Рішення № 85617376, 04.11.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

04 листопада 2019 року Справа № 926/3973/17

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф", м. Чернівці

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Глибоцької районної державної адміністрації, смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області

2. Новоселицької районної державної адміністрації, м. Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області

3. ОСОБА_2 , м. Ужгород Закарпатської області;

4. ОСОБА_3 , м. Маріуполь Донецької області;

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування запису про державну реєстрацію.

представники:

від позивача – адвокат Поляк М.В., ордер від 20.08.2019 № 42350;

від відповідача – адвокат Косовський М.В., ордер від 09.01.2018 № 13403;

від третіх осіб – не з`явилися.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Старлайф” (далі – ТОВ «Старлайф», Товариство, відповідач), в якому (з урахуванням позовної заяви в новій редакції – том 1 а.с. 7-12, 249-256) просить:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Старлайф” від 30.09.2016, оформлене протоколом № 02/16;

2) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Старлайф” від 21.10.2016, оформлене протоколом № 3/16;

3) скасувати запис про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “Старлайф”, здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127;

4) скасувати запис про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “Старлайф”, здійснений державним реєстратором Глибоцької селищної ради 25.10.2016, номер запису 10381050018006127.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч положенням статті 61 Закону України “Про господарські товариства” позивач жодного разу не був повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства, що свідчить про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів у зв`язку з чим всі прийняті рішення загальних зборів учасників товариства є незаконними. Окрім того, на переконання позивача, ним не порушено пункти 4.4 та 4.5 статуту відповідача, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 30.09.2016.

У свою чергу відповідач стверджує, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про час та місце проведення загальних зборів учасників ТОВ “Старлайф” 30.09.2016, натомість рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Старлайф” від 21.10.2016 не порушує корпоративні права позивача, оскільки станом на день їх проведення він не був учасником ТОВ «Старлайф».

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , третя особа-3) у поданих суду поясненнях проти позову заперечує, оскільки вважає, що питання його участі в ТОВ «Старлайф» як учасника жодним чином не зачіпає інтересів позивача.

Натомість Глибоцька і Новоселицька районні державні адміністрації і ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 , третя особа-4) своїм правом на подання письмових пояснень по суті позовних вимог не скористались.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

А. Історія справи.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2017 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито загальне позовне провадження у справі № 926/3973/17 (том 1 а.с. 2-3).

У ході підготовчого провадження суд ухвалою від 20.03.2019 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Глибоцьку і Новоселицьку районні державні адміністрації (том 2, а.с. 35-36).

Натомість ухвалою суду від 22.03.2019 в якості забезпечення позову відповідачу було заборонено вносити зміни до Статуту ТОВ «Старлайф» в частині збільшення розміру статутного капіталу (том 2 а.с. 37-38).

За наслідками розгляду справи Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення від 19.04.2018, яким позов задовольнив: визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Старлайф” від 30.09.2016, оформлене протоколом № 02/16, а також рішення від 21.10.2016, оформлене протоколом № 03/16; скасував запис про реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ “Старлайф”, здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127, а також запис, здійснений державним реєстратором Глибоцької селищної ради 25.10.2016, номер запису 10381050018006127. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто 6400 грн судового збору (том 2 а.с. 97-101).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 у справі № 926/3973/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Старлайф" - без задоволення (том 2 а.с. 238-246).

У той же час постановою Верховного Суду від 25.06.2019 вирішено:

"1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі № 926/3973/17 залишити без змін у частині:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф" від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16, щодо виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф" від 21.10.2016, оформленого протоколом № 03/16;

- скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф", здійсненого державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04 жовтня 2016, номер запису 10381050017006127, щодо виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 ;

- скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф", здійсненого державним реєстратором Глибоцької селищної ради 25 жовтня 2016 року, номер запису 10381050018006127.

3. В решті рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у справі № 926/3973/17 скасувати.

4. Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у частині:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф" від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16, щодо виключення зі складу учасників товариства Василькової ОСОБА_4 Вікторівни;

- скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайф", здійсненого державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04 жовтня 2016, номер запису 10381050017006127, щодо виключення зі складу учасників товариства Василькової Галини Вікторівни.

5. В іншій частині направити справу на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області." (том 3 а.с. 78-90).

Б. Новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 справу № 926/3973/17 передано до провадження судді Марущака І.В. Учасники справи відводів складу суду не заявляли.

Ухвалою суду від 01.08.2019 справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні 20.08.2019 та запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 25.06.2019 по даній справі.

За наслідками підготовчого засідання 20.08.2019 суд постановив ухвалу, якою залучив до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 11.09.2019, а також запропонував залученим третім особам подати суду пояснення на позов.

Ухвалою суду від 11.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 03 жовтня 2019 року та, серед іншого, викликано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Востаннє суд ухвалою від 03.10.2019 прийняв заяву позивача про відмову від частини позовних та закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 30.09.2016, яке оформлене протоколом № 02/16, щодо питань 1, 7, 9 порядку денного та скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Старлайф", здійснений державним реєстратором Новоселицької РДА від 04.10.2016 за номером 10381050017006127, щодо питань 1, 7, 9 порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "Старлайф" від 30.09.2016, яке оформлене протоколом № 02/16, а саме: обрання голови та секретаря зборів; зміну місцезнаходження товариства; надання повноважень на державну реєстрацію змін до установчих документів.

Крім того, цією ж ухвалою суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 926/3973/17 та призначив її до розгляду по суті у судовому засіданні 04 листопада 2019 року, а також викликав ОСОБА_3 в засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

До матеріалів справи долучено оголошення про виклик до суду ОСОБА_3 та витяг з веб-сайту судової влади України, якими останню викликано в судове засідання 04.11.2019.

До початку судового засідання 04.11.2019 від представника відповідача надійшла заява, в якій останній повідомляє суд, що попередній розрахунок витрат на оплату послуг адвоката становить 5000 грн, докази понесення відповідачем цих витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Разом з тим, треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, суд зазначає, що Глибоцькій РДА, Новоселицькій РДА та ОСОБА_2 вручено ухвалу від 03.10.2019 у строк, передбачений частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень (містяться у матеріалах справи).

У той же час суд направляв судові виклики ОСОБА_3 на її адресу, що міститься в заяві про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 03.10.2016 (том 1 а.с. 100), протоколі загальних зборів ТОВ «Старлайф» від 30.09.2019 № 02/16 (том 1 а.с. 104), статуті ТОВ «Старлайф» зі змінами від 30.09.2016 (том 1 а.с. 107), нотаріально посвідчених довіреностях (том 1 а.с. 126, 153) – АДРЕСА_1 . Проте конверти з ухвалами суду від 20.08.2019, 11.09.2019 та 03.10.2019 повернулись до суду не врученими через «інші причини».

Про інші адреси місця проживання третьої особи-4 суду не відомо. Водночас суд виходить з того, що пунктом 4.3 статуту ТОВ «Старлайф» передбачено обов`язок учасника повідомляти товариство про зміну свого постійного місця проживання. Відповідач не надав суду інформації про зміну ОСОБА_3 адреси свого місця проживання та повідомив, що про іншу адресу місця проживання третьої особи-4, окрім тієї, яка зазначена вище, йому не відомо.

До того ж, суд у порядку частини четвертої статті 122 ГПК України викликав ОСОБА_3 в судові засідання 03.10.2019 та 04.11.2019 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

За таких обставин суд вважає, що треті особи були належним чином повідомлені про розгляд по суті справи № 926/3973/17, а неявка їх представників у судове засідання 04.11.2019 не перешкоджає вирішенню спору на підставі наявних матеріалів та пояснень представників сторін.

По суті позовних вимог представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, натомість представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, а також звернувся до суду із усним клопотанням про скасування забезпечення позову.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд констатує таке.

Як установлено Верховним Судом в постанові від 25.06.2019 та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Старлайф» створено на підставі рішення установчих зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 1 від 20.05.2009.

15 червня 2009 року державний реєстратор виконавчого комітету Чернівецької міської ради Михайлова Н.І. здійснила запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи за №10381020000006127.

Статутом ТОВ «Старлайф» (у редакції, чинній станом на 30.09.2016) передбачено, що позачергові загальні збори Товариства скликаються головою Товариства у разі неплатоспроможності Товариства, а також у разі якщо цього потребують інтереси Товариства. Про проведення зборів учасників Товариства учасники можуть повідомлятися усно та письмово, або шляхом надіслання повідомлення поштою за останнім відомим місцем проживання та іншим чином (пункти 6.12-6.14 Статуту).

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.1 Статуту Товариства місцем проживання позивача визначено: АДРЕСА_2 .

Пунктом 4.3 Статуту ТОВ «Старлайф» визначені обов`язки, які покладаються на учасників Товариства, а саме:

- додержуватись засновницьких документів товариства і виконувати рішення загальних зборів учасників товариства та інших органів управління товариства;

- виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими статутом, рішеннями загальних зборів;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

- повідомляти про зміну постійного місця проживання;

- нести інші обов`язки, що передбачені законодавством України.

Згідно з пунктом 4.4 Статуту ТОВ «Старлайф» учасники Товариства не мають права займатися підприємницькою діяльністю або співпрацювати з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, бути їх учасниками або засновниками, у сфері надання послуг страхового посередника.

Пунктом 4.5 Статуту ТОВ «Старлайф» надана можливість загальним зборам Товариства виключити учасника із Товариства у зв`язку із систематичним (два і більше разів) без поважних причин неприйняттям участі у загальних зборах учасників товариства.

Повідомлення ТОВ «Старлайф» Солійчука Є.М. про дату, місце та порядок денний зборів від 30.09.2019 підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланого за зазначеною адресою.

Оскільки позивач повідомив відповідача про зміну місця його постійного проживання 13 грудня 2016 року, судами при первісному розгляді цієї справи не прийнято до уваги надані ОСОБА_1 відомості щодо його нерухомості за новою адресою та акт ПП "Ремжитлосервіс" від 01.03.2018 № 59 стосовно проживання позивача за новою адресою з 07 липня 2012 року.

Також суди не прийняли до уваги посилання відповідача на акт від 29.08.2016, довідку від 28.02.2018 та письмові заяви свідків щодо надіслання позивачу чистого аркушу паперу замість повідомлення про дату, місце та порядок денний загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф» від 30.09.2016, оскільки під час допиту жоден зі свідків достеменно не згадав відправника, зазначеного на поштовому конверті, у якому знаходився чистий аркуш паперу.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф», оформленим протоколом від 30.09.2015 № 02/16, вирішено:

1. обрати головою цих зборів ОСОБА_5 , секретаря – ОСОБА_6 .;

2. виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ;

3. прийняти до складу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

4. затвердити статутний капітал у розмірі 76250,00 грн., що складає 10000 часток, і розподілити його між учасниками Товариства;

5. внести зміни до прав і обов`язків, передбачених статутом Товариства;

6. покласти на учасників Товариства додаткові обов`язки, які не передбачені статутом ТОВ «Старлайф»;

7. змінити місцезнаходження ТОВ «Старлайф»;

8. затвердити статут ТОВ «Старлайф» в новій редакції;

9. уповноважити ОСОБА_8 на державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства .

Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф», яке оформлене протоколом від 30.09.2016 № 02/16, та нова редакція статуту Товариства зареєстровані державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації Міхалчан О.Д. шляхом проведення запису в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи за №10381050017006127 від 04.10.2016.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф», оформленим протоколом від 21.10.2016 № 03/16, ухвалено: прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; збільшити статутний капітал за рахунок внесків нових учасників. Вказані збори проведені без участі позивача.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф», оформленим протоколом від 21.10.2016 № 03/16, та нова редакція статуту Товариства зареєстровані державним реєстратором Глибоцької селищної ради ОСОБА_11 О.В. шляхом проведення запису в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи за № 10381050018006127 від 25.10.2016.

ІV. Джерела права й акти їх застосування.

Суд керуються нормами законів та статуту відповідача, які були чинні на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ «Старлайф», оформленого протоколом від 30.09.2016 № 02/16.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом статті 116 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із положеннями статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть, також, мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, закріплено у ч. 1 ст. 116 ЦК України, ч. 1 ст. 88 ГК України та Законі України "Про господарські товариства".

