Ухвала суду № 85624344, 26.02.2014, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/314/14-ц

Провадження № 2/366/72/14

У Х В А Л А

Іменем України

"03" лютого 2014 р. смт. Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” про забезпечення позову,

встановила:

До Іванківського районного суду Київської області надійшла заява від ТОВ “Вердикт Фінанс” про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТОВ “Вердикт Фінанс” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В забезпечення позову, позивач просить суд вилучити у відповідача транспортний засіб, який перебуває у заставі, комплект ключів від нього, свідоцтво про його реєстрацію, номерні знаки та передати їх на зберігання на період його реалізації ТОВ “Вердикт Фінанс”, допустивши негайне виконання цієї ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З матеріалів наданої до суду заяви вбачається, що заявник вважає, що існує реальна можливість використовувати заставлений автомобіль у будь-який час і на даний момент, і невжиття заходів щодо забезпечення позову, відповідач внаслідок його використання, може його знищити чи пошкодити, і втратити приналежності до нього: ключі, номерні знаки, свідоцтво про реєстрацію, а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

З матеріалів, доданих до позову і заяви про забезпечення позову, не вказані та не долучені докази, які підтверджують, що використання відповідачем автомобіля, який на даний час перебуває у його власності, може призвести до пошкодження майна, чи втрати його приналежностей. Тим більше, що в самому договорі застави сторони узгодили той факт, що автомобіль залишається і володінні і користуванні відповідача.

Відсутність зазначених відомостей у заяві ТОВ “Вердикт Фінанс” позбавляє можливості дійти до висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття цих заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, відповідно до ст. 151 ЦПК України, в задоволенні заяви ТОВ “Вердикт Фінанс” про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до буквального змісту ст. 293 ЦПК України, а саме п. 2 зазначеної статті, оскарженню підлягає тільки ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову, а не про відмову в забезпеченні позову, тому ухвала оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210, 214, 293 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Фінанс” про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис Слободян Н.П. З оригіналом згідно Суддя: