Рішення № 85618531, 16.10.2019, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 766/13244/17

Провадження №2/654/295/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді – Ширінської О.Х.,

за участі секретаря – Синевид І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голопристанського районного суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В :

ПАТ АБ «Південний» через свого представника звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому представником зазначено, що згідно з п. 2 розділу III Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 705 від 05.11.2014 р. (далі також Положення) залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням електронних платіжних засобів, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.

Дебетово-кредитна платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу в межах залишку коштів, що обліковуються на його рахунку, а якщо їх недостатньо або немає, то за рахунок наданого банком кредиту.

Пунктом 4. Розділу IX Положення передбачає, що зобов`язання банку, що виникають у зв`язку з організацією безготівкових рахунків за електронними платіжними засобами з платіжною організацією платіжної системи є власним зобов`язанням банку з цією платіжною організацією.

Кошти, які списані з рахунку користувача, або відшкодовані на користь емітента за здійснені користувачем операції з використанням електронних платіжних засобів, є коштами емітента.

Користувачі мають зобов`язання перед емітентом за здійснені операції з використанням електронних платіжних засобів у валюті рахунку та в порядку, установленому договором.

03 квітня 2015 року між Акціонерним банком «Південний» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку № 1218521, згідно умов якого Банк відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 (скорочено також ПР) та випустив пластикову картку, що була отримана клієнтом 03.04.2015 року.

Пунктом 3.10 Договору передбачено, що у разі здійснення клієнтом операцій в валюті, яка відрізняється від валюти ПР, списання коштів з ПР здійснюється по курсу, встановленому банком на день списання. При цьому Банком стягується комісія за конвертацію валюти операції у валюту ПР відповідно до тарифів. Якщо валюта операції гривня, євро або долар США, Банк конвертує суму операції в валюту ПР, в інших випадках Банк конвертує суму клірингових розрахунків в валюту ПР.

18.04.2015 р. за картковим рахунком № НОМЕР_1 були відображені розрахунки в польських злотих - PLN. Оскільки на момент проведення авторизації по картці сума розрахунків в польських злотих була заблокована по курсу, встановленому платіжною системою MASTER CARD, а списання коштів було проведено по крос-курсу для операцій з платіжними картками, то в результаті різниці курсів виникла несанкціонована перевитрата у сумі 33 523,23 гри., що вбачається із операцій з картковими рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Розділ 1 Договору визначає несанкціоновану перевитрату як перевищення дозволеного ліміту кредитної лінії.

Пункт 5.1.4 Договору банківського рахунку передбачає обов`язок боржника погасити несанкціоновану перевитрату, відсотки за нею, комісії, а також поповнювати поточний рахунок до розміру незнижувального залишку до 25 числа місяця, наступного за місяцем формування виписки по поточному рахунку.

Згідно з п. 3.7 Договору банківського рахунку виписки по поточному рахунку формуються щомісячно в останній робочий день кожного місяця. Тобто несанкціонована перевитрата, що виникла у квітні, повинна була бути погашеною до 25.05.2015 р., проте відповідач заборгованість за несанкціонованою перевитратою у встановлений договором строк не погасив.

Станом на 03.08.2017 року залишається несплаченою заборгованість за несанкціонованою перевитратою у сумі 33 523,23 грн. та відсотків, нарахованих за користування вказаною сумою, розмір яких складає - 2179,22 грн.; прострочених комісій у сумі 5534,33 грн., а разом до сплати - 41236,78 грн.

Таким чином, банк просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитною лінією у сумі 41236,78 грн., а також судові витрати у сумі 1600 грн.

Ухвалою суду від 25.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 18.01.2019 явку представника позивача визнано обов`язковою з метою отримання пояснень по суті спору і всебічного дослідження обставин справи.

20.02.2019 представник відповідача адвокат Лебєдєва Т.О. надіслала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позивачем не надано документів, які підтверджують відкриття рахунку в іноземній валюті; позивачем порушено умови договору щодо надання кредитного ліміту відповідачеві; позивачем порушено п. 3.2 Договору щодо використання коштів в межах незнижувального залишку; позивачем порушено п. 4.2.2. щодо зупинення дії платіжної картки; позивачем не надано інформації про відкриття рахунків № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 .

Представником відповідача зазначено, що у договорі, укладеному між сторонами, відсутні будь-які відомості про розмір кредитного ліміту і схему кредитного обслуговування. Додаткова угода щодо кредитного обслуговування з відповідачем не укладалася. Позивачем не надано доказів того, що відповідач був проінформований про Тарифи конвертації валют. Банком не роз`яснено чому ОСОБА_1 відкрито рахунки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 без його згоди.

Ухвалою суду від 20.02.2019 було задоволено заяву представника банку про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Малиновським районним судом м. Одеса. Двічі: 13.03.2019 та 06.05.2019 судові засідання у даній справі проведено за участі представника банку в режимі відеоконференції.

30.05.2019 від ПАТ АТ «Південний» надійшла відповідь на відзив, у якій представником банку зазначено, що доводи, якими відповідач обґрунтовує відзив, не доведені належними та допустимими доказами і не грунтується на законі.

Так, 03 квітня 2015 року між Акціонерним банком «Південний» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_5 , згідно умов якого Банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 . Аналізуючи п.3.10 договору слід дійти до висновку, що здійснення клієнтом операцій в валюті, що відрізняється від валюти ПР передбачено умовами договору.

Щодо тверджень Відповідача про порушення Банком умов договору про надання кредитного ліміту, п. 3.2. договору та вимог ЦК України, то Розділом 1 договору встановлено визначення терміну несанкціонованої перевитрати, а саме несанкціонована перевитрата це перевищення дозволеного ліміту кредитної лінії сума визначається як різниця між перевищенням та дозволеним лімітом кредитної лінії. При відсутності кредитної лінії несанкціонована перевитрата визначається як різниця між перевищенням суми платіжної операції по платіжній картці суми залишку коштів на його ПР на день здійснення списання коштів.

Тож, за відсутності кредитної лінії слід керуватися другою частиною визначення терміну несанкціонованої перевитрати, що відповідачем було проігноровано.

Пункт 5.1.4 договору передбачає обов`язок боржника погасити несанкціоновану перевитрату, відсотки за нею, комісії, а також поповнювати поточний рахунок до розміру незнижувального залишку до 25 числа місяця, наступного за місяцем формування виписки по поточному рахунку.

Щодо відсутності інформації на відкриття рахунків № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , то дані рахунки є допоміжними до основного рахунку та не потребують згоди на відкриття таких рахунків. Відкриття таких рахунків передбачено Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України. План рахунків бухгалтерського обліку банків України - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності. План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів та є обов`язковим для використання банками України.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.

Відповідачем не надано достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву, а доводи відповідача наведені ним у відзиві на позовну заяву стосуються лише тверджень про надумані, нічим не підтвердженні порушення Акціонерним банком «Південний». Водночас, відповідач не спростовує наявності заборгованості за несанкціонованою перевитратою.

Частиною першою статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (частина перша статті 1069 ЦК України).

07 червня 2018 року Верховним Судом України розглядалася аналогічна справа № 753/7616/17.

Таким чином, Акціонерний банк «Південний» вважає, що позивачем надано всі необхідні докази на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором та невиконання Відповідачем своїх зобов`язань, що призвело до накопичення заборгованості та порушення Відповідачем умов договору й ст.ст. 526 та 1054 ЦК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

25.06.2019 судове засідання відбулось без участі представника позивача у зв`язку з відсутністю вільних залів для проведення відеоконференції у Малиновському районному суді м. Одеси. Судове засідання було відкладено на 22.08.2019.