У відповідності до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (ст. 98 ЦК України).

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" унормовано, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Приписами статті 41 названого Закону передбачено, що до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

в) обрання і відкликання членів наглядової ради;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Поряд з цим, згідно із ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", «и – й» статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

V. Позиція та висновки суду за результатами нового розгляду справи.

З огляду на зміст пункту 45 мотивувальної частини та пунктів 2-5 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 25.06.2019 суд вважає, що Господарському суду Чернівецької області передано на новий розгляд вимоги позивача щодо визнання недійсним пунктів 1, 3-9 рішення загальних зборів учасників ТОВ “Старлайф” від 30.09.2016, яке оформлене протоколом № 02/16, та скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ “Старлайф”, здійсненого державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127 у частині вказаних пунктів рішення загальних зборів, оскільки решті позовних вимог надано правову оцінку, зокрема:

- задоволено позовні вимоги у частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Старлайф” від 21.10.2016, оформленого протоколом № 3/16; та скасування запису про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ “Старлайф”, здійсненого державним реєстратором Глибоцької селищної ради 25.10.2016, номер запису 10381050018006127

- задоволено позовні вимоги про визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів учасників ТОВ “Старлайф” від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16, та скасовано запис про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ “Старлайф”, здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127- у частині виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_12 .М ОСОБА_13 ;

- відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів учасників ТОВ “Старлайф” від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16, та скасовано запис про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ “Старлайф”, здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127- у частині виключення зі складу учасників Товариства Василькової Г.В.

При цьому, Касаційний господарський суд зауважив, що під час первісного розгляду справи суди не дослідили обставини правомірності та дотримання порядку прийняття до складу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , затвердження статутного капіталу в новому розмірі, розподілу його між учасниками Товариства тощо, тобто не з`ясували наявність чи відсутність порушення прав (охоронюваних законом інтересів) позивача.

Під час нового розгляду справи № 926/3793/17 позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог (визнання недійсними пунктів 1, 7, 9 рішення загальних зборів від 30.09.2016 та скасування реєстраційних дії у відповідній частині), яка прийнята судом ухвалою від 03.10.2019.

Таким чином, суд розглядає позов в частині визнання недійсним пунктів 3-6, 8 рішення загальних зборів учасників ТОВ “Старлайф” від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16 (далі – рішення загальних зборів від 30.09.2016), а також скасування реєстраційної дії від 04.10.2016 № 10381050017006127 в зазначеній частині.

Отже, на виконання вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, суд зазначає про таке.

Пунктом 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" обумовлено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Водночас у пункті 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» роз`яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Так, передусім, суд відхиляє доводи позивача про те, що його не було повідомлено про загальні збори учасників Товариства, що відбулись 30.09.2016, у зв`язку з тим, що обставини належного повідомлення ОСОБА_1 про зазначені збори встановлені у пунктах 18-20 постанови Верховного Суду та є преюдиціальними для суду в силу положень статті 75 ГПК України. Суд не вправі переоцінювати вказані обставини або надавати їм додаткову оцінку.

Повертаючись до пунктів спірного рішення загальних зборів від 30.09.2016, суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності включення до складу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (пункт 3) у сукупності із виключенням ОСОБА_7 і ОСОБА_1 (пункт 2), затвердженням розміру статутного капіталу і його розподілу між учасниками ТОВ «Старлайф» (пункт 4).

Пунктом 4 рішення загальних зборів від 30.09.2016 вирішено у зв`язку із виключенням ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та з прийняттям до складу Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , затвердити статутний капітал у розмірі 76250 грн, що складає 10000 часток і розподілити його між учасниками наступним чином: ОСОБА_8 – 7500 грн, що відповідає 9,8% статутного капіталу або 980 часткам; ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – по 6875 грн, що відповідає 9,02% статутного капіталу або 902 часткам.

У свою чергу пунктом 2 оскаржуваного рішення загальних зборів виключено зі складу учасників Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , яким належало по 6875 грн внеску до статутного капіталу ТОВ «Старлайф».

Відповідно до пункту 5.1 Статуту Товариства (у редакції чинній станом на 30.09.2016) його статутний капітал становить 76250 грн.

Таким чином, суд констатує, що рішенням загальних зборів від 30.09.2016 частки в статутному капіталі Товариства виключених ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (по 6875 грн) розподілені в тих самих долях між новими учасниками ТОВ «Старлайф» - Буть Б.А. та ОСОБА_3 .

Разом з тим, оскільки у ході розгляду даної справи судами визнано недійсним рішення загальних зборів від 30.09.2016 в частині виключення позивача зі складу учасників Товариства, то загальний розмір статутного капіталу, за таких умов, становить 83125 грн, що відповідає 109,2 % або 10902 часткам статутного капіталу ТОВ «Старлайф» (в редакції статуту як до, так і після прийняття рішення загальних зборів від 30.09.2016).

Зазначене порушує корпоративні права позивача та не відповідає вимогам законодавства, створює перешкоди у проведенні загальних зборів учасників та управлінні Товариством, невизначеність в складі учасників ТОВ «Старлайф».

Тому суд вирішив повністю скасувати пункти 3, 4 рішення загальних зборів, оскільки це дасть можливість загальним зборам учасників ТОВ «Старлайф» на власний розсуд вирішити питання про розподіл вивільненої частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 6875 грн між вже діючими або новими учасниками ТОВ «Старлайф», або зменшення загального розміру статутного капіталу тощо.

При цьому, суд не вправі пропорційно зменшити частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 або виключити одного з них зі складу учасників Товариства, тому що не може підмінювати собою загальні збори учасників ТОВ «Старлайф» або надавати перевагу одним учасникам перед іншими.

Щодо положень пункту 5 рішення загальних зборів від 30.09.2019, то у ньому вирішено внести зміни до прав та обов`язків, передбачених статутом Товариства, а саме доповнено п. 4.3 статуту наступними обов`язками:

· підписувати затверджені зборами зміни та доповнення до статуту, в т.ч. шляхом викладення в новій редакції;

· дотримуватися умов всіх договорів, які підписуються між учасником та товариством;

· брати участь в семінарах, які проводяться товариством;

· на вимогу товариства сплачувати додаткові внески;

· брати особисту участь у діяльності товариства шляхом росту власного обороту (нетто-одиниць), проведення засідання структури не менше одного разу на місяць, опрацювання списку інкасо, здійснення набору нових консультантів, виконання необхідного об`єму виробництва або сплачувати додаткові внески згідно рішення загальних зборів учасників.

Аналізуючи зміст додаткових обов`язків, визначених вказаним пунктом, суд дійшов висновку, що, покладаючи на учасників товариства обов`язок сплачувати додаткові внески, загальні збори чітко не конкретизували та не передбачили на вимогу кого із товариства, в якій формі, в якому розмірі та порядку має сплачуватись такий додатковий внесок.

За таких умов вказаний обов`язок порушує корпоративні права позивача, оскільки через неясність порядку його виконання для нього можуть настати несприятливі наслідки у вигляді виключення із складу учасників ТОВ «Старлайф», тому пункт 5 рішення загальних зборів від 30.06.2019 у цій частині слів «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески» слід визнати недійсним.

При цьому, покладення на учасників сплачувати додаткові внески згідно рішення загальних зборів учасників відповідає та фактично дублює пункт 6.5 статуту ТОВ «Старлайф». Тому в іншій частині вимог щодо скасування пункту 5 рішення загальних зборів належить відмовити.

Також пунктом 6 рішення загальних зборів від 30.09.2016 вирішено: «Для досягнення мети (цілі) Товариства у вигляді здійснення підприємницької діяльності у сфері надання послуг страхового посередництва, консультативно-фінансових послуг та підготовки кадрів в даній галузі діяльності задля одержання Товариством прибутку та отримання високих фінансових результатів, зобов`язати кожного учасника Товариства брати особисту участь у досягненні цієї мети (цілі) Товариства. Така участь може здійснюватись або шляхом росту власного обороту (нетто-одиниць), проведення засідання структури не менше одного разу на місяць, опрацювання списку інкасо, здійснення набору нових консультантів, виконання необхідного об`єму виробництва, або шляхом здійснення щомісячного внеску у вигляді безповоротної фінансової допомоги, без зміни часток у статутному капіталі, у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень без подальшого їх повернення. Належне виконання цього обов`язку підтверджується актом виконання функцій учасника, який підписується між учасником та Товариством. Внески здійснюються до 5 числа кожного наступного місяця.

Невиконання зазначеного обов`язку вважатиметься перешкоджанням своїми діями досягненню цілей Товариства та є підставою для виключення відповідного учасника з Товариства.»

Тобто на учасників ТОВ «Старлайф» покладено брати особисту участь у досягненні цієї мети (цілі) Товариства, що не передбачений статутом та полягає у:

а) здійсненні росту власного обороту (нетто-одиниць), проведення засідання структури не менше одного разу на місяць, опрацювання списку інкасо, здійснення набору нових консультантів, виконання необхідного об`єму виробництва, або

б) здійсненні щомісячного внеску у вигляді безповоротної фінансової допомоги, без зміни часток у статутному капіталі, у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень без подальшого їх повернення.

На переконання суду, покладення на особу обов`язку передбачає, що з метою забезпечення принципу правової визначеності та сталості суспільних відносин такий обов`язок має бути чітко сформульованим та однозначно трактуватись усіма учасниками відносин.

Натомість суд вважає, що рішенням загальних зборів не визначено: кількісні характеристики зросту власного обороту (нетто-одиниць); засідання якої структури належить проводити учасникам Товариства; який список інкасо має бути опрацьований учасниками ТОВ «Старлайф». Також загальні збори не конкретизували в чому полягає здійснення набору нових консультантів (в проведенні самого пошуку таких консультантів чи їх найму за договором) та «необхідного» об`єму виробництва в розрізі пункту 2.2 Статуту Товариства (предмет діяльності).

До того ж, законодавством не передбачено укладення між учасником та товариством договорів безповоротної фінансової допомоги, а покладення такого обов`язку на учасника позбавляє його права на пропорційне збільшення частки в статутному капіталі відповідно до здійсненого ним внеску, відтак і отримання дивідендів від діяльності Товариства.

Неясним є також форма, зміст та порядок складання акту виконання функцій учасника, а також особи (органу), яка (який) підписує його від імені ТОВ «Старлайф».

Відтак суд вирішив визнати недійсним у повному обсязі пункт 6 рішення загальних зборів від 30.09.2016 у зв`язку з тим, що він порушує корпоративні права позивача.

У доповнення суд також вважає за необхідне зазначити, що незаконне виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Старлайф» позбавило його можливості брати участь в обговоренні та вирішенні наступних питань порядку денного, зокрема і пунктів 3-6 оскаржуваного рішення загальних зборів від 30.09.2016, що свідчить про порушення права позивача на участь в управлінні Товариством.

З огляду на викладені обставини та мотиви суду статут ТОВ «Старлайф» в новій редакції (пункт 8 рішення загальних зборів від 30.09.2016) та запис про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайф», здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127 – підлягають відповідно визнанню недійсним та скасуванню в частині скасованих вище пунктів 3, 4, підпункту пункту 5 щодо слів: «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески».

VІ. Скасування заходів забезпечення позову.

Під час судового засідання 04.11.2019 представник відповідача звернувся до суду із усним клопотанням про скасування забезпечення позову, застосованого на підставі ухвали Господарського суду Чернівецької області від 22.03.2019, оскільки вважає його таким, що суперечить закону та порушує права ТОВ «Старлайф».

Суд зазначає, що дійсно при первісному розгляді цієї справи ухвалою від 22.03.2019 в якості забезпечення позову відповідачу було заборонено вносити зміни до Статуту ТОВ «Старлайф» в частині збільшення розміру статутного капіталу (том 2 а.с. 37-38).

Вказана ухвала оскаржена в апеляційному порядку не була, тобто застосовані нею заходи є чинними станом на день ухвалення цього рішення.

У зв`язку із викладеним суд звертає увагу, що відповідно до статті 145 ГПК України: «Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Натомість у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.»

Заявляючи відповідне усне клопотання, представник відповідача не надав суду доказів того, що у зв`язку із вжиттям Господарським судом Чернівецької області заходів забезпечення позову блокується господарська діяльність ТОВ «Старлайф», порушуються права осіб, що не є учасниками судового процесу, або застосовуються обмеження, що не пов`язані з предметом позову.

Саме за рахунок відсутності вказаних обставин суд в ухвалі від 22.03.2018 і застосував відповідний захід забезпечення позову та не заборонив відповідачу вносити зміни до статуту, що пов`язані із зменшенням розміру статутного капіталу, відступленням чи продажем часток, про що клопотав позивач.

Таким чином, оскільки судом ухвалюється рішення про часткове задоволення позову, а представником відповідача не подано вмотивованого клопотання про скасування забезпечення позову, то у його задоволенні належить відмовити, що не перешкоджає відповідачу повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (частина шоста статті 145 ГПК України).

VІІ. Розподіл судових витрат.

У пункті 50 постанови від 25.06.2019 Верховний Суд зазначив, що розподіл судових витрат ним не здійснено. Відтак суд має здійснити розподіл судових витрат за всі позовні вимоги, в тому числі й ті, які не були предметом нового розгляду справи.

Згідно із положеннями частини 129 ГПК України суд вирішив покласти судовий збір на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При цьому, у матеріалах справи містяться докази того, що позивачем за подання позову сплачено 6400 грн судового збору (том 1 а.с. 13-17) та за подання заяви про забезпечення позову – 881 грн судового збору (том 2 а.с. 28), загалом 7281 грн.

У цьому контексті суд вирішив витрати із судового збору в сумі 5946,15 грн в частині задоволення позову стягнути з відповідача на користь позивача, а в частині відмови у задоволенні позову (частково щодо пунктів 2, 5 рішення загальних зборів від 30.09.2016, а також реєстраційних дій в цій частині) та закриття провадження у справі через відмову від позовних вимог (щодо пунктів 1, 7, 9 рішення загальних зборів від 30.09.2016, а також реєстраційних дій в цій частині) – залишити за ОСОБА_1 .

У той же час відповідач за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 10572 грн (том 2 а.с 117, 123), а за подання касаційної скарги – 12800 грн (том 3 а.с. 7-9).

Відтак, у зв`язку відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг в сумі 1168,60 грн належить відшкодувати ТОВ «Старлайф» за рахунок ОСОБА_1 , а в решті – залишити за відповідачем.

Разом з тим, суд згідно із частиною третьою статті 130 ГПК України не має підстав за власної ініціативи стягнути із позивача понесені відповідачем судові витрати через часткове закриттям провадження у справі, оскільки останній не звертався до суду із відповідною заявою.

За змістом частини 11 статті 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

На підставі викладеного суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача різницю відшкодування судового збору – 4777,55 грн (5946,15 грн - 1168,60 грн).

Як зазначалося вище до початку судового засідання 04.11.2019 від представника відповідача надійшла заява, в якій останній повідомляє суд, що попередній розрахунок витрат на оплату послуг адвоката становить 5000 грн, докази понесення відповідачем цих витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду

Відповідно до ч.1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Суд зазначає, що представником відповідача подавалися неодноразово заяви по суті спору однак до суду не подано було попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись статтями 126, 135, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними:

- пункт 3;

- пункт 4;

- підпункт пункту 5 в частині слів: «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески»;

- пункт 6;

- пункт 8 в частині скасованих вище пунктів 3, 4, підпункту пункту 5 в частині слів: «на вимогу Товариства сплачувати додаткові внески»;

рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайф» від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16.

3. Скасувати запис про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайф», здійснений державним реєстратором Новоселицької районної державної адміністрації 04.10.2016, номер запису 10381050017006127, у частині визнаних недійсними пунктів рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайф» від 30.09.2016, оформленого протоколом № 02/16.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайф» (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 154, ідентифікаційний код 36528501) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 4777,55 грн відшкодування судового збору.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Відмовити в задоволенні клопотання про скасування забезпечення позову.

7. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 14 листопада 2019 року.

Суддя І.В. Марущак