Ухвала суду № 85616890, 14.11.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"14" листопада 2019 р. Справа № 911/2598/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши заяву про забезпечення доказів у справі № 911/1158/19

За позовом Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство

“Чорноморнафтогаз”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укратоменерго”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

про захист ділової репутації, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди

у сумі 15 000,00 грн.

Без виклику учасників судового процесу;

Акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укратоменерго” про захист ділової репутації, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди у сумі 15 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем поширено, за його ствердженнями, неправдиву інформацію, яка стосується позивача, а також Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”. Зазначені протиправні дії, на думку позивача, завдали шкоди діловій репутації Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”, у зв`язку із чим, позивачем подано зазначену позовну заяву, в якій останній просить суд зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення особистого немайнового права АТ “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” на недоторканість ділової репутації, шляхом спростування недостовірної інформації, а також про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2598/19 від 23.10.2019 позовну заяву Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” залишено без руху.

30.10.2019 від Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2019.

Ухвалою суду від 05.11.2019 відкрито провадження по справі № 910/2598/19. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”; підготовче засідання призначено на 04.12.2019.

12.11.2019 позивачем подано до канцелярії суду заяву про забезпечення доказів, відповідно до якої Акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” просить суд забезпечити докази у справі шляхом огляду сторінки відповідача в соціальній мережі Fecebook за її місцезнаходженням та складання протоколу про огляд зазначених доказів.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що остання підлягає поверненню заявнику, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 110 ГПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Згідно з частиною третьою ст. 111 ГПК України, за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік”, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1 921,00 гривня.

Згідно п. 3 з ч. 2 з статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду, зокрема, заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час прийняття Закону України "Про судовий збір", ГПК України не передбачав можливості звернення до суду з заявою про забезпечення доказів, а містив норми про вжиття запобіжних заходів, які за своїм змістом та правовими наслідками є тотожніми.

Крім того, здійснивши системне тлумачення норм Закону України "Про судовий збір" щодо розміру судового збору за подання до загального та адміністративного судів заяв про забезпечення доказів, суд дійшов висновку, що законодавцем закладений підхід, при якому ставка судового збору є однаковою, як для заяви про забезпечення позову, так і для заяви про забезпечення доказів.

Недосконалість законодавства в цьому питанні, з урахуванням зазначеного вище, не може бути підставою для ухилення від сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів.

Отже, заявник, при зверненні до господарського суду з заявою про забезпечення доказів, мав сплатити за її розгляд 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 960,50 грн.

Проте, позивач не долучив до заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Водночас, в заяві про забезпечення доказів позивач просить суд відстрочити Акціонерному товариству “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” сплату судового збору за подання зазначеної заяви до ухвалення судового рішення.

В обґрунтування клопотання про відстрочку сплати судового збору позивач посилається на арешт майна та просить врахувати майновий стан Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, за змістом норм статті 8 Закону України “Про судовий збір”, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження свого скрутного майнового становища позивач не надав жодного фінансового документа чи будь-якого іншого належного та допустимого доказу.

Отже, позивачем до клопотання не додано документів в підтвердження його майнового стану, який суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Крім того, до клопотання не додано доказів щодо існування хоча б однієї із зазначених у частині першій статті 8 Закону України “Про судовий збір” умов.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України”, зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України”).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду із відповідними заявами сплачувати судовий збір не є обмеженням права на доступ до суду. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати відповідні заяви заявнику.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерному товариству “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, керуючись приписами ст. ст. 110 - 111, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

2. Повернути заяву Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” про забезпечення доказів з доданими до неї документами.

3. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Сокуренко