Рішення № 85617278, 14.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1734/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Редько А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області (м-н Героїв Небесної Сотні, 4, м. Харків, 61001) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (код ЄДРПОУ 305887885, адреса: вул. Дніпропетровська, 223, кімната 8-8, м. Мерефа, Харківська область, 62472) про стягнення 872 880,60грн. за участю учасників справи:

прокурора - Клейн Л.В, службове посвідчення № 051089 від 02.10.2018;

позивача - не з`явився;

відповідача - Бондаренко Г.І., ордер серії ХВ № 000017 від 28.10.2019 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1894 від 18.02.2015

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради Харківської області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" на користь Харківської міської ради Харківської області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 872 880,60грн. Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить покласти на відповідача.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач з 11.06.2013 та по теперішній час, в порушення вимог ст.ст.125-126 Земельного кодексу України, використовує земельну ділянку площею 0,2901га по АДРЕСА_1 без виникнення в останнього права власності, права постійного користування або права оренди на неї. Такі дії відповідача, на думку прокурора, відповідачем порушують права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку.

Оскільки дана земельна ділянка знаходиться у комунальній власності позивача, прокурор вважає, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, зберігає кошти, а тому на підставі ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України, він зобов`язаний відшкодувати позивачу всі доходи, які останній одержав чи міг би одержати від цього майна.

Ухвалою суду від 10.06.2019 позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради Харківської області залишено без руху, надано прокурору строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 10.06.2019.

Після усунення прокурором недоліків, ухвалою суду від 21.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1734/19 за правилами загального позовного провадження.

10.07.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність відомостей про внесення спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру, вважає, що земельна ділянка не є сформованою як об`єкт цивільного права та як об`єкт оренди. Як зазначає відповідач, прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявність нормативної грошової оцінки землі, а визначення її розміру самостійно, шляхом арифметичного розрахунку, не відповідає положенням ст.79-1 Земельного кодексу України та ст.ст.20, 23 Закону України "Про оцінку земель".

Ухвалою суду від 16.07.2019 провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 587/430/16-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Після усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 09.10.2019 провадження у справі поновлено.

28.10.2019 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій прокурор зазначає про необґрунтованість та безпідставність викладених відповідачем заперечень. Як зазначає прокурор, саме з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки, на думку прокурора, є фактичним набуттям відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, в результаті чого відбулося збереження (заощадження) відповідачем, за рахунок Харківської міської ради, належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Таким чином, прокурор вважає, що у даній справі відсутні будь-які підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

04.11.2019 відповідач надав заперечення на відповідь прокурора на відзив, в яких не погоджується з його правовою позицією, посилаючись на те, що без укладання договору оренди відповідач не зобов`язаний сплачувати оренду плату, а відповідно до п.14.1.73 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан" може бути визнано землекористувачем і без укладеного договору оренди та сплачувати земельний податок шляхом подання декларації з плати за землю, самостійно розрахувавши податок на землю. Проте, відповідачем не було цього зроблено саме з причини невизначеності розміру земельної ділянки.

В підготовчому засіданні 05.11.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.11.2019 о 16:40.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Позивач у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки неявка позивача без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.11.2019 проти позову прокурора заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Харківською місцевою прокуратурою № 5 Харківської області було здійснено вивчення питання законності використання земель на території Основ`янського та Слобідського районів м. Харкова та проведено моніторинг публічної кадастрової карти України, за результатами якого встановлено факт використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 без належного оформлення права власності/користування нею.

У подальшому, місцевою прокуратурою на адресу Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області скеровано лист № 04-05-6063вих18 від 12.09.2018 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання суб`єктами господарювання земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Під час вжиття заходів самоврядного контролю Департаментом контролю Харківської міської ради Харківської області встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташовано цілісний об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, яка складається з нежитлових приміщень в літ. “А'-2” загальною площею 818,1 кв.м. в літ. “А-2-6” загальною площею 1347,7 кв.м., в літ. “А-2” загальною площею 1541,6 кв.м. та в літ. “Б-1” загальною площею 19,2 кв.м., а дана земельна ділянка використовується суб`єктами господарювання без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації таких прав.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 167670799 від 23.05.2019 об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ.“А-2-6” загальною площею 1347,7кв.м. по АДРЕСА_1 Харкові відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі № 2-4218 від 18.09.2007 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Титан” (відповідач).

Право власності/користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 належним чином не оформлено, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 167672329 від 23.05.2019 .

Як зазначає прокурор, рішення щодо надання у користування або продажу зазначеної земельної ділянки не приймалось, земельна ділянка площею 0,2901га по АДРЕСА_1 на даний час перебуває у власності територіальної громади міста Харкова, а тому відповідач з 11.06.2013 та по теперішній час використовує її без виникнення права власності на землю, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав, чим порушує вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством “Центр Державного земельного кадастру” Харківська регіональна філія було проведено зйомку земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради Харківської області 15.04.2019 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Титан” використовує земельну ділянку площею 0,2901га (землі комерційного використання) за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, зокрема, нежитлова будівля літ.“А-2-6” загальною площею 1347,7кв.м., без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав на земельну ділянку для експлуатації та обслуговування вказаних будівель.

За результатами обстеження 15.04.2019 складено акт обстеження земельної ділянки, визначені її межі, площа та конфігурація. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,2901га.

Як вказує прокурор, відповідач у період з 01.06.2016 по 31.05.2019 не сплачує позивачу за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігає у себе майно - грошові кошти в розмірі 872 880,60грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокуратури із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

Предметом даного позову є стягнення суми, нарахованої прокурором як дохід, отриманий або який можна було б отримати від безпідставно набутого майна в порядку ст.ст.1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України.

При розгляді даного спору, суд зазначає, що, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов.

По-перше, набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Таким чином, визначальною підставою для застосування положень ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов`язковому порядку вибути з його володіння.

Як вбачається з матеріалів справи по АДРЕСА_1 Харкові розташоване нерухоме майно – нежитлова будівля, нежитлові приміщення якої, а саме підвалу № 11-17; 17а, 1-го поверху № 1-1-1-44, 1-19а, антресолі 1-го поверху № 1-45-1-52, 2-го поверху № 72-77, 82-89, антресолі 2-го поверху № 92, 93, 3-го поверху № 94, 95, 4-го поверху № 96, 97, 5-го поверху № 98, 99, 6-го поверху № 100, 101 загальною площею 1347,7 кв.м. в літ. “А-2-6”, яке відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 167670799 від 23.05.2019 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Титан” на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі № 2-4218 від 18.09.2007.

За приписами ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною 1 ст.93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п."в" ч.1 ст.96 Земельного кодексу України).

В силу ст.125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно із ч.1 ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про оренду землі” об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за період за який прокурором нараховується орендна плата, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 0,2901га не була сформована як об`єкт цивільного права, оскільки така не мала ні визначених меж, ні кадастрового номеру, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також листом Харківської міської ради Харківської області від 30.03.2017 № 1436/0/27-17, надісланим позивачем на адресу відповідача.

Доводи прокурора щодо визначення меж земельної ділянки на підставі акту обстеження від 15.04.2019, суд не приймає, оскільки відповідно до п.2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд зазначає, що ані вказаною Інструкцією, ані Земельним Кодексом України не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно актів обстеження, які в якості доказів надані прокурором, у зв`язку з чим суд вважає акт обстеження від 15.04.2019 неналежним та недопустимим доказом, який підтверджує розмір площі спірної земельної ділянки, її формування як об`єкту права та участь у цивільному обороті, що було б необхідним для укладення договору оренди. Зазначене вище ставить під сумнів розрахунок розміру орендної плати, що збережений за її використання.

Водночас, згідно із ч.1 ст.21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно із договором оренди .

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п.288.5.1 ст.288 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, як вбачається з наданих прокурором розрахунків розміру плати за використання земельної ділянки комунальної власності, який здійснено Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, виходячи з площі земельної ділянки 0,2901га, визначеної згідно акту обстеження від 15.04.2019, розрахунок здійснений виходячи з базової вартості 1кв.м. земель міста Харкова, з урахуванням зазначених коефіцієнтів, визначених рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 та коефіцієнтів функціонального призначення, помноженої на площу земельної ділянки.

Оцінюючи вказаний доказ, суд зазначає, що, відповідно до ст.13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Так, відповідно до п.1.1 Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.

Відповідно до п.2.2 зазначеного вище Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно із чинним законодавством. Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Враховуючи викладене а також те, що суду Витяг з нормативно-грошової оцінки прокурором не надано, з 01.06.2016 по 31.05.2019 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 7 площею 0,2901га як об`єкт цивільного права та, відповідно, права оренди, не сформована, а тому приймаючи до уваги неможливість визначення площі земельної ділянки, а також з огляду на відсутність доказів щодо нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, що є необхідним для визначення розміру заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність наданих прокурором розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17, а також у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 804/2111/14 та від 31.07.2018 у справі № 804/7823/14.

Щодо посилань прокурора на судову практику у аналогічній справі, зокрема на Постанову Верховного Суду у справі № 642/4792/17 від 24.04.2019 земельні ділянки, орендну плату за користування якими просила стягнути Харківська міська рада у даній справі, в період нарахування такої були сформовані в натурі, зокрема, зазначеним земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери, у зв`язку з чим, суд вважає, що зазначена судова практика стосується інших правових відносин і не може застосовуватись до випадків де земельна ділянка не сформована, як об`єкт цивільного права.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що прокурором не надано суду допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на прокурора.

Керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено "14" листопада 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк