Ухвала суду № 85618354, 13.11.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/3029/19

№ провадження 2/647/798/2019

У Х В А Л А

13.11.2019 року суддя Бериславського районного суду Херсонської області В.С. Миргород перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бериславської міської ради Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно; третя особа: Бериславська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір за ставкою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн., що підтверджується наданою квитанцією.

Позивачем визначено ціну позову 5 225, 00 грн. та як на доказ надано копію договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 27.08.2009 року, в якому зазначено, що загальна вартість окремо виділених об`єктів нерухомого майна цілісного майнового комплексу згідно звіту про визначення вартості приміщень, виготовленого приватним підприємством Навчально-консультаційним Центром відділ оцінки та експертизи від 22.05.2009 року становить 5 225, 00 гривень, що суперечить Постанові Кабінету Міністрів України.

Позивачем не надано звіту про вартість майна, а тому суд не можна прийняти як доказ вищезазначений договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 27.08.2009 року, а відповідно не можливо встановити реальну ринкову вартість об`єкту спору для розрахунку ціни позову, а відповідно і для сплати судового збору.

Відтак, у зв`язку з відсутністю оціночної документації реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і з огляду на це - суму необхідного до сплати позивачем судового збору.

Крім цього, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України.

Вищевказаною процесуальною нормою Закону, серед іншого, декларується, що позовна заява повинна містити:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В свою чергу, подана позовна заява вказаним вище вимогам не відповідає, адже не містить згадуваних та обов`язкових реквізитів.

Тобто, в цілому зміст позовної заяви не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, в редакції чинній на момент подання позову до суду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням наведеного вище вважаю, що подану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення вказаних недоліків.

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бериславської міської ради Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно; третя особа: Бериславська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до суду із аналогічною заявою.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В. С. Миргород