Рішення № 85624244, 12.11.2019, Вишгородський районний суд Київської області

12.11.2019 Справа № 363/4670/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАИНИ

12 листопада 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., при секретарі Рибка І.Є., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представника співвідповідача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспорної пригоди ,-

ВСТАНОВИВ:

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспорної пригоди, в якій просила стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на її користь 111 857, 72 грн. матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3% річних (за судову експертизу); стягнути з ОСОБА_3 на її користь 4 985, 17 грн. матеріальної шкоди; 10 000 грн. моральної шкоди та стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 на її користь судові витрати пропорційно від задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 липня 2016 року о 14 год. 20 хв. по вул. Визволителів в с. Лютіж Вишгородського району Київської області водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем OPEL д.н.з. НОМЕР_1 перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем SEAT д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , власником якого є ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2016 року у справі № 363/3109/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та встановлено, що ДТП сталося з його вини, внаслідок чого ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу. Позивач погоджується з розміром матеріального збитку в розмірі 142 140 грн., який був розрахований згідно висновку судового експерта № 12-2/714 від 15.09.2017 року, а тому різниця між вартістю транспорного засобу до ДТП та вартістю транспортного засобу, за яку було продано пошкоджений транспорний засіб складає 100 140 грн. (142 140 грн. - 42 000 грн. = 100 140 грн.) Крім того, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях позивача, у зв`язку із ситуацією яка склалася, остання тривалий час перебуває у важкому моральному стані, переживає, нервує, оскільки винуватець не бажає сплачувати розмір прямої заподіяної шкоди, а тому розмір моральної шкоди оцінює у 10 000 грн. Також, просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь 4 985, 17 грн. матеріальної шкоди. На підставі викладеного, позивач змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 березня 2017 року залучено в якості співвідповідача у цивільній справі ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року провадження у цивільній справі зупинено та призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року відновлено провадження у цивільній справі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року провадження по справі за вказаним позовом було зупинено до вирішення по суті заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому - судді Баличевої М.Б.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому - судді Баличевої М.Б. від розгляду цивільної справи № 363/4670/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо - транспорної пригоди - відмовлено. Ухвала суду набрала законної сили 26 жовтня 2018 року.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року відновлено провадження у цивільній справі.

Позивач та її представник ОСОБА_2 уточнену позовну заяву повністю підтримали та просили задовольнити з викладених у ній підстав, під час розгляду справи надали письмову відповідь на відзиви відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 уточнену позовну заяву не визнали повністю, надали письмовий відзив, в якому відповідач не заперечував відшкодувати позивачу суму у розмірі 1 000 грн., що становить безумовну франшизу зазначену у полісі страхування, в іншій частині уточнених позовних вимог просив відмовити.

Представник співвідповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» Стасів В.І. уточнені позовні вимоги не визнав, надав письмовий відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди з ТДВ СК «Альфа-Гарант», оскільки останній зі свого боку виконав всі свої зобов`язання передбачені чинним законодавством у сфері страхування, а розрахунок страхового відшкодування було здійснено у відповідності до норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Під час розгляду справи судом було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про виклик свідка та експерта ОСОБА_7 , для надання пояснень щодо підписання аварійного сертифікату № 06-D/23/4 та протоколу огляду транспортного засобу «SEAT» державний номерний знак НОМЕР_2 та експерта ОСОБА_8 , який складав висновок № 12-2/714 від 15.09.2017 року.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 пояснив, що дійсно ним 15 вересня 2017 року було складено висновок № 12-2/714 за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої було доручено ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.06.2017 року експертам Київського міського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України. Пояснив, що ним проводилась судова автотоварознавча експертиза без огляду транспортного засобу - «SEAT» державний номерний знак НОМЕР_2 . За результатами проведеної експертизи ним було встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки SEAT д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП, тобто на 03.07.2016 року, дорівнює ринковій вартості цього ж транспортного засобу у непошкодженому стані і становила: 142 140 гривень. У зв`язку із тим, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля SEAT д.н.з. НОМЕР_2 перевищує ринкову вартість непошкодженого автомобіля, відновлення такого транспортного засобу за принципом внеску є економічно недоцільним, КТЗ в даному випадку вважається фізично знищеним. Ринкова вартість пошкодженого КТЗ в такому разі не розраховується. Для визначення вартості утилізації КТЗ необхідний технічний огляд цього автомобіля на спеціалізованому підприємстві автосервісу з детальним діагностуванням технічно справних складників, а у разі необхідності - дефектуванням.

30 вересня 2019 року на адресу суду від ОСОБА_7 надійшла заява про відмову останнього надавати показання або пояснення щодо підписання аварійного сертифікату № 06-D/23/4 та протоколу огляду транспортного засобу «SEAT» державний номерний знак НОМЕР_2 у відповідності до ст. 63 Конституції України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, експерта ОСОБА_8., дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 03 липня 2016 року о 14 год. 20 хв. по вул. Визволителів в с. Лютіж Вишгородського району Київської області водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем OPEL д.н.з. НОМЕР_1 перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем SEAT д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , власником якого є ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2016 року у справі № 363/3109/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та встановлено, що ДТП сталося з його вини, внаслідок чого ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідно до Полісу № АЕ/9539017 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ТДВ СК «Альфа-Гарант»зі страховою сумою на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну в сто тисяч гривень та за шкоду заподіяну життю і здоров`ю в двісті тисяч гривень, розмір франшизи одна тисяча гривень. Строк дії вказаного полісу з 00.00 год. 23.06.2016 року до 22.06.2017 року.

04 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із письмовим повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду від потерпілого, яка сталася 03 липня 2016року .

Відповідно до звіту від 25 липня 2016 року № 20/07-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, складеного СОД ОСОБА_9 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає 182 804 грн.

04 серпня 2016 року ТОВ «Експертум - Аве» був складений звіт № 05-D/22/6 відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 , складає 130 160 грн. з урахуванням ПДВ, що дорівнює його ринковій вартості до моменту дорожньо - транспортної пригоди, при цьому розмір відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склав 266 097 грн.

У зв`язку з тим, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 перевищували вартість транспортного засобу до дорожньо - транспортної пригоди згідно зі ст. 30.1 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів» даний транспортний засіб було визнано знищеним.

Згідно зі звітом ТОВ «Експертум - Аве» від 09 серпня 2016 року № 06-D/23/4, ринкова вартість транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 , після дорожньо - транспортної пригоди склала 69 800 грн.

07 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування.

Враховуючи, що договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8595420, передбачає франшизу у розмірі 1 000 грн., ТДВ СК «Альфа-Гарант» склала страховий акт та розрахунок страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 59 360 грн.

26 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про перегляд суми експертного висновку транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 та просила відшкодувати на її користь суму страхового відшкодування у розмірі 100 000 гривень.

Листом від 26 жовтня 2016 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомило ОСОБА_1 про те, що 19 жовтня 2016 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» склала страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього та здійснила виплату страхового відшкодування на корить ОСОБА_1 у розмірі 59 360 гривень, а тому вважають, що з боку ТДВ СК «Альфа-Гарант» були виконані обов`язки, передбачені чинним законодавством у сфері страхування, розмір матеріального збитку розрахований у відповідності із законодавством і не підлягає перегляду.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 105 ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_10 720 гривень за стоянку транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 за період з 03.07.2016 року по 08.07.2016 року.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 106 ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_10 800 гривень за послуги евакуатора транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 із с. Лютіж Вишгородського району Київської області до смт. Гостомель Київської області (до штраф майданчику).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 106 ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_10 860 гривень за послуги евакуатора транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 із смт. Гостомель Київської області (штраф майданчику) до с. Лютіж Вишгородського району Київської області.

Відповідно до договору купівлі - продажу транспортного засобу, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 транспортний засіб SEAT д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 було продано ОСОБА_11 за ціною 42 000 гривень.

Відповідно до висновку експерта Київського міського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8. № 12-2/714 від 15.09.2017 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки SEAT д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП, тобто на 03.07.2016 року, дорівнює ринковій вартості цього ж транспортного засобу у непошкодженому стані і становила: 142 140 гривень. У зв`язку із тим, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля SEAT д.н.з. НОМЕР_2 перевищує ринкову вартість непошкодженого автомобіля, відновлення такого транспортного засобу за принципом внеску є економічно недоцільним, КТЗ в даному випадку вважається фізично знищеним. Ринкова вартість пошкодженого КТЗ в такому разі не розраховується. Для визначення вартості утилізації КТЗ необхідний технічний огляд цього автомобіля на спеціалізованому підприємстві автосервісу з детальним діагностуванням технічно справних складників, а у разі необхідності - дефектуванням.

Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Закон України «Про страхування» визначає види (форми) страхування: обов`язкове і добровільне.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, яке регулюється спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у статті 3 цього закону визначено забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною першою статті 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачають можливість виникнення у страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, суд вважає, що уточнені позовні вимоги щодо стягнення із співвідповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди знайшла своє підтвердження, однак не в розмірі визначеному позивачем 111 857, 72 грн., у зв`язку з чим суд приходить до висновку про стягнення з співвідповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 40 780 (сорок тисяч сімсот вісімдесят) гривень із наступного розрахунку: 142 140 гривень (сума ринкової вартості транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 у непошкодженому стані згідно висновку експерта Київського міського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8. № 12-2/714 від 15.09.2017 року) - 42 000 гривень (сума винагороди виплаченої ОСОБА_1 від реалізації транспортного засобу SEAT д.н.з. НОМЕР_2 після його пошкодження) - 59 360 гривень (сума виплаченого ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування на корить ОСОБА_1 ) = 40 780 гривень, а тому уточнені позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також, суд вважає, що уточнені позовні вимоги щодо стягнення із відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 4 985, 17 гривень, повністю знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами у справі, а тому уточнені позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішаючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 у розмірі 10 000 гривень, судом зазначається наступне.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як з`ясувано судом, позивач з вини ОСОБА_3 понесла матеріальних втрат у зв`язку з пошкодженням її транспортного засобу та всі ці обставини принесли їй також моральних збитків та душевних страждань, погіршення стану здоров`я, а тому суд при вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, враховує вищевказані зміни у життєвих стосунках позивачки, та з урахуванням ступеню та тривалості страждань, яких зазнала ОСОБА_1 розмір моральної шкоди визначає у сумі 1 000 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно від розміру задоволених позовних вимог у сумі 667, 22 грн. з кожного

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 1166, 1187,1188 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 81, 82, 141,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 40 780 (сорок тисяч сімсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4 985 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 17 копійок та моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) гривень 22 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2019 року.

Головуючий М.Б. Баличева