОСОБА_14 від участі в операції незаконного переправлення, спонукання організатора до вчинення саме тнезаконного переправлення особи через державний кордон України.

Тим самим, дослідженою сукупністю доказів викрито безпосередню причетність обох обвинувачених до незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчинений саме з корисливих мотивів, організованою групою.

Згідно постанови слідчого (ас 268-270-273т4) ОСОБА_11 , як організатора групи, причетного до незаконного переправлення особи через державний кордон України, оголошено в розшук, та матеріали кримінального провадження щодо нього виділені в окреме кримінальне провадження.

Таким чином, досліджені докази, доповнюють одне одного, корелюють між собою та прямо викривають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у організованій участі щодо незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчинений організованою групою, з корисливих мотивів. Суд вважає їх провину повністю доведеною і кваліфікацію дій за ч.3 ст. 332 КК України, - вірною.

Обставинами, що пом`якшують покарання обох обвинувачених, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини, обтяжуючих, згідно ст. 67 КК України, для обох суд не вбачає.

Приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обома обвинуваченими, з урахуванням характеристик осіб винних та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про можливість застосування ст.69 КК України, призначивши кожному з них покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу.

При призначені покарання суд враховує, що обвинувачені вчинили тяжкий злочин у сфері недоторканості державних кордонів. З урахуванням обставин справи, а саме нетривалого існування групи та лише одного намагання здійснити незаконне переправлення і лише однієї особи через державний кордон, а також з урахуванням характеристики осіб винних, які характеризуються задовільно, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, мають на утриманні малолітніх дітей, працюють за наймом, суд дійшов висновку про можливість їх виправлення без ізоляції від суспільства.

На підставі ст. 75 КК України, слід звільнити обох від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на три роки. З обов`язковим, згідно ст. 76 КК України, покладенням на них обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням обох обвинувачених виключає призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, у виді конфіскації майна.

Також, суд дійшов переконання, що жодному з обвинувачених не може бути призначено додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з огляду на встановлені судом обставини справи, що вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не пов`язане з їхньою діяльністю чи займаною посадою та роз`яснення, надані в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, що відповідно до приписів ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю 69 КК не потрібно.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Речові докази, - залишенню за належністю, диски із записом процесуальних дій підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та за цією нормою, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно вимог ст.ст. 75,76 КК України від відбування призначеного покарання його звільнити з випробуванням, строком на три роки, зобов`язавши періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до набрання чинності вироком суду залишити попередньо обраний, - домашній арешт.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та за цією нормою, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до приписів ст.ст. 75,76 КК України від відбування призначеного покарання його звільнити з випробуванням, строком на три роки, зобов`язавши періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до набрання чинності вироком суду залишити попередньо обраний, - домашній арешт.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вчинені за ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 19.12.2018 року, а саме арешт майна: автомобіля марки марки ВАЗ21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_17 , ключі на транспортний засіб, страховий поліс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вчинені за двома ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 10.01.2019 року, а саме арешт майна: мобільного телефона марки «Сигма мобиле» з сім картами та мобільного телефона маки «Сигма Ксиомі» з сім картами.

Речові докази: ДВД диски із записами процесуальних дій зберігати в матеріалах кримінального провадження; автомобіль марки марки ВАЗ21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_17 , ключі на транспортний засіб, страховий поліс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повернути користувачеві ОСОБА_1 ; мобільний телефон марки «Сигма мобиле» з сім картами та мобільний телефон маки «Сигма Ксиомі» з сім картами повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Є.М. Акулов