07.08.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення у якому зокрема зазначено, що вимоги позивача не відповідають ч. 3 ст.509 ЦК України, згідно якої зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Мотивує дану позицію тим, що висування позивачем вимог до відповідача грунтується на використанні несправедливого обмінного курсу валют, порядок установлення якого позивачем не визначений, не обумовлений з відповідачем, не розкритий останньому, а встановлений банком на власний розсуд. Клієнта не ознайомлено з Тарифами і Правилами, які є частиною укладеного між сторонами Договору банківського рахунка. У Договорі між АБ «Південний» та ОСОБА_1 не досягнуто згоди щодо надання кредитної лінії, її розміру та всіх істотних умов кредитного договору, а додаткова угода про надання кредиту сторонами не укладалася. Внаслідок відсутності конкретики у договорі у банку виникла можливість зловживати своїм становищем і застосувати до відносин із клієнтом неіснуючі умови щодо конвертації валют, а також надання кредиту.

Так, за твердженням позивача, у відповідача нібито наявна заборгованість за простроченим кредитом в сумі 33523,23 грн. (всі інші суми, заявлені в позові до стягнення, є похідними від цієї суми). При цьому детального розрахунку вказаної суми заборгованості позивач не надав, не вказав її складових, в зв`язку з чим перевірити її обґрунтованість - неможливо.

Як вбачається з наданої позивачем виписки, відповідач вніс на свій рахунок в банку самостійно грошові кошти. Ці кошти не надавалась банком, а належали особисто відповідачу і не були кредитними. Таким чином, проведена ОСОБА_1 18.04.2015 операція по зняттю коштів у польських злотих була здійснена виключно за рахунок його власних коштів і не утворювала перевитрати.

Згідно пп. 3 п. 8 Розділу І Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, яке затверджене Постановою Національного банку України від 05 листопада 2014 року, № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» Внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку і Договір повинні містити: порядок обслуговування рахунку (за дебетовою, дебетово-кредитною або кредитною схемою, розмір гарантійного забезпечення та / або не знижувального залишку коштів на рахунку, порядок кредитуванні користувача, порядок установлення курсу продажу, обміну або конвертації іноземної валюти \ тощо).

Всупереч наведеним вимогам, ні умови укладеного з відповідачем Договору від 03.04.2015 року, ні внутрішньобанківські «Правила відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток» - не передбачали порядок установлення курсу купівлі-продажу, обміну або конвертації іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів. Договір та Правила передбачають лише порядок або спосіб розміщення Позивачем (Банком) відомостей про розмір курсу на день списання грошових коштів з рахунку Клієнта на сайті Банку. Але яким чином в Банку установлюється такий обмінний курс - ні Договір, ні Правила не визначають.

Згідно пп. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», до «валютних операцій» також належать операції, пов`язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Згідно ч. І ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання», для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. І). Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов`язаних із строковими (ф`ючерсними ) угодами ( ч .2 ).

Згідно абз. 2 п. 32 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Національного банку України від 10 серпня 2005 року. № 281 «Про затвердження нормативно правових актів Національного банку України», суб`єкт ринку зобов`язаний здійснювати за дорученням клієнта купівлю та / або продаж іноземної валюти в сумі та за курсом, які визначені клієнтом у його заяві або дорученні.

Натомість, банком списання коштів за операцією відповідача було проведене по крос-курсу, однак до матеріалів справи останній не надав доказів щодо курсу валют, який дійсно був ним встановлений на день списання; доказів оприлюднення інформації про такий курс на сайті банку, як це вимагається Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток АТ «Південний», на які Позивач посилається.

Таким чином, вказана позивачем сума боргу, виникла у відповідача виключно внаслідок того, що банк при здійсненні розрахунку використав неіснуючий курс ОСОБА_2 злотого до гривні.

Згідно п. 3.2 Розділу 3 Договору, порядок обслуговування рахунку може здійснювати із застуванням дебетної або дебетово-кредитної платіжної схеми згідно Правил користування платіжної карткою. У разі обслуговування поточного рахунку за кредитною схемою укладається додаткова угода, яка регулює порядок відкриття кредитної лінії до поточного рахунку та умови її користування. Будь-яких додаткових угод до основного Договору Позивачем на надано.

В Постанові від 11 березня 2015 року № 6 - 16цс15 Верховний Суд України дійшов до висновку, що документи, які містять істотні для договору умови, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі документи не містять підпису позичальника. Верховний Суд України також дійшов до висновку, що відсутність підпису позичальника безпосередньо під такими документами не дозволяє підтвердити належними та допустимими доказами, які конкретно істотні умови, що містяться в таких документах, розумів позичальник підписуючи договір або заяву - анкету.

Згідно п. 7 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, Банк зобов`язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачу примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу.

Позивач стверджував, що при укладенні 03 квітня 2015 року Договору, Відповідач був ознайомлений з документами, які договором віднесені до його складових та містять істотні умови, а саме: Тарифами та Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток.

Натомість, при підписанні Договору від 03 квітня 2015 року позивач не ознайомлював відповідача ні з Правилами, ні з Тарифами Банку. Доказів такого ознайомлення позивач не надав. Правила та Тарифи, під якими б містився підпис Відповідача про знайомлення з їх змістом - позивачем не надані.

Цим самим, на думку представника відповідача, позивачем порушено вимоги ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629,1050,1054 ЦК України, зокрема щодо досягнення всіх істотних умов договору при його укладанні.

22.08.2019 судом винесено ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника позивача про слухання справи в режимі відеоконференції у зв`язку зі зривами попередніх засідань з технічних причин, а також за наявності відзиву, відповіді і заперечень, письмових пояснень представника банку та заяви представника відповідача про слухання справи без її участі.

У останньому судовому засіданні представник ПАТ АБ «Південний» участі не брав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач та його представник у судовому засіданні участі не брали, від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі за наявними в матеріалах доказами.

Дослідивши матеріали по справі, оцінивши в сукупності всі надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

03.04.2015 між Акціонерним банком «Південний» та ОСОБА_1 було укладено Договір банківського рахунку № НОМЕР_5 . Відповідно до розділу 1 Договору, ПР – це поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів.

Спеціальний платіжний засіб – платіжна картка, що використовує функцію ідентифікації, за допомогою якої держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника, а також інші операції, установлені договором.

Платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої банком в установленому законодавством порядку карти міжнародної платіжної системи VISA inc. або MasterCard WorldWide, що використовується для здійснення платіжних операцій з рахунку клієнта, а також інших операцій, установлених договором (ПК).

Тарифи – діючі Тарифи Акціонерного Банку «Південний» по обслуговуванню поточних рахунків з видачею платіжних карток міжнародних платіжних систем.

Незнижувальний залишок – мінімальна сума коштів клієнта на ПР, яка на термін дії договору і платіжної картки повинна залишатися на картковому рахунку і не може бути використана клієнтом. Розмір незнижувального залишку вказаний у Тарифах.

Несанкціонована перевитрата – перевищення дозволеного ліміту кредитної лінії. Сума визначається як різниця між перевищенням та дозволеним лімітом кредитної лінії. При відсутності кредитної лінії несанкціонована перевитрата визначається як різниця між перевищенням суми платіжної операції по платіжній картці і суми залишку коштів на його ПР на день здійснення списання коштів. Несанкціонована перевитрата за ПР виникає через особливості здійснення розрахунків із застосуванням платіжних карток, зокрема, але не виключно, через розбіжності в часі між здійсненням операції з платіжною карткою та клірингом розрахунків, технічні помилки у роботі обладнання, яке використовується при здійсненні розрахунків із платіжними картками. Розмір несанкціонованої перевитрати та час не є прогнозованим.

У відповідності до Розділу 2 Договору, банк відкриває клієнту ПР №26252001187568 у валюті Гривня на підставі заяви клієнта про відкриття рахунку, відповідно до Інструкції Національного банку України «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іноземній валюті», видає клієнту ПК на підставі анкети-заяви та інших документів, оформлених відповідно до чинного законодавства України, і вимог банку, і здійснює його розрахунково-касове обслуговування, згідно з Тарифами та з урахуванням Правил.

За умовами Розділу 3 договору, банк відкриває ПР на ім`я клієнта і проводить списання з ПР на суми всіх операцій з ПК, які виникають під час видачі ПК і здійснення операцій з ПР.

Клієнт використовує кошти на ПР в розмірі залишків коштів, за винятком незнижуваного залишку та з урахуванням встановленого витратного ліміту. Порядок обслуговування може змінюватися із застосуванням дебетової або дебетово-кредитної платіжної схеми згідно Правил.

Клієнт може здійснювати операції з ПК як за допомогою банкоматів і безпосередньо у відділеннях банку, в інших банках, торгових установах, кошти на ПР використовуються клієнтом для розрахунків по операціям з ПК.

У пункті 3.7 прописано, що виписки по ПР формуються щомісячно в останній робочий день кожного місяця і надаються клієнту за кожен звітний період листом, електронною поштою, або безпосередньо в банку безкоштовно, відповідно до способу отримання виписки, вказаного в анкеті-заяві.

Пунктом 3.10 Договору передбачено, що у разі здійснення клієнтом операцій в валюті, яка відрізняється від валюти ПР, списання коштів з ПР здійснюється по курсу, встановленому банком на день списання. При цьому Банком стягується комісія за конвертацію валюти операції у валюту ПР відповідно до Тарифів. Якщо валюта операції гривня, євро або долар США, Банк конвертує суму операції в валюту ПР, в інших випадках Банк конвертує суму клірингових розрахунків в валюту ПР.

За правилами Розділу 4 Договору, банк зобов`язаний зокрема нараховувати відсотки по кредитному залишку ПР, відповідно до затверджених банком Тарифів; нараховувати і списувати плату за розрахунково-касове обслуговування ПР щоденно по факту здійснення кожної операції, згідно з Тарифами; у разі нестачі коштів на ПР для погашення заборгованостей по комісіях – протягом семи днів переносити заборгованість по нарахованих комісіях на рахунок прострочених комісій; в день підписання Договору надати клієнту Тарифи та Правила; розмістити Тарифи та Правила на Інформаційно-довідковому стенді та на офіційному сайті банку, нові Тарифи або Правила із датою їх введення (неотримання банком письмових заперечень від клієнта до дати вступу у силу змін Тарифів є свідоцтвом клієнта про згоду з такими змінами). Банк має право в разі виникнення несанкціонованої перевитрати нараховувати відсотки на суму несанкціонованої перевитрати згідно з Тарифами, кожного робочого дня (розрахунок суми виконується виходячи з фактичної кількості днів у місяці, а кількість днів у році приймається рівною 360, відсотки підлягають сплаті клієнтом протягом двох календарних днів з передостаннього робочого дня місяця або при повному погашенні заборгованості, при несплаті заборгованості по відсоткам у встановлені строки, така заборгованість перераховується на рахунок прострочених відсотків); змінювати Тарифи і Правила та операційний час роботи банку.

Відповідно до Розділу 5 Договору клієнт зобов`язаний: використовувати платіжну картку відповідно до вимог Договору; погашати несанкціоновану перевитрату відсотки за нею, комісії а також поповнювати ПР до розміру незнижувального залишку до 25 числа місяця, наступного за місяцем формування виписки по ПР; здійснювати контроль за рухом коштів ПР з використанням спеціальних платіжних засобів. Клієнт має право: одержувати від банку виписки по руху коштів ПР; використовувати грошові кошти ПР для оплат в торгових установах і одержувати готівкою в будь-яких пунктах видачі і банкоматах, де приймаються карти даної платіжної системи.

