Рішення № 85617377, 07.11.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/757/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.,

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.,

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/757/19

за позовом: Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Семенівкарайагролісгосп”

вул. Горавовка, 33А, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТРА”

вул. Незалежності, 3, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200

про визнання права власності на лісопродукцію

Представники сторін:

від позивача: Дубін В.І. адвокат

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Семенівським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством “Семенівкарайагролісгосп” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТРА” про визнання права власності на лісо продукцію (порода “сосна звичайна” в колодах) у кількості 101,018 м куб. на загальну суму 121549,91 грн, на яку ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 накладено арешт у рамках кримінального провадження 1-кс/736/172/19 у справі № 736/544/19, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270150000097 від 31.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Позивач вважає, що накладений ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 арешт унеможливлює виконання позивачем договірних зобов`язань і як наслідок позивач недоотримує кошти за лісопродукцію.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/757/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03 жовтня 2019 року о 09:30 год.

02.10.2019 Господарським судом Чернігівської області електронною поштою через канцелярію суду отримано від відповідача лист № 598 від 02.10.2019, яким повідомлено, що відповідач повністю підтримує позов, просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача. Електронний лист з вкладеним клопотанням не підписано електронним цифровим підписом. відповідно до ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Суд враховує, що в силу приписів пункту 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Отже, отриманий електронною поштою лист відповідача не відповідає вимогам вказаних норм кодексу, закону та положенню Інструкції.

Оскільки лист відповідача не скріплено електронним цифровим підписом, він не належить до офіційних, суд відповідно не приймає його до розгляду.

В письмовому вигляді лист № 598 від 02.10.2019 станом на момент винесення рішення по справі № 927/757/19 про визнання позову до суду не надходив.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце підготовчого засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

03.10.2019 Господарським судом Чернігівської області задоволено усне клопотання позивача, оголошено перерву в підготовчому засіданні на 15.10.2019 на 10:30 год., про що представника позивача повідомлено під розписку та зазначено в протоколі судового засідання. Відповідачу надіслано ухвалу повідомлення.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце підготовчого засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

15.10.2019 Господарським судом Чернігівської області оголошено перерву в підготовчому засіданні до 31.10.2019 на 10:00 год. Сторонам надіслано ухвалу повідомлення.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце підготовчого засідання.

В судовому засіданні 31.10.2016 проведено підготовче засідання та здійснено перехід по розгляду справи по суті, призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 7.11.2019 на 09:00 год.

В судове засідання 07.11.2019 з`явився представник позивача, відповідач представника в судове засідання не направив.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, повідомлений належним чином про час, дату, місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової кореспонденції в матеріалах справи.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин відповідачем не надано, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.11.2016 судом здійснено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснено порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.

З`ясувавши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши повноважного представника позивача, розглянувши подані документи, суд встановив:

08.02.2019 між Семенівським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством “Семенівкарайагролісгосп” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АСТРА” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №18-2019.

Відповідно до умов п. 1.1 договору продавець передає у власність на умовах франко-верхній склад продавця лісоматеріали круглі, порода сосна (Pinus sylvestris), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору, що визначені у договору.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підпису видаткових накладних. (п. 1.2 договору).

Позивачем вказано, що лісопродукція (товар) була заготовлена на підставі лісорубного квитка серії ЧН ЛРК №004265 від 09.01.2019.

Окрім того, 01.03.2019 відповідачем видано довіреність №44 на ім`я ОСОБА_1 на отримання від ДП «Семенівкарайагролісгосп» пиловника у кількості двісті куб м; 30.03.2019 оформлено товарно-транспортні накладні №№ Р540, Р541, Р542, Р544, №Р545 за яким замовником та вантажоодержувачем є ТОВ “АСТРА”, вантажовідправник – ДП “Семенівкарайагролісгосп”; 30.03.2019 оформлено видаткові накладні №540 від 30.03.2019 на суму 25162,58 грн, № 541 від 30.03.2019 на суму 24989,96 грн, №542 від 30.03.2019 на суму 23270,63 грн, № 544 від 30.03.2019 на суму 24084,46 грн, № 545 від 30.03.2019 на суму 24042,58 грн, які підписані представником постачальника (позивача) та не підписані представником покупця (відповідача).

