Рішення № 85617050, 04.11.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Справа № 915/1592/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача – Клинчук І.В. – дов.№б/н від 01.04.2019

за участю представника відповідача – Колодяжна Ю.А., дов. №01/54-13 від 02.01.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Дочірнього підприємства “Житомирська механізована колона” приватного акціонерного товариства “Київсільелектро”, 10029, м. Житомир, просп. Незалежності, 106-Б,

до відповідача: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40,

про: стягнення 53 470,18 грн.,

Дочірнє підприємство “Житомирська механізована колона” приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 12.06.2019 року до акціонерного товариства “Миколаївобленерго” про стягнення грошових коштів у сумі 327 042,08 грн., з яких:

- 273571,90 грн. – основна заборгованість,

- 9301,45 грн. – інфляційні втрати,

- 3417,77 грн. – 3% річних,

- 40750,96 грн. – пеня.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №02/69 від 11.09.2018 року щодо оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 19.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №915/1592/19. Підготовче засідання призначено на 22.07.2019 (суддя – Алексєєв А.П.).

22.07.2019 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку із знаходженням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2019 (суддя - Алексєєв А.П.) підготовче засідання у справі №915/1592/19 призначено на 16 серпня 2019 року о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №225 від 16.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1592/19, підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/1592/19 є відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого судді Алексєєва А.П. (підстава – наказ голови суду від 12.08.2019 №248-б), за результатами повторного автоматизованого розподілу здійсненого відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту абзацу b) підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області - справу №915/1592/19 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.08.2019 справу №915/1592/19 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О., ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 19 вересня 2019 року.

У підготовчому засіданні 19.09.2019 було оголошено перерву до 03 жовтня 2019 року.

Відповідач у наданому до суду відзиві та клопотанні №01/22-6943 від 01.10.2019 просить суд зменшити розмір стягуваної пені на 90%. В обґрунтування зазначає, що несвоєчасність проведення розрахунків з позивачем згідно укладеного договору пов`язана виключно з відсутністю обігових коштів та неодержанням грошових коштів від своїх контрагентів і споживачів. Відповідач як і в спірний період так і на теперішній час несе зобов`язання перед ДП «Енергоатом» в частині 100% розрахунку за куповану електричну енергію, згідно договору між ДП «Енергоринок» та АТ «Миколаївобленерго» від 31.10.2007 №4268/02, і в разі прострочення розрахунків товариство повинно сплатити останньому штрафні санкції. Вказує, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1576, від 07.12.2018 №1658, від 18.12.2018 №1962, від 28.12.2018 №2078 (зі змінами та доповненнями) товариство перебувало на 100% алгоритмі та відповідно до вищезазначених постанов НКРЕ, установи АТ «Ощадбанк» перераховували суму додаткових щодобових відрахувань коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, АТ «Миколаївобленерго» не мало фінансової можливості виконати зобов`язання за договором від 20.07.2018 №02/52. Всі грошові кошти, що надходили на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання товариства автоматично списувались банком на рахунки ДП «Енергоринок».

23.09.2019 від позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява про відмову в частині позовних вимог. Вказує, що згідно платіжного доручення №4271 від 17.09.2019, Акціонерне товариство “Миколаївобленерго” сплатило кошти в сумі 273 571,80 грн. (за зам. ізолят. на ПЛ-150Кв Снігурівка – Широке рах. №СФ-0000495 від 19.11.2018 дог.№02/69 від 11.09.2018) по спірному Договору, у зв`язку з цим позивач відмовляється від позову в частині стягнення основної заборгованості у сумі 273 571,90 грн. за Договором підряду №02/69 від 11.09.2018 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 53 470,18 грн. з якої: 9 301,45 грн. – інфляційні, 3 417,77 грн. – 3% річних, 40 750,96 грн. пеня, а також судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2019 відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 273 571,90 грн. – прийнято судом. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 273 571,90 грн. – закрито.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/1592/19 до судового розгляду по суті на 04 листопада 2019 року.

Так, судом, з урахуванням заяви про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 273 571,90 грн. основної заборгованості, розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі в сумі 53 470,18 грн. з якої: 9 301,45 грн. – інфляційні, 3 417,77 грн. – 3% річних, 40 750,96 грн. пеня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

11 вересня 2018 року між Дочірнім підприємством “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” (далі – підрядник) та Акціонерним товариством “Миколаївобленерго” (далі – замовник) укладено Договір підряду №02/69 (далі – Договір), у відповідності до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, на умовах цього Договору виконанню підлягають наступні роботи: заміна лінійних підвісних скляних ізоляторів на полімерні на ПЛ-150кВ «Снігурівка – Широка» (код ДК021-2015:45310000-3), згідно кошторисної документації, що є невід`ємною частиною даного Договору. Роботи, визначені цим Договором, виконуються матеріалами та устаткуванням підрядника, які повинні мати відповідні сертифікати, технічні паспорти та інші документи, які посвідчують їх якість. (п.1.3 Договору).

У відповідності до п.2.1.2 та п.2.1.3 замовник зобов`язаний своєчасно прийняти роботу виконану підрядником на підставі акту приймання – передачі виконаних робіт, оплатити роботу підрядника в порядку, розмірі та строки зазначені у цьому Договорі.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна Договору є твердою, становить 228 185,02 грн., окрім цього 20% ПДВ у сумі 45 637,00 грн., а всього 273 822,02 грн. з ПДВ, визначається кошторисом (Додаток №1), який складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.2, 3.2.1, 3.2.2 Договору, оплата за Договором здійснюється замовником у наступному порядку: - передплата у розмірі 80% від ціни Договору здійснюється на підставі рахунку протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами цього Договору; - остаточний розрахунок – протягом 30 банківських днів після підписання замовником Акту приймання – передачі виконаних робіт, складеного за допомогою програмного забезпечення АВК-5. Довідка про вартість виконаних робіт за Договором також складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та має довідковий характер.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що строк виконання робіт за цим Договором до 21.12.2018. Підрядник має право на дострокове виконання зобов`язань за згодою замовника.

Згідно п.5.1 Договору, після завершення виконання робіт, передбачених цим Договором виконавець протягом 3-х робочих днів надає замовнику Акт приймання – передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання від виконавця Акту приймання – передачі виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови (в письмовій формі) замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання. Акт приймання – передачі виконаних робіт стає невід`ємною частиною цього Договору з моменту його підписання (п.5.2 Договору) .

У відповідності до п.6.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2018

Позивачем на виконання умов Договору були виконані роботи, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 273 571,90 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 16.11.2018 (а.с.19-22) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 16.11.2018 (а.с.18) та не заперечно представником відповідача в судових засіданнях.

Для оплати виконаних робіт, позивачем був виставлений відповідачу рахунок – фактури на оплату №СФ-0000495 від 19.11.2018 (а.с.28) на суму 273 571,90 грн.

Так, позивач виконав передбачені Договором підряду №02/69 від 11.09.2018

роботи в повному обсязі, однак відповідач за виконані роботи розрахувався з позивачем з порушенням строку визначеного Договором, у зв`язку з чим позивачем нараховану відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 837, 854 Цивільного Кодексу України, за договором підряду підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу після її здачі замовнику. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

У відповідності до п.7.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором винна сторона відшкодовує збитки іншій стороні в частині, не покритій штрафними санкціями, визначеними цим Договором.

Пунктом 7.3 Договору визначено, що за несвоєчасний остаточний розрахунок замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від простроченої суми.

Так, за неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасного остаточного розрахунку за виконані роботи, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 40 750,96 грн. нараховану на суму заборгованості 273 571,90 грн. за період з 30.12.2018 по 31.05.2019.

Судом за допомогою програми «ipLex» перевірений розрахунок пені за період з 30.12.2018 по 31.05.2019 та визначено що розмір пені становить 41 013,30 грн., але враховуючи принцип диспозитивності судом розглядаються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 40 750,96 грн., які заявлені позивачем в позовній заяві.

Відповідач просить суд зменшити штрафні санкції на 90%

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення пені заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Оцінивши викладені відповідачем обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, зменшення розміру заявленої Дочірнім підприємством “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” до стягнення пені є правом суду, розмір такого зменшення грунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за Договором, взявши до уваги що відповідачем виконані зобов`язання за Договором щодо сплати заборгованості за виконані позивачем роботи в повному обсязі, враховано, що відповідач є підприємством, яке надає послуги населенню та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати заборгованості по Договору, а також враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 30% (40 750,96 - 30%) до 28 525,67 грн.

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування – це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річних та інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 30.12.2018 по 31.05.2019 в розмірі 3 417,77 грн.

Судом за допомогою програми «ipLex» перевірений розрахунок 3% річних за період з 30.12.2018 по 31.05.2019 та визначено що розмір 3% річних становить 3 440,26 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають 3% річних у розмірі 3 417,77 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2019 року по квітень 2019 в розмірі 9 301,45 грн.

Судом за допомогою програми «ipLex» перевірений розрахунок інфляційних за період з січня 2019 року по квітень 2019 та визначено що розмір інфляційних становить 9 418,34 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 9 301,45 грн. які заявлені позивачем в позовній заяві.

У відповідності до ч.3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що відповідачем після пред`явлення позову було сплачено частину основної заборгованості і внаслідок цього позивач відмовився від частини позовних вимог та враховуючи, що у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, суд присуджує стягнення понесених позивачем у справі витрат у сумі 4 905,63 грн. з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, ч.3 ст.130, 195, 196, 197, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на користь Дочірнього підприємства “Житомирська механізована колона” Приватного акціонерного товариства “Київсільелектро” (10029, м.Житомир, проспект Незалежності, 106-б, код ЄДРПОУ 00132405) інфляційних втрат у розмірі 9 301,45 грн., 3% річних у розмірі 3 417,77, пені у розмірі 28 525,67 грн. та 4 905,63 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 04.11.2019, повний текст рішення складено 14.11.2019

Суддя Н.О. Семенчук