За змістом Розділу 6 Договору банк несе відповідальність за своєчасність зарахування коштів на ПР і за правильність проведення операції по ПР відповідно до чинного законодавства; клієнт несе відповідальність за заборгованість по ПР; у разі непогашення заборгованості в терміни, встановлені договором, клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості банку.

У відповідності до Розділу 9 Договору, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і припиняється за угодою сторін у разі закриття рахунку або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 12.3 Договору визначено, що будь-які зміни і доповнення до договору вносяться за погодженням сторін, оформляються окремою додатковою угодою, яка стаж невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 12.4 Договору встановлено, що клієнт, підписуючи цей договір засвідчує, що він ознайомлений з Тарифами та Правилами і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

До позову банком додано Анкету-заяву ОСОБА_1 про відкриття поточного рахунку з видачею особливого платіжного засобу (платіжної картки) від 03.04.2015.

У даній заяві містяться персональні дані відповідача (ПІБ, дата народження, серія та номер паспорта, тощо), валюта карти (гривня), строк дії карти (3 роки), тип карти (MC Unembossed), номер телефону для СМС інформування про факт здійснення операції з використанням картки; факт поповнення поточного рахунку та надсилання банківських інформаційних СМС повідомлень; номер відкритого клієнту рахунку; номер договору (1218521), дату підписання анкети. У полі для вибору способу тримання виписки банку не вказано жодного зі способів.

Разом з позовною заявою позивач також надав суду виписку по рахунку клієнта № НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , картковий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 03.04.2015 по 03.08.2017. З даної виписки вбачається, що 18.04.2015 о 20:04 год. за рахунком ОСОБА_1 здійснено поповнення рахунку через термінал на суму 149900 грн., на 100 грн., а також поповнення на суму 185000 грн. Того ж дня 18.04.2015 о 20:04 год. за рахунком відповідача здійснено покупку:

5 польських злотих за 31,49 грн.;

19900 польських злотих за 124869,84 грн.;

19950 злотих за 125183,56 грн.,

18875 злотих за 118438,12 грн.

Таким чином, за даними виписки банку 18.04.2015 картковий рахунок відповідача було поповнено на загальну суму 335000 грн. і придбано всього 58730 злотих за 368523,01 грн. За наслідками операцій виникла заборгованість у сумі 33621,25 грн. У виписці також відображена сума нарахованих комісій 5554,33 грн.

Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх позицій банком не надано.

Аналізуючи надані позивачем документи, суд застосовує до правовідносин між сторонами по справі наступні положення чинного законодавства.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ч. 1, ч. 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

У відповідності до ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

В силу положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Положеннями ст. 1068 ЦК України, передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

За правилами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Параграф 1 глави 71 ЦК України (ст.ст. 1046 – 1053) містить норми, що регулюють відносини позики, а Параграф 2 (ст.ст. 1054 – 1057-1) – відносини кредиту.

Так, згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, між сторонами по справі Акціонерним банком «Південний» та ОСОБА_1 03.04.2015 було оформлено анкету-заяву про відкриття відповідачеві банківського рахунка, та укладеного Договір банківського рахунку № НОМЕР_5 .

Вказаний договір є змішаним, оскільки містить у собі елементи договору банківського рахунка, щодо надання клієнту рахунку для розміщення коштів (Глава 72 ЦК України), і договору позики/кредиту, щодо можливості виникнення несанкціонованої перевитрати (кредитування рахунку), нарахування відсотків на суму перевитрати і строків повернення таких нарахувань (Глава 71 ЦК України).

За умовами договору банк надає клієнту послуги з відкриття та обслуговування персонального рахунка, виконує зачислення та списання коштів з рахунка клієнта за вказівкою останнього. Персональний рахунок клієнта відкрито у валюті гривня строком на три роки. За змістом договору клієнт має право розпоряджатися коштами на ПР у торгівельних установах шляхом безготівкових розрахунків за товари і послуги, або знімати з рахунка кошти готівкою у банкоматах і касах банку та в інших банківських установах і банкоматах, які підтримують даний вид картки.

У разі здійснення клієнтом операції в іноземній валюті, банк списує кошти з ПР по курсу, встановленому банком на день списання, за що банком списується комісія, розмір якої встановлений Тарифами. Якщо валюта операції відрізняється від гривні, Євро або долару США, банк списує кошти з рахунку клієнта за результатом конвертації клірингових розрахунків. Курси продажу, обміну або конвертації валюти встановлені банком, розміщуються на сайті банку http:// bank.com.ua.

Договором передбачено можливість виникнення несанкціонованої перевитрати, тобто ситуації, коли сума використаних клієнтом коштів за карткою перевищує суму залишку його власних коштів на картковому рахунку на день здійснення списання коштів. Граничні розміри суми такої перевитрати не встановлені.

Також, у договорі зазначено про право і обов`язок банку нараховувати проценти на кредитні кошти ПР, розмір яких встановлений Тарифами, а клієнт зобов`язаний погашати заборгованість до 25 числа наступного місяця після утворення перевитрати.

Спір між сторонами стосується законності і механізму утворення у відповідача несанкціонованої перевитрати внаслідок придбання ним польських злотих і конвертації банком «Південний» суми польських злотих у валюту ПР (гривня) для списання з рахунку клієнта.

Так, позивач вважає, що несанкціонована перевитрата нарахована банком правомірно, відповідно до Договору банківського рахунка, укладеного з клієнтом, а також Тарифів та Правил, з якими клієнт погодився.

Відповідач і його представник вважають, що несанкціонована перевитрата за рахунком ОСОБА_1 нарахована банком з порушенням чинного законодавства і умов Договору, з метою незаконного збагачення банку. Всі похідні нарахування (проценти і комісії) відповідно також є незаконними. Позиція представника відповідача грунтується на тому, що ОСОБА_1 , маючи на персональному рахунку грошові кошти НОМЕР_8 грн. здійснив розрахунок з використанням картки за придбання іноземної валюти – 58730 польських злотих. Клієнт при проведенні розрахунку керувався курсом валют НБУ, який діяв на момент придбання злотих (5,704 грн. за 1 злотий), а також залишком коштів на власному рахунку. За результатом придбання іноземної валюти витрачено рівно 335000 грн., тому після проведення операції заборгованості не виникло. Натомість, банк здійснив конвертацію валют за власним курсом (6,278 грн./1 злот.), який діяв станом на 20.04.2015. Внаслідок безпідставного застосування такого курсу валют і виникла несанкціонована перевитрата. Інформація про наявність такого курсу валют на офіційному сайті банку не розміщувалися.

З аналізу Договору, укладеного між сторонами, а також норм чинного законодавства, зокрема Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, суд приходить до висновку, що надання позивачем ОСОБА_1 можливості здійснювати перевитрату за персональним рахунком є цілком правомірним, оскільки умови виникнення такої перевитрати прямо передбачені у договорі, а також узгоджуються зі ст. 1069 ЦК України і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Що стосується правильного застосування курсів валют при проведенні розрахунків між сторонами, суд приходить до наступного.

Згідно з наданою представником відповідача довідкою та офіційними відомостями, що розміщені на сайті Національного банку України станом на 18.04.2015 курс гривні до злотого становив 5,698501 грн. за 1 злотий. Станом на 20.04.2015 курс НБУ становив 5,666446 грн. за 1 злотий.

Шляхом розрахунку, проведеного судом встановлено, що конвертація 58730 злотих, придбаних ОСОБА_1 18.04.2015, проведена позивачем за курсом 6,27 грн. за 1 злотий.

Таким чином, судом встановлено, що банком застосовано інший курс валют для конвертації ніж той, що був встановлений НБУ на день проведення операції, а також списання коштів проведено не в день операції 18.04.2015, а пізніше – 20.04.2015.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Всупереч даним вимогам процесуального законодавства, позивачем не було надано достатніх, достовірних і належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Так, Акціонерним банком «Південний» у позовній заяві зазначено, що 18.04.2015 було заблоковано курс валют, встановлений платіжною системою MASTERCARD, а списання коштів відбулося по крос-курсу.

Однак, ані в позовній заяві, ані у запереченні на відзив позивач не вказує причин, по яким було заблоковано курс валют на день проведення ОСОБА_1 платіжної операції. Позивачем не зроблено посилання на конкретні норми законів, підзаконних актів та внутрішніх положень банку, які регулюють дані відносини з міжнародною платіжною системою, іншими банківськими установами; передбачають описану позивачем ситуацію блокування курсу валют для клієнта і визначають поведінку учасників такої ситуації. Укладений між сторонами Договір таких положень не містить.

Представником банку не освітлено питання про курс валют, який діяв на момент вчинення відповідачем операції 18.04.2015 і на момент списання коштів з рахунку 20.04.2015 та не надано підтверджуючої документації. Відсутні обгрунтування законності застосування курсу валют, за яким фактично було здійснено перерахунок коштів відповідача.

Крім того, відсутні підтвердження того, що інформація про курс валют і його блокування була розміщена на сайті банку або доведена до відома ОСОБА_1 чи доступна для ознайомлення у будь-який інший спосіб, який забезпечує дотримання прав клієнта (споживача).

Відповідно до п. 3.10 Договору, якщо валюта операції гривня, євро або долар США, Банк конвертує суму операції в валюту ПР, в інших випадках Банк конвертує суму клірингових розрахунків в валюту ПР.

Оскільки валюта операції, проведеної ОСОБА_1 18.04.2015 – польський злотий, то відповідно до п. 3.10 Договору банк здійснює конвертацію клірингових розрахунків у валюту ПР (гривню) і за результатом конвертації списує з рахунку клієнта відповідну суму.

Натомість, у позовній заяві і запереченні на відзив, а також у судових засіданнях в ході розгляду справи представником позивача не зазначено про механізм конвертації клірингових розрахунків, не надано документів на підтвердження таких розрахунків, не зроблено посилання на законодавство, що регулює правовідносини з їх проведення.

У Договорі, укладеному між сторонами, правила проведення клірингових розрахунків не обумовлені, поняття клірингових розрахунків не наведене, у зв`язку з чим п. 3.10 не дає змоги дійти конкретних висновків про права та обов`язки сторін, пов`язаних зі здійсненням клірингових розрахунків.

Відтак, вище перелічені обставини перешкоджають суду дійти висновку про те – чи дотримався позивач вимог п.п. 6.1.1. Договору, згідно з яким Банк відповідає за правильність проведення операцій по ПР клієнта; чи правомірно банком нарахована сума перевитрати.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не доведено обставин, на які він посилається як на обгрунтування позовних вимог, а тому його вимога про стягнення з відповідача 33523,33 грн. несанеціонованої перевитрати – не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даного спору суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.07.2019 справа №342/180/17, відповідно до яких, Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною договору, укладеного з клієнтом, якщо не містять на собі підпису клієнта.

Втім, при поданні позову і в ході судового розгляду справи позивачем не було надано суду Тарифів і Правил, які є частиною укладеного між сторонами Договору, відповідно до п. 12.4.

У зв`язку з цим у суду відсутня можливість перевірити наявність на них підпису відповідача, а в разі наявності такого підпису – можливість перевірити, чи обумовлено Тарифами і Правилами правовідносини, щодо яких виник спір (нарахування процентів і комісій).

Відтак, вимоги про стягнення з відповідача комісій і процентів також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 267 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Повне судове рішення складено 13.11.2019 року.

Суддя: О.Х. Ширінська