На підставі товарно-транспортних накладних від 30.03.2019 №Р540, №Р541, №Р542, №Р544, №Р545 та довіреності на отримання товару №44 від 01.03.2019 позивачем було відвантажено відповідачу лісопродукцію - “сосна звичайна” (у колодах) кількістю 101,018 м куб. на загальну суму 121549,91 грн.

За доводами позивача, відвантажену лісопродукцію у власність відповідачеві не передано, що підтверджується відсутністю підпису представника замовника на видаткових накладних №540 від 30.03.2019 на суму 25162,58 грн, № 541 від 30.03.2019 на суму 24989,96 грн, №542 від 30.03.2019 на суму 23270,63 грн, № 544 від 30.03.2019 на суму 24084,46 грн, № 545 від 30.03.2019 на суму 24042,58 грн, що є порушенням п. 1.2 договору купівлі-продажу необробленої деревини №18-2019 від 05.02.2019.

Оплата за лісопродукцію відповідачем не здійснена за доводами позивача.

Факт відпуску товару позивачем та прийняття до перевезення товару відповідачем сторонами не оспорюється.

Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 у рамках кримінального провадження 1 -кс/736/172/19 у справі №736/544/19, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019270150000097 від 31.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні), на лісопродукцію, яка завантажена на вантажні автомобілі та причепи належні ТОВ “Астра” та ФОП “Рушанян” у кількості 197,368 м. куб. накладено арешт.

Вказаною ухвалою встановлено, що 30 березня 2019 року в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області черговою групою швидкого реагування Корюківського відділення поліції були зупинені вантажні автомобілі ТОВ “Астра” та ФОП “Рушанян”, які перевозили лісопродукцію. 31.03.19 року за участю майстра ДП “Корюківське лісове господарство” проведено огляд транспортних засобів ТОВ “Астра” та ФОП “Рашунян”, а саме 8 автомобілів КАМАЗ з причепами, які перевозили лісопродукцію, відпущену працівниками ДП “Семенівкарайагролісгосп”. Виявлені під час огляду розбіжності між даними, зазначеними в товаротранспортних накладних та фактичними даними, встановленими в ході огляду автомобілів з причепами, ставлять під сумнів законність походження лісопродукції. 31.03.2019 року винесено постанову про визнання в якості речових доказів оглянутих транспортних засобів, як знаряддя скоєння злочину та перевезеної лісопродукції, як об`єкту скоєння злочину.

Виконуючим обов`язки директора Семенівського дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 у справі №736/544/19.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03.06.2019 у справі №736/544/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 без змін.

Позивач по тексту позовної заяви посилається на обставину, що в ухвалі від 03.06.2019 зазначено, що фактичного володільця лісопродукції, якою завантажені транспортні засоби, не встановлено; ДП “Семенівкарайагролісгосп” до арештованої лісопродукції відношення не має; жодна особа, як вважала себе власником арештованої лісопродукції, до апеляційного суду зі скаргою не звернулася.

Позивач вважає, що відповідно до товарно-транспортних накладних, вантажовідправником (тобто фактичним володільцем) арештованої лісопродукції є саме він, а безпідставний арешт майна унеможливлює виконання позивачем договірних зобов`язань та позбавлений права розпоряджатися власним майном та отримати дохід від його реалізації.

У підтвердження права власності на лісопродукцію позивач надав договір підряду №1 від 06.02.2019, лісорубний квиток серія НОМЕР_1 НОМЕР_2 №004265 від 09.01.2019, наряди–акти на виконання робіт №3411, №3252.

Позивач в позовній заяві просить визнати за ним на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України право власності на лісопродукцію (порода "сосна звичайна" в колодах) у кількості 101,018 м куб. на загальну суму 121549,91 грн, на яку ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 накладено арешт у рамках кримінального провадження 1-кс/736/172/19 у справі №736/544/19, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019270150000097 від 31.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.)

Відповідно до частин 1 та 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є визнання права власності на майно - лісопродукцію (порода "сосна звичайна" в колодах) у кількості 101,018 м куб. на загальну суму 121549,91 грн, на яку ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 накладено арешт у рамках кримінального провадження 1-кс/736/172/19 у справі №736/544/19, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019270150000097 від 31.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України.

За приписами ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1-3 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

При цьому, за приписом ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. А тому, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами право власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджено належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного суду від 11.04.2019р. у справі №910/8880/18, від 02.05.2018 у справі № 914/904/17 та від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, та ця правова позиція підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у даній справі (ч.4 ст.236 ГПК України).

Отже, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; або якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності є особа, яка не визнає право власності позивача на належне йому майно.

Позовна заява не містить обґрунтування та до неї не додано доказів на підтвердження того, що право на лісопродукцію, на яку накладено арешт в межах досудового розслідування кримінальній справі №12019270150000097 і власником якої вважає себе позивач, оспорюється або не визнається відповідачем.

Як встановлено судом, позивач є продавцем лісоматеріалів за договором купівлі-продажу необробленої деревини від 08.02.2019, а відповідач є їх покупцем.

Вищезазначений договір є чинним, доказів зворотнього матеріали справи не містять, відповідачем не оспорюється.

30.03.2019 черговою групою швидкого реагування Корюківського відділення поліції в смт. Холми були зупинені вантажні автомобілі ТОВ “Астра” та ФОП “Рушанян”, які перевозили лісопродукцію. В ході перевірки виявлені значні розбіжності між даними, які вказані в товарно-транспортних накладних та фактичним обсягом завантаженої в автомобілі деревини. Порушено кримінальне провадження за ознаками ст. 191 ч.1 КК України, на лісопродукцію накладено арешт.

На час розгляду господарської справи є чинними ухвала слідчого судді Корюківського району Чернігівської області від 04.04.2019 якою накладено арешт на лісопродукцію, та ухвала Чернігівського апеляційного суду від 03.06.2019 про залишення без змін ухвали слідчого судді від 04.04.2019 про накладення арешту на лісопродукцію.

Як встановлено ч.1 ст.170 Кримінально процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст.174 Кримінально процесуального кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів звернення саме позивача з клопотанням у встановленому Кримінально процесуальним кодексом порядку про скасування арешту на лісопродукцію, на яку накладено арешт ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019.

Відповідачем не оспорює право власності позивача на лісопродукцію, а питання щодо статусу цього арештованого майна перебуває поза межами предмету доказування у спорі про визнання права власності за ст.392 ЦК України.

Правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні. При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з вимогою про визнання права власності на майно (лісопродукцію), як на правову підставу пред`явлення вимоги про визнання права власності, посилається на статтю 392 ЦК України, в зв`язку з чим, позивач має обґрунтувати та довести обставини невизнання або спорювання саме відповідачем прав позивача.

При цьому позивач зазначає, що він не може погодитись з висновками Чернігівського апеляційного суду, оскільки вважає себе фактичним володільцем арештованої лісопродукції. Безпідставний арешт майна унеможливлює виконання позивачем договірних зобов`язань і, як наслідок, позивач недоотримує кошти за лісопродукцію, яка втрачає свої якісні характеристики. Тобто, фактично позивачем у позові оспорюються висновки Чернігівського апеляційного суду, викладені в ухвалі від 03.06.2019.

Проте, обставин, за якими відповідач не визнає, оспорює факт чи має сумнів щодо належності позивачу спірного майна - лісопродукцію (порода "сосна звичайна" в колодах) у кількості 101,018 м куб. на загальну суму 121549,91 грн, на яку ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 04.04.2019 накладено арешт, позивачем не доведено, доказів на підтвердження обставини не визнання відповідачем права власності позивача суду не надано.

У матеріалах справи відсутні докази порушення саме відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Крім того, позовна заява взагалі не містить позовних вимог саме до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТРА”, позивачем не обґрунтовано, яким чином відповідачем порушено або вчинюються дії по порушенню право власності на спірне майно.

Таким чином, зважаючи на те, що докази порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача в матеріалах справи відсутні, обставини, за якими відповідач не визнає, оспорює факт чи має сумнів щодо належності Семенівському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству “Семенівкарайагролісгосп” спірного майна, тобто не доведено порушення з боку відповідача прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, а тому у суду відсутні підстави для застосування положення ст. 392 ЦК України та задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 129 ГПК України при відмові в задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У позові

Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Семенівкарайагролісгосп” (вул. Горавовка, 33А, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 31333576)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА» (вул. Незалежності, 3, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200, код ЄДРПОУ 21394227)

про визнання права власності на лісопродукцію ( порода сосна звичайна в колодах) у кількості 101,018 куб м на загальну суму 121549,91 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 14 листопада 2019

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова